Пошук
Головне меню

ПРО ФЛОРИСТИЧНУ КОРОНУ УКРАЇНИ

Саме про природну візитку України – Карпати – йдеться у фундаментальній праці завідувача кафедри біології та екології нашої академії, доктора біологічних наук, професора Володимира Чопика і старшого наукового співробітника Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, доктора біологічних наук Миколи Федорунчука ”Флора Українських Карпат“. Це ґрунтовне академічне видання обсягом 712 сторінок є повним сучасним зведенням видового складу судинних рослин Українських Карпат, де описано 2532 види спонтанної флори, а також найбільш важливі культивовані види, географічну, екологічну, фітосозологічну характеристики та сучасну номенклатуру.

У передмові до видання автори зазначають, що на всіх етапах еволюції людини її життя залежало від рослин. Із Біблії дізнаємося, що 7 видів рослин врятували людство від голодної смерті, а римські божества Flora і Fauna увіковічнили наукові поняття про рослинний і тваринний світ планети. Ботаніка, як наука про флору стає особливо актуальною в період тотального наступу екологічної  кризи, а екологія як наука виросла саме з ботаніки. Сьогодні у трансформованому довкіллі актуалізується необхідність дослідження рослинного біорізноманіття та його ресурсного потенціалу, без чого неможливо визначити масштабних екологічних ризиків та напрямів і перспектив їх мінімізації або й уникнення.

Потреба у публікації такого ґрунтовного і розширеного зведення рослин Українських Карпат обумовлена ще й тим фактом, що наявні ”Флора України“ (1937 – 1964 рр.), регіональний ”Определитель высших растений Украины“ (1987), ”Визначник рослин Українських Карпат“ (1987) фахово і морально застаріли і стали бібліографічними раритетами. А тому склалася ситуація, коли науковці академічних установ і навчальних закладів, студенти, фахівці-практики лісового і сільського господарства, фармацевти, екологи та всі, хто цікавиться рослинним світом, позбавлені можливості отримувати повноцінну інформацію про багатий і різноманітний світ нашої країни і зокрема Українських Карпат. Варто додати, що практично в усіх європейських країнах постійно перевидаються визначники, огляди, посібники з окремих рослинних угрупувань (лісових, лугових, водних екосистем) та окремих таксономічних груп (злакові, бобові, орхідні тощо). У книзі наголошується, що саме під впливом антропогенного фактора відбувається помітна і притому негативна трансформація флори: зникають біотопи багатьох рідкісних видів, цінних для науки зокрема і для людини взагалі диких корисних рослин, знищується природний генофонд, необхідний для виведення нових видів культурних рослин: лікарських, кормових, технічних тощо. Автори застерігають: якщо виснаження рослинних ресурсів відбуватиметься нинішніми темпами, то в майбутньому в Україні може скластися ситуація, за якої рослини стануть більшим дефіцитом, ніж газ і нафта. У виданні наводиться яскраве свідчення на користь збереження флори та цінності науки ботаніки як сукупності знань про рослинний світ: на думку фахівців, медичний серцевий препарат, синтезований у свій час із наперстянки, оправдав усі витрати на розвиток ботаніки за весь час її існування. А кожен рослинний вид – це потенційний біологічний ресурс.

Враховуючи той науковий факт, що останнім часом на зміну флористичним визначникам і описам великих територій приходять флористичні визначники та описи регіонів і малих територій, автори вважають: об’єктивно настав час об’єднати зусилля фахівців Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та України у підготовці видання ”Хорологічна флора Карпат“ як єдиної фізико-географічної та флорогенетичної гірської системи.

У книзі подається характеристика 10 флористичних регіонів Українських Карпат: Прикарпаття, Східні Бескиди, Горгани, Свидовидець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори, Мармароські (Гуцульські) Альпи, Вулканічні Карпати, Закарпатське Передгір’я, або Хуст-Солотвинська западина і Закарпатська рівнина. За змістом видання складається з п’яти основних відділів (”Плауноподібні“, ”Хвощеподібні“, ”Папоротеподібні“, ”Голонасінні“ та ”Покритонасінні“), в яких описано 135 родин рослин. Окремим розділом подана ”Морфологічна будова квіткових рослин“. Є ”Покажчик родин і родів, опрацьованих окремими авторами“. Як належить академічному виданню, книга завершується алфавітними покажчиками українських і латинських назв рослин. Саме із покажчиків дізнаємося, що в Українських Карпатах росте величезна кількість видів відомих нам рослин. Серед них – нечуйвітер (127 видів), осока (80), приворотень (34), шипшина (49), ожина (38), меліса і фіалка – по 27.  Окрім цього, 26 видів верби, 18 – тополі, 16 – сосни, 12 – глоду і 9 – ясена. З інших, трав’янистих рослин – по 17 видів дзвоників, гвоздик і лободи, 22 види конюшини, 20 – щавлю, по 16 – горошку і цибулі, 14 – волошок, по 10 видів троянд і незабудок, по 9 – льону, хвоща і будяка, по 7 видів суниць, валер’яни, соняшника і смородини.

Безсумнівно, зведення видового складу судинних рослин Українських Карпат авторства Володимира Чопика і Миколи Федорунчука буде корисним і цікавим не лише фахівцям-природознавцям, а й усім, хто шанує рідну природу і турбується про її збереження.

Автори висловлюють щиру подяку ректору Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, академіку Академії наук вищої школи України, професору Афанасію Ломаковичу за сприяння у виданні цієї книги.

 
Анонси
Галерея
galery 24
galery 24galery 24
На даний момент 744 гостей на сайті