ЩАСЛИВА, ТРИНАДЦЯТА!

У межах Міжнародного інтеграційного проекту для студентів, магістрантів і аспірантів ”Школа відкритого розуму“ в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка і Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка відбулась ХІІІ міжнародна зустріч, до програми якої входили наукова конференція і майстер-класи за спільною тематичною проблематикою ”У світі знаків: проблема вербального і невербального“. Співорганізаторами виступили постійні учасники Міжнародного проекту – Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Кам’янець-Подільський національний університет ім.Івана Огієнка, Університет імені Яна Кохановського в Кельце (Польща), Технічно-гуманітарна академія в Бєльсько-Бялій (Польща), Центр східної культури (м.Кельце, Польща) і Альманах ”Studia Methodologika“ (м.Тернопіль), Національний університет ”Острозька академія“. Організаційний комітет цьогорічної зустрічі учасників Проекту очолювали професори Афанасій Ломакович (Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка), Олег Лєщак (Університет імені Яна Кохановського в Кельце) і доцент Оксана Лабащук (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка). Обов’язки секретарів Оргкомітету виконували доценти Ришард Стефановський (Університет імені Яна Кохановського в Кельце) та Олена Пасічник (Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка). Активно працювали в Оргкомітеті науково-педагогічні працівники українських і польських ВНЗ Сергій Волковинський (Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка), Михайло Лабащук (Технічно-гуманітарна академія в Бєльсько-Бялій), Ігор Папуша (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка) і Катажина Нобіс-Влязло (Центр східної культури, м.Кельце), а також молоді науковці: аспірант Галина Горба, магістранти Уляна Майданюк і Юрій Вітяк, студенти Тетяна Клипко й Ірина Дмитришин.

Програма тернопільського етапу Міжнародної зустрічі включала її офіційне відкриття, перше пленарне засідання наукової конференції ”У світі знаків: проблема вербального і невербального“ і групу майстер-класів, тематика яких мала безпосередній стосунок до програми конференції: ”Бінарні опозиції в мові та культурі“ (модератор Оксана Лабащук), ”Прояви аксіологічних підстав у політичній діяльності“ (модератор Ришард Стефановський), ”Фрейми і скрипти результативності“ (модератор Ігор Папуша), ”Онтологія інформації та лінгвосеміотики“ (модератор Олег Лєщак) і ”Жанрова система як семіотична проблема“ (модератор Денис Чик, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка).

На кременецькому етапі Міжнародної зустрічі завершилась робота окремих майстер-класів і була повністю виконана програма наукової конференції, на якій означена тематика вирішувалась у трьох проблемних аспектах: ”Явне і неявне у публічному дискурсі“, ”Мова і семіотика“ та ”Виражене і невиражене у художньому тексті“.

Першу проблематику висвітлювали 8 польських і 11 українських молодих науковців. Евеліна Каня (Бєльсько-Бяла), Дагмара Корчинська, Анна Плєч, Анна Хлопек, Кароліна Бугайська, Ярослав Чарнота, Йоанна Ковальчук і Йоанна Хмільовська (Кельце) характеризували вербальні та невербальні складники образу міста на прикладах конкретних польських міст, проблеми комунікації в президентській кампанії у Польщі 2015 року на підставі дебатів, лозунгів і плакатів; вирішували питання вербальної і невербальної семіотизації в офіційно-правовій сфері діяльності; здійснювали лінгвосеміотичний аналіз дискурсу про літературні твори в мережі Інтернет, спроби типологізації вільних комунікативних актів, концептів ”щастя“ і ”нещастя“ в польському та російському фольклорі; пояснювали застосування невербальних знаків у різних ситуаціях.

Частину тем взяли на себе студенти Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Тетяна Ясінчук (”Селфі та інстаграм як симулякри соціального життя“), Оксана Грушанська (”Зміна контекстуальності романтики в соціальних мережах“) і Богдана Хома (”Сатира як приховане самоусвідомлення помилок для розвитку“). Студент Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Володимир Барна характеризував візуалізацію структурної семантики.

Вагомий внесок у вирішення проблем явного і неявного в публічному дискурсі зробили студенти – члени Наукового товариства нашої академії. Анна Сілка розкрила ”Вербальні та невербальні аспекти впливу релігії на людину“, а Марія Клизуб – тему ”Психологія обману: невербальна система прояву“ (науковий керівник – доцент Наталія Савелюк). Певною мірою соціально небезпечне питання ”Соціально-педагогічні проблеми виховання брехливих дітей“ зачепила Олеся Шматюк. Майбутнього вчителя німецької мови Ольгу Філіпову зацікавили ”Психолого-педагогічні проблеми вільного часу старшокласників“, а її одногрупницю Ольгу Гануліч – ”Виховання у дітей ”діяльної любові“ до матері“. Наукове керівництво їхніми дослідженнями здійснювала завідувач кафедри педагогіки і психології, доцент Л.М.Кравець. Представники філологічного факультету Ольга Микуляк і Зоряна Руднік аналізували роль невербальних засобів у міжкультурній комунікації та професійному спілкуванні. Їх наукові пошуки спрямовувала завідувач кафедри української мови та літератури, доцент І.О.Волянюк.

За напрямом ”Мова і семіотика“ працювали студентка НУ ”Острозька академія“ Вікторія Назарук (”Апелятивація у медійному тексті“) та студенти Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка Наталія Заболотна (”Особливості фемінного невербального спілкування“), Марія Троян (”Концепт ”мир“ у дипломатичному дискурсі. На основі промов Барака Обами“) та Юлія Боднар (”Роль невербальних знаків в успішному спілкуванні“).

