ВІКТИМНІСТЬ ВИМАГАЄ ПРОФІЛАКТИКИ

Темою дисертаційного дослідження асистента кафедри педагогіки і психології Володимира Терпелюка  стала ”Соціально-психологічна профілактика віктимної поведінки підлітків – учнів загальноосвітніх шкіл“. Керував його науковими пошуками доктор педагогічних наук, професор Східноєвропейського національного університету ім.Лесі Українки П.М.Гусак. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук успішно захищена на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова. Опонували нашому дисертанту доктор педагогічних наук, професор НПУ ім. М.П.Драгоманова О.Г.Карпенко та кандидат педагогічних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка Л.В.Рень.

У роботі зазначається, що дитячий вік найбільше піддається впливу чинників віктимогенного характеру. На основі аналізу негативних тенденцій у шкільному підлітковому середовищі виокремлено комплекс віктимних проявів: підвищена агресивність, ворожість і роздратованість, що проявляється у безпричинній жорстокості; занижена самооцінка, конформність, ригідність, які переходять у безпорадність і жертовницьку поведінку; наростання конфліктних ситуацій у системах ”вчитель – учень“, ”батько – підліток“, ”підліток – підліток“; недостатня сформованість таких особистісних якостей і стратегій взаємодії, які змогли б забезпечити здатність підлітка протистояти негативним чинникам навколишнього середовища, проявити активність у життєвих ситуаціях соціального ризику; низький рівень спрямованості до саморозвитку та самовдосконалення. Згадані поведінкові прояви активізують процес віктимізації – перетворення дитини у жертву несприятливих умов соціалізації.

Наш науковець зауважує, що впродовж тривалого часу віктимологічна проблематика вивчалася переважно у психологічному та правовому аспектах, а соціально-педагогічні аспекти порушувались лише в окремих працях вітчизняних дослідників. Окрім цього, маловивченими залишаються питання генезису віктимної поведінки дітей. Соціально-педагогічна профілактика віктимної поведінки учнів загальноосвітніх шкіл здійснюється не на належному рівні, а профілактично-корекційні заходи не завжди підбираються адекватно і тому не дають очікуваного ефекту.

Розв’язання проблеми віктимної поведінки підлітків вимагає вирішення низки суперечностей: між необхідністю цілеспрямованої соціально-педагогічної підтримки підлітків з низькою здатністю до налагодження взаємостосунків і самореалізації та недосконалістю соціально-педагогічного інструментарію превентивної роботи з віктимними школярами; між наявністю широкого вибору форм і методів соціально-педагогічної роботи загального характеру та відсутністю конкретних рекомендацій щодо роботи з віктимними школярами; між доцільністю активного формування у віктимних підлітків адекватної міжособистісної взаємодії засобами інтерактивних методик і переважанням у практиці традиційних вербальних методів роботи.

Такий підхід обумовив мету дисертаційного дослідження: розкрити й обґрунтувати сутність і особливості соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки підлітків, розробити педагогічні умови й експериментально перевірити ефективність їх упровадження у загальноосвітніх навчальних закладах. Працюючи в цьому напрямі, дисертант розробив етапи (орієнтувальний, діагностичний, перетворювальний, контрольно-результативний), визначив напрями і спроектував умови (сприяння активному засвоєнню віктимними підлітками навичок і досвіду конструктивної поведінки в актуальних життєвих ситуаціях, створення безпечного і сприятливого мікросоціального середовища в сім’ї, формування готовності педагогічного колективу до взаємодії з віктимними підлітками; підготовка методичного забезпечення комплексної роботи з об’єктами профілактики) соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки підлітків; визначено критерії (віктимність особистості підлітка та віктимогенність сім’ї підлітка), показники та рівні ризику віктимізації підлітків – учнів загальноосвітніх шкіл.

Молодим науковцем підготовлено та впроваджено відповідні методичні рекомендації, розроблено й апробовано на практиці програму соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки підлітків. Зокрема, результати дослідження впроваджено у практику профілактично-виховного процесу ЗОШ с.Красноволя Маневицького району Волинської області, Горинської ЗОШ Кременецького району, ЗОШ с.Боратин Луцького району Волинської області, Жидичинської ЗОШ Ківерцівського району Волинської області, а також у навчальний процес Східноєвропейського НУ ім.Лесі Українки.

Загалом дослідженням було охоплено 303 підлітки – учні 7 – 9 класів віком 12 – 14 років і 496 батьків. На етапі формувального експерименту до роботи було залучено 201 віктимного підлітка (102 – в експериментальній групі, 99 – в контрольній) та стільки ж представників їх сімей, 4 соціальних педагоги, 25 студентів-волонтерів – майбутніх соціальних педагогів, 12 учнів старших класів – активістів школи, 8 класних керівників, 11 вчителів-предметників, 14 батьків-активістів. Про ґрунтовність і масштаби дослідження, здійснених дисертантом, свідчать структура й обсяг дисертаційної роботи: серед загального обсягу дисертації в 382 сторінки – 165 сторінок додатків, 15 таблиць і 12 рисунків аналітико-практичного характеру.

Зрозуміло представлені результати дослідження не вичерпують усіх аспектів порушеної проблематики, однак визначають напрями її подальшого вивчення і вирішення, в тому числі вказують на необхідність розробки комплексної програми соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки учнів загальноосвітніх шкіл, встановлення особливостей віктимної поведінки школярів за гендерною ознакою та визначення конкретних форм і методів соціально-педагогічної профілактики.

 
Анонси
Галерея
Футбольна команда "Буревісник"
Футбольна команда Футбольна команда
На даний момент 353 гостей на сайті