НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Відділ освіти Кременецької райдержадміністрації, працівники психологічної служби Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука з участю науковців Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка на базі Кременецького районного центру дитячої творчості провели науково-практичний семінар ”Психологічні аспекти формування громадянської та національної самосвідомості учнівської молоді“.

У роботі семінару брали участь соціальні педагоги і практичні психологи загальноосвітніх шкіл району. Практичні питання організації та проведення цього важливого науково-методичного заходу вирішували методист-психолог райметодкабінету відділу освіти Кременецької РДА Тетяна Систалюк і представники психологічної служби Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука, соціальний педагог Зеновія Софіянчук і практичний психолог Вікторія Пархута. Саме вони взяли на себе виконання основної частини програми семінару.

Методист-психолог райметодкабінету Тетяна Систалюк виступила з методичним повідомленням ”Засоби формування національної свідомості: мова, міфологія, культура, релігія“. Працівники психологічної служби Кременецького ліцею Зеновія Софіянчук і Вікторія Пархута конкретизували проблематику науково-практичного семінару темою ”Національна самосвідомість учнів Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука: практичний аспект“. Майстер-клас із формування національної самосвідомості засобами фольклору, поведений Зеновією Софіянчук з її вихованцями у формі театралізованого дійства ”Козацькому роду нема переводу“, став підтвердженням практичного характеру форуму педагогів загальноосвітніх шкіл.

Науково-теоретичний аспект семінару забезпечила ґрунтовна доповідь кандидата психологічних наук, доцента кафедри педагогіки і психології нашої академії, докторанта Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки Наталії Савелюк ”Громадянська та національна свідомість особистості: на перетині світу і самосприйняття“. Визначивши національну свідомість і самосвідомість як усвідомлення себе частиною національної спільноти та оцінку себе як носія національних цінностей, науковець наголошує, що громадянська свідомість виникає з появою перших державницьких утворень, а тому відносне розмежування національної, громадянської і політичної свідомості доцільно здійснювати в таких аспектах: національна – ставлення до власної нації, громадянська – ставлення до своєї Батьківщини, політична – ціннісне сприйняття політичної системи.

Автор переконує, що формування громадянської свідомості – найскладніший процес у порівнянні з формуванням свідомості національної, політичної чи моральної. На підтвердження цієї думки вона звертається до сучасних українських реалій: всенародне національне самовизначення відбулось на історичному референдумі 1991 року; політична свідомість громадян дає про себе знати на кожних чергових виборах через вільний політичний вибір серед багатьох політичних сил, а втілення базових цінностей громадянського суспільства, отже і громадянської єдності, звідси – й формування громадянської свідомості – ще не досягнуто.

Смислові поля національної, громадянської і політичної свідомості відображають споконвічну проблему пошуку шляхів гармонізації особистісних цінностей із цінностями надіндивідуальними – національними, соціальними. Автор провела власні емпіричні дослідження, зорієнтовані на вивчення розуміння респондентами (ними, в основному, були представники студентської та учнівської молоді) понять ”українець“ і ”громадянин“, ”національність” і “громадянство“, ”власна громадянськість“ і ”громадянськість спввітчизників“ у їх співвідношенні.

Виявилося, що лише частина опитаних вважає терміни ”я як українець“ і ”я як громадянин“ ідентичними. Молодь стверджує, що зрілого національно свідомого громадянина характеризують такі риси: духовна прив’язаність до своєї країни (36 %), належний рівень національної самосвідомості та поведінки (18 %), висока правова свідомість та законослухняність (14 %), висока моральність і толерантність у відносинах з оточенням (12 %), належна екологічна свідомість (8 %), самовдосконалення заради спільноти (6 %), громадсько-політична активність (4 %), наявність економічного інтересу в національній економічній ситуації (2 %). Характеризуючи рідну країну, молоді громадяни використовують такі опозиційні категорії: ”справедлива – несправедлива“ – 175 оцінок, ”демократична - недемократична“ – 137, ”прогресуюча – деградуюча“ – 112, ”матеріально багата – матеріально бідна“ – 64, ”єдина – роз’єднана“ – 54, ”щаслива – нещаслива“ – 27 оцінок.

Показовими є вербальні реакції респондентів на слова-стимули ”Батьківщина“, ”держава“, ”нація“, ”Україна“. Батьківщина – це ”рідний край, рідна земля“ (99 відповідей), ”мій дім, село, місто“ (86), ”сім’я, родина“ (56), ”Україна, українці“ (48), ”природа“ (34), ”країна, держава“ (22). Під державою юні громадяни розуміють ”владу, політику“ (144), ”націю, народ“ (45), ”країну, територію“ (42), ”Україну“ (33), ”населення“ (21). Для багатьох із них Україна – це ”держава, країна“ (94), ”Батьківщина“ (89), ”моя, рідна“ (36), ”природне середовище“ (35), ”незалежність“ (26), ”родина“ (19). 69 опитаних студентів поняття ”нація“ сприймають як народ, 65 – як населення, 55 – як українців, 30 – як елементи національної культури і 29 – як єдність, спільноту.

На основі аналізу матеріалів соціологічного дослідження автор визначає окремі рекомендації: необхідно формувати свідомість не просто українця, а українця-громадянина, патріота української держави; в конкретній виховній роботі важливо застосовувати слова, ціннісні за змістом, емоційні за формою та позитивні за впливом.

У контексті заключної рекомендації науково-практичний семінар, проведений фахівцями психологічної служби ліцею, методкабінету відділу освіти РДА і з участю наших науковців, був ціннісним за науковим змістом, емоційним за формами проведення та корисним за позитивним впливом на практичну навчально-виховну діяльність соціальних педагогів і практичних психологів району.

 
Анонси
Галерея
galery 29
galery 29galery 29
На даний момент 226 гостей на сайті