Польські студенти з Технічно-гуманітарної академії в Бєльсько-Бялій Ельжбета Кубіца, Катажина Пач, Наталія Галка, Кінга Лясек запропонували власне бачення ”фальшивих елементів“ у праці перекладача-інтерпретатора мови тіла в процесі комунікації, семантики і прагматики знаку ”чорний кіт“, еквівалентних відношень між польськими та російськими прислів’ями. Студенти Університету імені Яна Кохановського в Кельце Каміл Кліш, Маркіян Павліцкі, Пауліна Мачульска, Александра Цедровська зосередились на вербальних і невербальних гіпнотичних складових семіотичної інтеракції, кінетиці та кінестетиці мови тіла жінок і чоловіків, на сполучних формах існування неперекладних текстів, проблемах вербальної репрезентації музичних образів засобами мови.

Наші молоді науковці вивчали ”Особливості актуалізації мовленнєвих актів з подвійною ілокуцією“ і ”Мовні особливості засобів вираження майбуттєвості в англомовному дискурсі“ (Катерина Чижук і Наталія Бартух; науковий керівник – завідувач кафедри англійської філології, доцент Наталія Воронцова), ”Процес семіозису метафори як знака та її інтерпретація в дискурсі“ (Іван Прокіпчук; науковий керівник – професор кафедри англійської філології Анатолій Янков), ”Комбіновані ідеограми на сторінках англомовних Інтернет-чатів“ і ”Англомовні семантичні та невербальні складові Інтернет-дискурсу“ (Надія Данік і Надія Малищик; науковий керівник – доцент кафедри англійської філології Наталія Янусь). До теми ”Вербалізація концепту ”money“ в англомовному сленгу“ звернулася Богдана Христинюк (науковий керівник – старший викладач кафедри англійської філології Мар’яна Слободян).

Третю теоретичну проблематику наукової конференції ”Виражене і невиражене у художньому тексті“ вирішували студенти і магістранти українських вищих закладів освіти. Тернополяни Олена Крушельницька, Марія Підодвірна, Світлана Бартіш, Галина Горішна, Антоніна Лахманюк і Юрій Вітяк висвітлювали такі проблемні питання, як парадигма мовленнєвих жанрів у романах Юрія Андруховича, семіотичні механізми трансляції міфу про золотий вік у поезії для дітей, концепти ”свої“ і ”чужі“ в поетичних текстах на тематику Української Революції Гідності, взаємодія вербального і невербального аспектів наративного тексту, вербальні маркери епістолярного стилю у творчості письменників. Студенти Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка Дмитро Коваленко й Оксана Кунцьо запросили своїх колег до дискусії з питань контекстуальності реальності в романі ”S.N.U.F.F.“ Віктора Пелєвіна та когнітивної градації символа ”яскраво-червона літера“ в однойменному романі Натаніеля Готторна.

Група юних науковців нашої академії під керівництвом багаторічного учасника ”Школи відкритого розуму“, доцента Олени Пасічник працювали над низкою літературознавчих питань: ”Чужа думка“ як чинник руйнування особистого щастя. За повістю Любко Дашвар ”Молоко з кров’ю“ (Ольга Стус), ”Топос Волині у повісті Олексанра Купріна ”Олеся“ (Катерина Мишко), ”Вербальне спілкування Юліуша Словацького з ”близькими серцю поета“ жінками“ (Тетяна Герман, Ольга Чохрій), ”Проза Василя Слапчука: особливості дискурсу“ (Мирослав Клебанюк, Юрій Коханевич), ”Вербальні та невербальні виміри впливу особистості вчителя на учня. За повістю Чингіза Айтматова ”Перший учитель“ (Ганна Луцик), ”Епістолярій Юліуша Словацького як приклад вербального спілкування“ (Ольга Макаренко). Доцент Ірина Комінярська спрямувала роботу студентів-пошуковців на дослідження творчості відомого українського прозаїка Уласа Самчука: Софія Шандрук дала характеристику журналістиці Уласа Самчука в період Другої світової війни, а Інна Ісаєнко проаналізувала психологічний портрет героя за його романом ”Марія“.

Юні науковці – учасники дискусій – отримали дипломи Міжнародного інтеграційного проекту для студентів, магістрантів і аспірантів ”Школа відкритого розуму“, де відмічена їх активна участь у майстер-класах і Міжнародній науковій конференції та наголошено, що дипломант успішно пройшов тренінг у сфері методології гуманітарних наук і виступив з актуальною доповіддю на конференції.

Учасникам ”Школи відкритого розуму“ була запропонована широка культурна програма. Вони здійснили екскурсійне знайомство зі старовинними волинськими містами Дубно і Кременець, відвідали визначні місця Тернополя і Львова. У Кременці побували на Замковій горі і в Ботанічному саду, відвідали Літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького, ознайомились з експозиціями музеїв академії (Музею історії навчального закладу, Кімнати-музею художника Ростислава Глувка, Музею довоєнної фотографії), оглянули Виставкову залу та картинну галерею, де представлені роботи викладачів і студентів академії, а також стали учасниками трьох літературно-мистецьких вечорів: вечора знайомств, вечора української культури і вечора польської культури.

Завершальним акордом Тринадцятої і, безумовно, успішної, а тому й щасливої зустрічі юних науковців України та Польщі стало Прощальне Вогнище, біля якого продовжувалися гарячі дискусії, зміцнювалися щирі взаємини і сердечна дружба юної інтелектуальної еліти двох країн, а також формувалися підстави для нових продуктивних зустрічей.

 
Галерея
"Бессерівські студії"
На даний момент 415 гостей на сайті