„ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ” ПОЕТИЧНОГО СЛОВА

Таку чудову назву поетичним читанням дав куратор 11-У групи філологічного факультету нашої академії Олександр Соловей, який підготував цей захід спільно зі своїми вихованцями і присвятив його Міжнародному дню рідної мови. На поетичне свято запросили місцеву письменницю і поетесу, літературного редактора газети ”Замок“ Ніну Багнюк та юного скрипаля, першокурсника спеціальності „Музичне виховання” педагогічного коледжу Ярослава Домбровського.

Високе і непросте покликання нести до дітей рідне слово вимагає у студентів особливої підготовки, нетрадиційного підходу, досконалого знання і глибокого розуміння всього спектру багатства і краси української мови. Звичайно, це дається не всім однаково і далеко не відразу, та саме на майбутніх вчителів української мови і літератури покладається місія гарантів здоров’я рідної мови, як найважливішого фактора існування українського народу. Тому й вимоги до майбутніх українських філологів мають ставитись вищі, ніж до студентів інших філологічних спеціальностей.

Зустріч відкрив її організатор, кандидат історичних наук, доцент Олександр Соловей у формі знайомства гостей зі студентами та поезіями, які вони підготували. Ірина Сарахман запропонувала вірш ”Кров твоя“ Лесі Українки, Ірина Бевсюк – ”Життя“ Василя Боднарчука, Ірина Кошин – ”Відверті діалоги на межі“ Любові Козир; поезії Ліни Костенко читали Катерина Ползікова (”Сніги, сніги…“), Катерина Макух (”Не говори печальними очима…“), Марія Хороша (”Страшні слова, коли вони мовчать“), Оксана Гаврилишин (”Я хочу знати…“), Анна Мігаль (”Крила“) й Ірина Мазуркевич (”Я – егоїстка?“).

Не дивно, що тут переважали твори Ліни Костенко, бо нині її поезія дуже популярна, хоча, на жаль, зрозуміла не кожному. Та чи здатна зрозуміти 17-літня дівчина всю глибину внутрішнього стану жінки-легенди, за плечима якої десятиліття пережитого болю і любові? Присутні пробували розібратись у деяких закодованих літературних поняттях, заглянути вглиб поетичного тексту і побачити за ним людину – з її почуттями, радощами, тривогами, тобто робили перші  кроки на шляху до семіотичного аналізу літературного твору.

Поетична хвиля мимоволі захопила й наставника студентів, який прочитав ліричний твір Василя Василашка ”Таємниця жінки“. На завершення першої частини дійства прозвучала поезія ”Війна“ в авторському виконанні Ольги Мовшук.

Музично-мистецьким антрактом між цікавими діалогами стали виступи Ярослава Домбровського, який виконав ”Сіціліану“ Й.-С. Баха і ”Романс“ М.Глінки.

У другій частині зустрічі Ніна Багнюк читала власні твори і намагалась максимально застосовувати метод міжпредметних зв’язків, тобто мовно-літературними засобами торкалася біології, історії, соціології, політології, філософії, релігієзнавства, педагогіки і психології. Іншими словами, золота пектораль поезії спонукала співрозмовників вслухатись у текст, знаходити цікаві відкриття, глибше розуміти значення слова та його смисл, радіти, співпереживати і плакати. Так, саме плакати. А коли душа плаче, то вона жива. І така людина здатна надіятись, вірити, а головне – любити. Любити життя, світ, себе у цьому світі. Бо все починається з любові. Як і з любові до рідного слова формується людина-педагог, людина-громадянин і людина-патріот.

Всі учасники літературних читань висловили бажання продовжити такі зустрічі, а то й зробити їх традиційними.

 
Галерея
Педагогічна практика в літніх оздоровчих таборах
Педагогічна практика в літніх оздоровчих таборахПедагогічна практика в літніх оздоровчих таборах
На даний момент 545 гостей на сайті