НА КОНКУРСІ ЮНИХ НАУКОВЦІВ-БІОЛОГІВ

На базі Чернівецького НУ ім.Юрія Федьковича відбувся завершальний етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з біології. Чернівчани вважають, що їх університет обраний місцем конкурсної зустрічі 69 юних любителів біологічної науки з усіх вищих закладів освіти України не випадково, бо він входить до рейтингової п’ятірки кращих університетів нашої держави і тут, за словами заступника директора Інституту біології, хімії та біоресурсів, професора І.О.Шмаракова, “закопана пуповина біологічних наук”.


Відкриття конкурсу відбулося в головному корпусі університету – в Мармуровій залі Резиденції митрополитів Буковини і Далматії, де його учасників привітали ректор університету-господаря, професор С.В.Мельничук і директор Інституту біології, хімії та біоресурсів, професор М.М.Марченко.

Конкурс включав дві складових: рецензування студентських наукових робіт з біології, які рекомендувала галузева конкурсна комісія, та проведення науково-практичної конференції, що працювала у форматі трьох секцій, де юні дослідники-біологи мали змогу оприлюднити результати власних природничо-наукових розвідок. Окрім цього, насиченою була культурно-пізнавальна програма перебування конкурсантів у Чернівцях. Вони ознайомились з навчально-матеріальною базою університету, системою навчання, побуту та культурного дозвілля студентської молоді, подивилися відео-екскурсію “Чернівці з висоти пташиного польоту” і здійснили реальну екскурсію до Хотинської фортеці, побували на концерті художніх колективів і самодіяльних митців університету, на вечорі органної та класичної музики.

Студентську біологічну науку нашої академії на конкурсі представляла п’ятикурсниця спеціальності “Біологія” Ганна Дем’янчук, яка під керівництвом кандидата біологічних наук, доцента Нелі Цицюри підготувала наукове повідомлення “Родина Cupressaceae F. Nеger як основа коніферетуму ботанічного саду Хмельницького національного університету”.

Наша юна дослідниця показала історію створення та основні етапи розвитку коніферетуму ботанічного саду, зробила аналіз біоекологічних особливостей видів та форм родини Cupressaceae F. Nеger в екоумовах регіону дослідження, розкрила таксономічний склад цієї родини, вікову та кількісну структури її насаджень в кніферетумі ботанічного саду, а також дала морфологічну характеристику досліджуваних таксонів. Не залишились поза увагою студентки перспективи розвитку родини Cupressaceae F. Nеger, що вона зробила через аналіз життєдіяльності та перспективності інтродукції цих видів і оцінку успішності їх акліматизації й адаптації.

Наша дослідниця наголосила на актуальності проблеми оптимізації асортименту та якості деревних і чагарникових рослин і підкреслила, що значну роль традиційно відводять рослинам-інтродуцентам, використання яких підвищує декоративну цінність посадок. Серед таких особливе місце займають вічнозелені шпилькові рослини і, передусім, представники родини Cupressaceae, які зберігають декоративні якості протягом усього року, відрізняються стійкістю до хвороб і шкідників, мають фітонцидні властивості.

В роботі встановлено, що досліджувані рослини походять із Північної Америки та Східної Азії. Порівняльний аналіз природно-кліматичних умов досліджуваного регіону та природних ареалів свідчить про те, що деревні інтродуценти із зазначених регіонів за відповідних умов культивування можуть бути успішно акліматизовані в природних умовах території, де розташований ботанічний сад Хмельницького національного університету. Родина Сupressaceae в коніферетумі ботанічного саду представлена 4 родами, 14 видами та 56 формами. Згідно вікового аналізу в насадженнях переважають молоді та середньовікові генеративні особини у віці від 5 до 20 років.

Оцінка життєздатності та перспективності інтродукції показала, що до І групи перспективності належить 9 видів, ІІ групи – 2 види, ІІІ групи – 3 види. Мало перспективних видів не виявлено. Оцінка успішності акліматизації свідчить про те, що 8 видів мають повний ступінь акліматизації, а у 6 видів ступінь акліматизації добрий. Оцінка адаптованості дає підстави стверджувати, що рівень адаптації у 6 видів високий, 4 видів – добрий, 1 виду – середній, 3 видів – слабкий.

Chamaecyparis lawsoniana, Ch. pisifera, Juniperus chinensis, J. communis, J. virginiana, J. media, J. sabinа, J. horizontalis, J. squamata, Thuja occidentalis, Th. orientalis, Th. plicatа, Th. standishii, Thujopsis dolabrata є цілком перспективними та перспективними, мають повний та добрий ступінь акліматизації, тому їх можна рекомендувати для широкого впровадження в зелене будівництво.

У підсумку, наукова робота Ганни Дем’янчук має не лише теоретико-пізнавальне, а й практичне значення і підтверджує доцільність якнайширшої участі молодих науковців у конкретних наукових дослідженнях з обов’язковою презентацією таких досліджень на науково-практичних конференціях, семінарах, конкурсах.

 
Анонси
Галерея
Художній народний ансамбль "Калина"
Художній народний ансамбль Художній народний ансамбль
На даний момент 464 гостей на сайті