МЕТОДИЧНИЙ КВАДРІУМ МУЗИКОЗНАВЦІВ

По-доброму варто позаздрити творчому ентузіазму, професійній наполегливості, невичерпній працездатності авторського тандему науково-педагогічних працівників кафедри гри на музичних інструментах і вокально-хорових дисциплін нашої академії Ірини Гринчук і Олени Горбач. Упродовж останніх чотирьох років вони по-справжньому завантажили тернопільське видавництво “Астон” публікацією своїх навчально-методичних посібників за програмою фахової дисципліни “Основний музичний інструмент” зі спеціальності “Музичне мистецтво”.

Перші два посібники об’єднані назвою “Фортепіанна мініатюра українських композиторів (друга половина ХХ – початок ХХІ століть)” і мають Гриф МОН України “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів”. У посібниках представлено різноплановий і різножанровий український фортепіанний матеріал навчально-виконавського спрямування, що сприятиме формуванню виконавської культури студентів, збагаченню їх стильо-слухового досвіду. Автори аналізують сучасні засади фортепіанної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, дають рекомендації щодо виконання запропонованих творів, висвітлюють методичні аспекти їх використання у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Вони наголошують: у сфері поширення музичного мистецтва сформувався розрив між рівнем сприймання музики широким слухацьким загалом і рівнем професійної музичної творчості. Причому, такий розрив, на думку фахівців, постійно поглиблюється під дією стихійного впливу величезного потоку музики на непідготовленого слухача. Тому у фаховій підготовці вчителя музики, котрий має слугувати своєрідною об’єднуючою ланкою між слухачем і музикантом-виконавцем, бути зберігачем і передавачем надбань світової та національної музичної культури, стає особливо актуальною проблема формування аналітико-інтерпретаційних умінь як здатності до педагогічно спрямованого осмислення музичної реальності, самовираження у мистецькій діяльності.

Автори наголошують, що фортепіанна підготовка майбутнього педагога-музиканта синтезує у собі не лише досвід та уміння творчої інтерпретації музичних творів, а й рівень мистецької, культурологічної компетентності студента, яка опирається на музикознавчу інформацію, слухацький досвід, набутий упродовж вивчення спеціальних фахових дисциплін. У цьому плані важливе місце в програмах з основного музичного інструмента закономірно займає український фортепіанний репертуар, який дає змогу студентам опанувати зразками різних музичних жанрів у їх епохальному, національному та індивідуальному стильових вимірах. Насамперед йдеться про вивчення класичного українського репертуару, зокрема творів основоположника українського академічного музичного мистецтва М.Лисенка, його учнів і послідовників Я.Степового, К.Стеценка, Б.Лятошинського, Л.Ревуцького, а також творів таких сучасних композиторів як Є.Станкович, Л.Дичко, Б.Фільц, В.Сильвестров, М.Скорик, І.Карабиць. Молодим музикантам для вивчення зразків української фортепіанної мініатюри пропонується звертатись до п’єс В.Косенка, В.Барвінського, Н.Нижанківського, А.Кос-Анатольського, М.Колесси, М.Сільванського, І.Шамо.

Наші науковці застосовують ефективний методичний прийом: з метою посилення мотивації студентів до виконавсько-просвітницької та пошукової діяльності знайомлять їх із творчістю композиторів, пов’язаних з їх малою батьківщиною – тернополянина В.Барвінського, уродженця Бережан Н.Нижанківського, кременчанина М.Вериківського. У дослідженні цих постатей студенти можуть опертися не лише на музикознавчі праці, а й на відповідний краєзнавчий матеріал, архівні документи і спогади краян. Результатом такої наукової роботи та виконавської підготовки майбутніх учителів музики можуть стати публічні лекції-концерти, виступи на науково-практичних конференціях.

