ШКІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК – ОБ’ЄКТ ХУДОЖНІЙ

Істина та Краса – концепти взаємопов’язані не лише у контексті філософського підходу, а й з практично утилітарної точки зору: істинне зажди красиве, а справжня краса втілює об’єктивну істину. Тому в життєвій практиці людина сприймає красиве істинним, справжнім, потрібним, а потворне – хибним, шкідливим. Такий принцип має особливе значення у творчому процесі підготовки навчальних підручників і посібників, де не лише зміст, а й сама форма мають стимулювати читача до оволодіння знаннями, які несе навчальний матеріал, а також допомогти йому в ефективному і продуктивному засвоєнні науково-теоретичних положень і практичних рекомендацій, запропонованих автором видання.

У цьому контексті специфічна роль належить ілюстративному матеріалу підручників, на чому наголошує асистент кафедри методики викладання мистецьких дисциплін нашої академії Іванна Погонець у дослідженні ”Теоретичні підходи до аналізу ілюстративного матеріалу шкільних підручників у другій половині ХХ століття“, оприлюдненому на засіданні секції ”Психологія ХХІ століття: здобутки і перспективи“ ІV Міжнародних психолого-педагогічних Челпанівських читань. Стаття опублікована в науковому збірнику Читань, що проходили в рамках V Міжнародного фестивалю ”Світ психології“. В роботі узагальнено основні вимоги до ілюстрації навчальних видань, визначені вітчизняними і зарубіжними вченими, та вказано на основні показники оцінювання якості ілюстративного оформлення шкільної навчальної літератури.

Наш автор виходить з того, що на сучасному етапі розвитку освіти відбувається значне розширення фонду навчальної літератури для загальноосвітньої школи, укладається та видається чимало нових альтернативних видань, а тому виникає потреба у вдосконаленні системи вимог і критеріїв оцінювання їх якості. Підкреслюється, що формування початкового зацікавлення, а тому й полегшення засвоєння учнями навчального змісту передбачає наявність у підручнику відповідного ілюстративного матеріалу, якість якого як компонента структури навчальної книги має важливе практичне значення. У статті чітко визначено: оформлення підручника повинне відповідати вимогам педагогічного процесу, забезпечувати максимальну зручність читання, оптимізувати сприймання і розуміння навчального матеріалу шляхом чіткої  і зрозумілої  для учнів певного віку системи рубрикації, виокремлень у тексті, виразно виконаних ілюстрацій. Тому до ілюстрування навчальної літератури ставлять відповідні вимоги. У цьому плані вивчення досвіду конструювання підручників ІІ половини ХХ століття є особливо важливим, оскільки саме в цей період шкільний підручник уперше став об’єктом наукового дослідження. Автор наголошує, що вимоги до укладання й оформлення навчальної літератури формуються відповідно до змін, які відбуваються у суспільстві та в системі національної освіти, у зв’язку з чим критерії оцінювання підручника та його естетичної складової повинні постійно доповнюватись і вдосконалюватись.

Важливість цієї проблеми обумовлюється тим, що ілюстративність підручника, як системи взаємопов’язаних елементів, які перебувають у функціональній єдності та гармонії, виступає одним із визначальних факторів привабливості і зрозумілості навчальної книги для учнів. Стаття містить конкретні рекомендації: ілюстрація в підручнику повинна пояснювати, систематизувати, доповнювати зміст, розвивати увагу, уяву та творче мислення; її зв’язок із текстом підручника здійснюється через підтекстовки, запитання, завдання; художнє оформлення має відповідати тексту і бути доцільним для поглибленого засвоєння навчального матеріалу. У підсумку, ілюстрація стає особливим засобом соціального спілкування з учасниками навчального процесу, зокрема допомагає їм засвоїти суспільно прийняті та науково обґрунтовані положення, ідеї, принципи.

У досліджені також окреслені основні дидактичні критерії оцінювання ілюстративного матеріалу підручника: дидактична відповідність ілюстрації його змісту; інформативність наочного зображення; комунікативність, реалістичність і функціональність ілюстрації. Завдяки цьому ілюстрація сприяє поглибленню навчально-виховного спілкування між учителем і учнем, здобуває необхідну естетичну, психологічну й ідеологічну цінності. Автор наголошує, що на сучасному етапі розвитку освіти прослідковується розширення проблематики досліджень якості шкільного підручника, а тому перегляд і творче переосмислення досягнутих результатів у контексті їх відповідності вимогам сучасності сприятиме створенню високоефективних навчальних видань нового покоління.

 
Анонси
Галерея
galery 29
galery 29galery 29
На даний момент 349 гостей на сайті