ГУМАНІЗМ І ДУХОВНІСТЬ – НЕРОЗРИВНІ

За рекомендацією Вченої ради гуманітарного факультету нашої академії опублікована монографія кандидата філософських наук, старшого викладача кафедри української філології та суспільних дисциплін Олени Мороз “Гуманістичний характер світогляду православних діячів Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття”. Видання рецензували доктор філософських наук, професор кафедри філософії Житомирського ДУ ім.Івана Франка А.А.Герасимчук, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи та міжнародного співробітництва Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка Б.Б.Буяк і кандидат історичних наук, тернопільський науковець Л.Л.Крупа.

У монографії досліджується гуманістичний характер релігійно-філософських поглядів православних діячів Волині означеного періоду, аналізується специфіка ідей гуманістичного вчення у православ’ї та в сучасних наукових дослідженнях, що забезпечило синтез релігійних і філософських начал у розробці новітньої концепції людини, де об’єднуються ознаки релігійного і світського гуманізму. Автор з’ясувала фактори впливу на становлення гуманістичних засад світогляду православних діячів тогочасної Волині, вияснила особливості антропологічної проблематики у працях Аполонія Сендульського, Миколи Теодоровича, Андрія Хойнацького, морально-релігійні орієнтири їх творчої спадщини. Завдяки цьому вона продемонструвала реалізацію визначальних характеристик їх релігійно-філософських ідей у сучасному православ’ї та окреслила значення вічних християнсько-гуманістичних цінностей для модерної і постмодерної вітчизняної релігієзнавчої думки. У відповідності до зазначеного, структуру монографії складають історіографічні та бібліографічні дослідження і два основних розділи, що характеризують формування й особливості світоглядних концепцій та праксеологічний потенціал релігійно-філософської спадщини православних діячів Волині.

Одним із факторів, що забезпечив смислово-світоглядне і фактологічне наповнення роботи було розширення сектора дослідницьких пошуків за межі релігійно-філософської проблематики на сферу історичних, етнографічних, краєзнавчих, морально-етичних і світоглядно-філософських проблем. Це обумовило необхідність дослідження творчої спадщини А.Сендульського, М.Теодоровича, А.Хойнадського як важливого і стимулюючого складника духовної культури й активізації духовно-культурного життя населення Волині, а також впливу на визначення змісту і напрямів релігійно-богословських, історико-релігійних і світоглядно-філософських досліджень, здійснюваних як діячами православної церкви, так і представниками світської науки. У підсумку, згадані православні діячі, поєднавши у своїй творчості релігійну і світську тематики, стали квінтесенцією духовної еліти Волині дослідженого періоду. На жаль, попередні дослідження, як у вітчизняній, так і в зарубіжній науковій літературі, велися в основному у сфері історико-краєзнавчих розвідок, а становлення і розвиток релігійно-філософських поглядів, трансформація їх богословського вчення в гуманістичну основу і далі в етико-філософську площину християнської антропології, у межах якої розкриваються аксіологічний, есхатологічний, сотеріологічний та інші аспекти, залишалися поза увагою дослідників.

В умовах, коли суспільство перебуває у стані антропологічної кризи, характерної нівелюванням загальнолюдських цінностей через втрату етнонаціональних духовних традицій та зневагу до особистості в соціокультурному просторі, зростає потреба в пошуку шляхів, форм і методів відновлення та забезпечення пріоритету духовної культури стосовно матеріальних інтересів соціуму. Тому проблема відновлення національних духовних традицій, утвердження християнсько-гуманістичних цінностей є актуальною як для національної спільноти, так і для кожного громадянина зокрема. Саме з огляду на те, що для сучасного глобалізованого світу характерна криза морально-духовних християнських цінностей, дослідження ролі таких цінностей в релігійній свідомості мешканців окремих регіонів є особливо актуальним, насамперед, у контексті відновлення втрачених гуманістичних орієнтирів при формуванні громадянином своєї активної смисложиттєвої позиції. Автор монографії стверджує, що формування гуманістичного світогляду людини відбувається на основі традиційних духовних ідеалів, загальнохристиянських ціннісних орієнтацій. Це підтверджується становленням і розвитком гуманістичних засад релігійно-філософських поглядів православних діячів Волині на основі своєрідного засвоєння гуманістичного спадку попередніх поколінь, оригінальною інтерпретацією ними ідей християнського гуманізму, морально-духовних орієнтирів у контексті національних і духовно-релігійних традицій.

У монографії багато говориться про Волинську духовну семінарію, яка функціонувала в історичних корпусах нашого навчального закладу і з якою пов’язана життєтворчість згаданих православних діячів: Аполоній Сендульський навчався у семінарії до 1854 року, де, окрім студіювання навчальних предметів, досліджував народний фольклор, звичаї та обряди Південно-Східної  Волині; Андрій Хойнацький і Микола Теодорович працювали в семінарії викладачами Святого Письма. Згодом Микола Теодорович був почесним членом “Опікунства про нужденних вихованців Волинської духовної семінарії”, а священик-практик Аполоній Сендульський – членом правління Волинської духовної семінарії і членом окружної училищної ради, завдяки чому домігся відкриття школи у своєму рідному селі, де і вчителював. Микола Теодорович був дійсним членом Кременецького Богоявленського Свято-Миколаївського братства. Вони здійснювали активну благодійницьку діяльність, яка мала подвійне значення: сприяла становленню конкретної гуманістичної смисложиттєвої орієнтації та опредметнювала їх участь у практичній реалізації основних християнсько-гуманістичних установок не лише у релігієзнавчих, історико-краєзнавчих і філософсько-світоглядних дослідженнях, а й у світській, соціально значимій діяльності. Важливо зауважити, що автор монографії, показавши Волинську духовну семінарію як важливий осередок освіти на Волині, який стимулював культурно-освітнє і науково-дослідницьке життя краю, наголошує, що залишається фактом матеріальна злиденність духовних навчальних закладів регіону, тому тогочасний духовно-культурний спадок формувався всупереч імперській політиці російського самодержавства і був результатом духовно-творчого ентузіазму носіїв національної духовної культури.

Гуманістичні аспекти релігійно-філософських поглядів православних діячів Волині були обумовлені особливостями національної духовності, релігійними традиціями українського етносу, специфікою дослідження та використання церковно-релігійних, історико-краєзнавчих, етнографічно-фольклорних матеріалів при вивченні історії українського народу. Так забезпечувалась змістова та науково-методологічна наступність історичних досліджень, їх практична спрямованість, оскільки осмислення сутності людського буття відбувалося на основі конкретного опису й аналізу повсякденних життєвих проблем. Представники церковної еліти Волині працювали у межах православного віровчення, яке окрім традиційної біблійної та патристичної догматики увібрало в себе особливості національної релігійної свідомості, риси українського національного менталітету. Тому гуманістичний аспект поглядів А.Сендульського, М.Теодоровича, А.Хойнацького, сформований під впливом зазначених особливостей, характеризується подвійним статусом: релігійний складник зумовлений жорсткою демаркацією православного віровчення, а національний складник полягає у збереженні етноконфесійних ментальних характеристик і традицій Волинського краю. Таким чином, гуманістичні витоки і засади поглядів православних діячів Волині визначалися особливим типом філософського мислення, для якого характерне поєднання ідей християнського гуманізму та національного світогляду, національної духовної культури у процесі осягнення людського буття.

 
Анонси
Галерея
foto 5
foto 5foto 5
На даний момент 471 гостей на сайті