Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Науковець кафедри англійської філології Інна Клак успішно захистила дисертаційне дослідження ”Формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів філології у процесі вивчення фахових дисциплін“ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Опонували нашому дисертанту доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов Львівського державного університету внутрішніх справ Олена Зеленська та кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри ділової іноземної мови та міжнародної комунікації Національного університету харчових технологій, доцент Галина Чередніченко. Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України під керівництвом доктора педагогічних наук, завідувача кафедри методики навчання та управління навчальними закладами цього ж університету, професора Миколи Пригодія.

Обґрунтовуючи актуальність теми, дисертант зазначає, що одним із вирішальних факторів підготовки педагогічних кадрів є формування їх професійної компетентності. Це ставить нові вимоги до фахової підготовки майбутнього вчителя, ціннісними установками якої виступає пріоритет особистісного розвитку учнів, здатність вільно орієнтуватись у складних соціокультурних обставинах, готовність обслуговувати не тільки інноваційні процеси, а й процеси комунікації у широкому розумінні. За таких вимог професійна підготовка вчителя має бути спрямована на розвиток особистості, здатної до співпраці, до ведення діалогу та виявлення гнучкості у спілкуванні, в кінцевому підсумку, особистості, яка володіє комунікативною компетентністю. Аналізуючи стан формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів у процесі вивчення фахових дисциплін, автор виявила низку суперечностей між вимогами, які висуває суспільство до компетентності учителя-філолога на етапі інтеграції України в європейський освітній простір, і його професійною підготовкою у вищому закладі освіти; потребою загальноосвітньої школи у професійно компетентних педагогах і недостатньою розробленістю концептуальних засад підготовки учителів-філологів у контексті компетентнісного підходу; рівнем інноваційних розробок із загальної методики навчання студентів ВНЗ і браком належної уваги до розробки методики формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів.

Тому метою дослідження дисертант визначила теоретичне обґрунтування й експериментальну перевірку педагогічних умов формування такої компетентності у процесі вивчення фахових дисциплін. Для досягнення мети вона спрямувала свої зусилля на аналіз стану досліджуваної проблеми, уточнення необхідного понятійно-категорійного апарату, насамперед сутності базових понять, на характеристику структури професійної комунікативної компетентності, умов і моделі її формування, на визначення критеріїв, показників, рівнів і ступеня розробки методики експериментальної перевірки сформованості професійної комунікативної компетентності.

Успішне вирішення поставлених завдань обумовило новизну і практичну цінність дисертаційної роботи. Основне досягнення дослідження: вперше виявлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності в майбутніх учителів-філологів у процесі вивчення фахових дисциплін. Наголошено, що такими умовами виступає створення у навчальному закладі іншомовного комунікативного середовища, формування у майбутніх філологів позитивної мотивації до навчання та професійної діяльності, залучення студентів до різних видів практик і волонтерської діяльності з носіями іноземної мови, систематизація та узагальнення основних компонентів для підготовки відповідного спецкурсу. Розроблено структурно-процесуальну модель формування професійної комунікативної компетентності як взаємообумовленого комплексу з цільовим, аналітично-діагностувальним, змістово-операціним і результативно-оцінювальним блоками.

В дисертаційному дослідженні вдосконалено зміст навчання через розробку та запровадження авторського спецкурсу за темою дисертації, діагностичний інструментарій в аспекті критеріїв та показників оцінювання рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності. Подальшого розвитку набули методики формування комунікативної компетентності (лекції-діалоги, тренінги, ділові ігри, відеозаняття, ”батл-дискусії“, підготовка та презентація проектів).

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та впровадженні у навчальний процес спецкурсу ”Основи формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів“, навчально-методичного посібника і методичних рекомендацій даної тематичної спрямованості, а також у використанні їх при викладанні курсів відповідних спеціальних дисциплін, у науково-дослідній роботі студентів і в системі підвищення кваліфікації педагогів філологічного профілю. Важливо, що результати дослідження вже впроваджено автором у навчально-виховний процес нашої академії, ними користуються науково-педагогічні працівники Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка, Рівненського ДГУ, Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Григорія Сковороди. Розкриваючи формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів як педагогічного процесу, дисертант конкретизує сутність цього поняття як інтегральну характеристику вчителя-філолога, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід й особисті якості, які зумовлюють прагнення, здатність і готовність до розв’язання проблем і завдань, котрі виникають в реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності. Зазначимо, що вимоги до знань, умінь, навичок і особистісних якостей учителя-філолога традиційно відображаються у його професіограмі.

В роботі уточнена професіограма учителя-філолога: володіння особистісними професійно важливими якостями, глибокими знаннями фахових дисциплін і методик їх викладання, комунікативними навичками та лінгводидактичною компетентністю, сучасними освітніми технологіями, відповідними організаторськими вміннями і навичками, здатністю реалізувати свої життєві програми в умовах реальної дійсності; знання методологічних основ управління пізнавальною діяльністю учнів, сучасних методів і принципів фахового наукового дослідження, етичних і правових норм фахової діяльності, комплексу філологічних категорій, прийомів, правил, характеристик, сутностей і особливостей лінгвосфери у її теоретичному та методологічному контекстах.

В експериментальному дослідженні за темою дисертаційної роботи брали участь 357 студентів, які були розподілені у дві групи: контрольну – 174 респонденти, й експериментальну – 183 респонденти. Узагальнення результатів дослідження дає підстави запропонувати окремі практичні рекомендації щодо вдосконалення змісту галузевих стандартів вищої освіти, модернізації навчальних планів підготовки учителів-філологів через оптимізацію переліку дисциплін та вдосконалення їх змісту, оптимізації системи зв’язків між педагогічними ВНЗ та різними сферами життєдіяльності соціуму, застосування інноваційних методик у професійній підготовці вчителів-філологів і запровадження гнучкого моніторингу їх готовності до професійної діяльності у контексті наявності та рівня професійної комунікативної компетентності.

При виконанні дисертаційної роботи використано 313 одиниць джерельної бази, з них 21 – іноземними мовами. Підготовлено 16 додатків на 74 сторінках, 13 таблиць, 6 рисунків, що свідчить про значний обсяг практичних досліджень для формулювання теоретичних висновків за дисертаційною темою.