ДЛЯ ШКОЛИ ПЕРШОГО СТУПЕНЯ

Загальноосвітня школа є визначальною ланкою в системі освіти, бо саме вона покликана забезпечити належну підготовку учнів до “навчання впродовж життя”, тобто навчити їх самостійно оволодівати знаннями, критично і творчо мислити, займатися саморозвитком. Важлива роль у вирішенні цих завдань відводиться школі першого ступеня, яка, згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти, спрямовується на формування ключової компетентності початкової освіти – уміння вчитися. Зазначене вміння передбачає набуття індивідуального досвіду участі молодшого школяра в навчальному процесі, оволодіння ним здатністю до самоаналізу, самооцінки, самоконтролю та самокорекції, а це неможливо без сформованої рефлексії.

Саме “Формування рефлексивних умінь молодших школярів у навчальній діяльності” стало темою дисертаційного дослідження асистента кафедри теорії та методики дошкільної освіти Вікторії Легін на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Дисертація успішно захищена на засіданні спеціалізованої Вченої ради у Тернопільському НПУ ім.Володимира Гнатюка. Керівництво дисертаційними пошуками нашого науковця здійснювала доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти згаданого університету Ярослава Кодлюк. Опонентами виступали доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова Мар’яна Марусинець і кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України Оксана Онопрієнко.

Вибір теми дослідження дисертант аргументувала результатами педагогічних спостережень, бесід, анкетування вчителів і учнів початкових класів, експериментальними даними, які засвідчили недостатній рівень оволодіння молодшими школярами рефлексивними уміннями у навчальній діяльності та показали відсутність належної і цілеспрямованої уваги педагогів до формування зазначених умінь. В царині окресленої проблематики виокремлюється кілька суперечностей: між вимогами інформаційного суспільства до формування особистості, здатної до самовдосконалення, самореалізації та саморозвитку, і домінуванням репродуктивних складових в організації навчально-виховного процесу; усвідомленою педагогічною необхідністю формування рефлексивних умінь навчальної діяльності учнів і відсутністю відповідного дидактично-методичного забезпечення цього процесу; важливістю визнання молодшого школяра суб’єктом навчальної діяльності в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти і традиційними підходами до організації навчальної діяльності учнів, націленими на формування в молодших школярів знань, умінь і навичок.

З огляду на вищесказане, об’єктом дослідження стала навчальна діяльність молодших школярів, а конкретним предметом – зміст, форми і методи формування рефлексивних умінь учнів початкової школи в навчальній діяльності. Такий підхід обумовив мету дослідження: визначення, обґрунтування і перевірка дидактичних умов формування згаданих умінь молодших школярів. Для цього необхідно було з’ясувати сутність базових понять (“рефлексія навчальної діяльності” та “рефлексивні вміння молодших школярів у навчальній діяльності”), конкретизувати й охарактеризувати основні рефлексивні вміння, визначити умови їх формування та змоделювати методику їх реалізації, а також експериментально перевірити ефективність визначених дидактичних умов.

Експериментальною базою дисертаційних досліджень, проведених упродовж 2012-2014 років, служили Кременецькі ЗОШ №1 і №3, ЗОШ №5 м.Кузнецовськ (Рівненська область), ЗОШ №1 та №4 м.Переяслав-Хмельницький (Київська область). Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 325 учнів і 30 вчителів молодших класів. За результатами проведених досліджень молодий науковець визначила, що дидактичними першоумовами формування рефлексивних умінь молодших школярів виступають три основні фактори: поетапність формування зазначених умінь відповідно до видів рефлексії навчальної діяльності; використання міжпредметних завдань і вправ, складених з урахуванням змістового, мотиваційного і процесуального компонентів навчальної діяльності; стимулювання учнів до рефлексивної діяльності у процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії з учителем.

Було розроблено модель формування рефлексивних умінь молодших школярів, яка включає мету, провідні уміння, дидактичні умови, етапи формування (підготовчий, навчально-тренувальний, основний), змістово-процесуальне та мотиваційне забезпечення, рівні сформованості умінь (високий, середній, низький), результативність процесу. В роботі розкрита сутність понять “рефлексія навчальної діяльності” та “рефлексивні вміння молодших школярів у навчальній діяльності”, систематизовано знання про види рефлексії та підходи до її класифікації, конкретизовано провідні рефлексивні уміння учнів (самоаналіз, самоконтроль, самооцінка, самокорекція) та поглиблене розуміння сутності цих умінь. Все це обумовило наукову новизну дисертаційного дослідження.

Практичне значення роботи полягає в розробці дидактично-методичного забезпечення процесу формування рефлексивних умінь молодших школярів у навчальній діяльності (фрагменти уроків, зразки дидактичних ігор і вправ, завдання на різні види рефлексії) та відповідного дидактичного інструментарію. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі школи першого ступеня, у системі післядипломної педагогічної освіти, а також у професійній підготовці учителів початкової школи. Анкетування вчителів молодших класів, спостереження уроків, бесіди з педагогами засвідчили, що класоводи усвідомлюють значення досліджуваної проблематики, однак сутність рефлексії розуміють спрощено; робота з формування рефлексивних умінь у молодшій школі ведеться фрагментарно; більшість опитаних відчуває труднощі у процесі формування рефлексії через відсутність відповідної методичної літератури.

З метою виявлення рівня сформованості рефлексивних умінь молодших школярів було проведено контрольний зріз, результати якого дали підстави стверджувати, що зазначені новоутворення в учнів початкової школи сформовані переважно на низькому (52%) і середньому (29%) рівнях. Застосування запропонованої дисертантом експериментальної методики дозволило зменшити на 34% кількість учнів молодших класів, які не вміють аналізувати власну діяльність, та на 27% тих учнів, які не знають способів самоконтролю. Водночас, кількість учнів з високим рівнем сформованості рефлексивних умінь зросла на 11,7%, із середнім рівнем – на 14,2%, а кількість учнів з низьким рівнем сформованості цих умінь зменшилася на 26,2%.

Дисертант зазначає, що перспективи подальших досліджень вбачаються в розробці методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування рефлексивних умінь молодших школярів та у вивченні зарубіжного досвіду з цієї проблематики.

 
Анонси
Галерея
Кімната-музей Ростислава Глувка
Кімната-музей Ростислава ГлувкаКімната-музей Ростислава Глувка
На даний момент 444 гостей на сайті