У посібниках пропонуються фортепіанні мініатюри Олександра Білаша “Гуцульська писанка” і “Баркарола”, Федора Надененка “Бурлеска”, Валерія Кваснєвського “Скерцо” і “Думка”, Бориса Севастьянова “Вальс”, Людмили Жульєвої “Косарі”, Миколи Гржиборського “Новела”, Анатолія Коломійця “Етюд-скерцо” і “Етюд-марш”, Юрія Щуровського “Токата” і “Музичний момент”, Мирослава Скорика “Мелодія”, “Вальс” і “Арія” з Партити №5, Людмили Шукайло “Багатель” №5, №7, №14, Оксани Бордюгової “Український романс”, Олени Кимлик “Настрій” та “Пісня без слів”.

Зацікавлюють підібрані фортепіанні цикли: “Три коломийки” Миколи Колесси, “Буковинська сюїта” Анатолія Кос-Анатольського, “Київський триптих” Богдани Фільц і “Волинські акварелі” Михайла Вериківського. Серед запропонованих творів кременчанина – п’єси “Поганське місто Велинь” і “Вечір в Авратинських горах”. Якщо у першій п’єсі образно-емоційний зміст трактується як картина заходу сонця над древнім містом, озвучена далекими дзвонами, архаїчним мотивом колискової, то в другій розкривається пейзажна тематика, передається стан споглядання, спокою, прослуховуються ритми розміреного життя, що створює відчуття просторової перспективи. Продовжує пейзажну тематику п’єса “На Свитязькому озері”. Контрастом до пейзажних замальовок виступає твір “Комедіанти на контрактовому ярмарку в Дубні. 1774 рік”, де створюються характерні портрети мандрівних циркачів. Завершальна і найяскравіша п’єса циклу “Весняні ігрища біля Дівочого озера перед облогою Батиєм Кременецької фортеці. 1240 рік” побудована на ефекті контрасту, динаміки, фактури, темпу, ритму як у самому творі, так і щодо попередніх частин циклу.

Зміст третьої і четвертої книг фахово-методичних досліджень Ірини Гринчук і Олени Горбач складають методичні рекомендації щодо вивчення фортепіанних творів українських композиторів. Автори розширюють палітру музичних форм і жанрів, представляють твори, написані упродовж другої половини ХІХ – початку ХХІ століття. Студенти мають змогу ознайомитися з поліфонічними творами Євгена Юцевича, Михайла Тіца, Сергія Павлюченка, з варіаціями Йосипа Витвицького і Неоніли Лагодюк, різножанровими фортепіанними п’єсами Сергія Борткевича, Миколи Лисенка, Федора Богданова, Ігоря Шамо, Людмили Шукайло, Михайла Калачевського, Дениса Січинського, Якова Степового, Миколи Сільванського, Михайла Жербіна, Тетяни Сакаєвої-Ростімашенко, Яни Бобалік, фортепіанним циклом Сергія Борткевича і сонатинами Миколи Колесси та Миколи Соковкіна.

Посібники містять короткі відомості про життєтворчість 39 композиторів і методичні рекомендації щодо виконання 67 запропонованих музичних творів. Окрему методичну цінність мають додатки, які включають глосарій до курсу, матеріали практичних занять з методики музичного виховання, дидактичні матеріали до дисципліни “Основи музичної інтерпретації”, опис рівнів розвитку музично-виконавського мислення, види “Слухацьких щоденників”, структуру аналізу-інтерпретації. Особливе місце в додатках відведене методичним питанням: автори розкривають методичні аспекти використання фортепіанних творів на уроках музичного мистецтва, характеризують сучасні методики слухання та аналізу музики школярами.

Автори посібників переконані, що “цілеспрямована організація навчально-виконавської діяльності майбутнього музиканта-педагога, активізуючи розвиток професійних якостей особистості, формує постійну потребу у пошуку, накопиченні, осмисленні нової музичної інформації, виконавського репертуару, у їх творчому використанні і забезпечує позитивне мотиваційно-ціннісне ставлення студента до себе як до суб’єкта професійної діяльності”.

 
Анонси
Галерея
Олімпійське свято
Олімпійське святоОлімпійське свято
На даний момент 383 гостей на сайті