V ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ

Українська асоціація релігієзнавців, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, науковці Полтавського НПУ ім. В.Г.Короленка провели V Всеукраїнську наукову конференцію ”Держава і церква в новітній історії України“. Фахівці наукових інституцій та вищих закладів освіти всіх регіонів України представили 86 тематичних доповідей, 8 з яких увійшли до програми пленарного засідання. Кожна з цих доповідей відзначалася особливою актуальністю, була пов’язана із сьогоденними проблемами українського суспільства: ”Соціальне служіння конфесій України: мотиви і форми“ (Анатолій Колодний, Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України), ”Сучасний стан і актуальні питання відносин між державою і релігійним організаціями в Україні“ (Лариса Владиченко, Міністерство культури України), ”Державно-церковні відносини в Україні: експлікація основних стильових рис сучасної історіографія“ (Алла Киридон, ”Енциклопедичне видавництво“, м.Київ), ”Взаємозв’язки релігії і правової нормотворчості у контексті новітньої історії України“ (Олег Бучма, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України), ”Конфесійний фактор у процесах конструювання української ідентичності після Майдану“ (Галина Бондаренко, ІМФЕ ім. Максима Рильського), ”Сучасний український протестантизм у контексті вітчизняних міжконфесійних відносин“ (Юрій Вільховий, Полтавський НПУ ім. В.Г.Короленка) та інші.

Тематичним спрямуванням ”Православна церква у ХХ – на початку ХХІ століття: питання історії та методології“ перша секція спроектувала світоглядно-теоретичну актуальність конференції у практичну площину діяльності та ролі православ’я в новітній історії України. Особливий інтерес викликали доповіді ”Благодійна діяльність Української православної церкви на Полтавщині в період незалежності України: традиції і форми“ (Станіслав Мостовенко, Полтавський НПУ ім. В.Г.Короленка) і ”Позиція та напрямки діяльності УПЦ МП в умовах російської агресії на Сході України“ (Юрій Ліннік, Рівненський ДГУ).

Друга секція працювала над темою ”Греко-католицька та римо-католицька конфесії  за новітньої доби. Митрополит Андрей Шептицький в історії УГКЦ“. Більшість доповідачів аналізували особливості та значення життєтворчості Андрея Шептицького в історії та духовній культурі українського суспільства. У цій секції науковців нашого навчального закладу представляла доктор історичних наук Ірина Скакальська та здобувач Тернопільського НЕУ Інна Швалюк, які представили спільне дослідження ”Духовні концепти Йосифа Сліпого та виховання молоді“. Наші автори зупинилися на окремих працях Йосифа Сліпого, розкривали їх актуальні ідеї щодо розвитку духовності особистості, обґрунтовували їх значення як для використання  в сучасній виховній практиці, так і для загальнонаціональних процесів державотворення. Вони показали, що звернення до науково-педагогічних праць Йосифа Сліпого допомагає у з’ясуванні суті процесів гуманізації та демократизації освіти в контексті входження України у європейський культурно-освітній простір. У статті наголошено, що справжні зміни у суспільстві розпочинаються з духовної трансформації поглядів людей, а для молоді, яка розпочинає свій життєвий і професійний шлях, важливо побачити й усвідомити значення духовного зростання на прикладі конкретних постатей. Саме до таких постатей належить Патріарх Йосиф Сліпий – духовний борець за українську державу, вчений, педагог, дипломат. Йог правдою була Господня віра і християнська мораль, що тісно переплелися з долею та сподіваннями рідного народу, національної церкви. Навіть тривале заслання до Сибіру не ізолювало його впливу на духовне життя українського суспільства. Автори дослідження виходять з того, що виховання молоді в національному дусі має здійснюватись через призму духовності, бо саме духовність втілює в собі найкращі взірці людської поведінки. Підкреслено, що батьки повинні пам’ятати: виховання побожності в дитини неодмінно дає позитивні результати, але релігійне виховання батьки не повинні перекладати тільки на церкву. Як наголошував Йосиф Сліпий, християнська родина та рідна українська школа – це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь. На його переконання, релігійне виховання має бути присутнім у світській школі. Автори підкреслюють, що однією з визначальних причин духовного зубожіння сучасної молоді є ігнорування споконвічних християнських цінностей. Разом з тим, негативні моральні прояви зі сторони молодого покоління мають свої корені в недостатньому вихованні любові до рідної природи, поваги до родинного минулого та національної історії. Привертає увагу висновок наших науковців про ефективне формування духовності молодої людини тільки на ґрунті поєднання патріотичного і релігійного виховання. Саме на цій основі з’являються такі високі духовні риси особистості, як патріотизм, релігійність, толерантність, жертовність, працелюбність, прагнення до свободи, доброзичливе ставлення до іншого, повага до родини, вимогливість до себе, що характеризують українця-християнина, українця-патріота.

Тему ”Протестантизм та юдейські конфесії в новітній історії України“ вивчали члени третьої секції, котрі зупинилися на проблемах модернізації християнства, включеності протестантських церков у життя українського суспільства, ставлення протестантів України до збройної боротьби та військової служби, моделі державно-церковних відносин в українській державі, історії здобуття й утвердження юридичного статусу протестантськими громадами на українських землях, трансформації духовного центру ЄХБ в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.

Члени четвертої секції озвучували професійну проблематику ”Джерела та історіографія історії релігії та державно-церковних відносин“. Тут йшлося про потенціал вітчизняних і зарубіжних архівних фондів у висвітленні історії релігії і церкви, міжконфесійні і державно-церковні відносини, про релігійно-полемічну творчість богословів, релігійних діячів, науковців, про ідейно-політичні дискусії та релігійні настрої населення і їх висвітлення в історіографії релігієзнавчого змісту.

Широкий філософсько-світоглядний спектр питань висвітлювали науковці п’ятої секції, аналізуючи ”Філософські, правові, психолого-педагогічні та культурологічні аспекти розвитку релігії і церкви“. Вони заглиблювалися в індивідуальну релігійність як ”особистісну онтологію“, в релігійне та міфологічне осмислення права та в політико-правове регулювання державно-церковних відносин, характеризували морально-ціннісні орієнтири української православної сім’ї та смислову мімікрію релігійно-національної свідомості, християнське виховання в освітній діяльності вітчизняної вищої школи і навіть християнсько-мусульманські відносини в Європі у контексті сучасних міграційних процесів.

Важливим елементом наукової конференції став проведений у її рамках круглий стіл ”Митрополит Андрей Шептицький в історії УГКЦ (до 150-річчя від дня народження)“, в якому брали участь науковці та духовенство – представники УГКЦ Харківського екзархату.

 
Анонси
Галерея
dsc08260
dsc08260dsc08260
На даний момент 392 гостей на сайті