Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Оригінальну форму науково-дослідницької роботи започаткувала Рада молодих науковців Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. З ініціативи голови Ради, кандидата філологічних наук Романа Дубровського розроблено програму ”Kremenets science: open air, або наука в кросівках“, яка передбачає низку формальних і неформальних зустрічей магістрантів, аспірантів, молодих кандидатів наук з метою вирішення різноманітних проблем науково-теоретичного і методичного характеру. Наукові конференції, семінари, круглі столи, диспути та інші класичні й апробовані форми наукового спілкування проходитимуть у новому форматі та в режимі ”open air“. Програма включає туристичні походи і тематичні екскурсії визначними місцями Кременеччини, ознайомлення з комплексом місцевих пам’яток історії та природи, зокрема із замками, храмами, заповідними територіями Національного природного парку ”Кременецькі гори“, місцями визначних історичних подій і перебування видатних постатей національної історії та культури. Науково-теоретична робота (доповіді, дискусії, обмін досвідом тощо) здійснюватиметься під відкритим небом і в позначеному історією місці. Тому програма ставить до учасників конкретні вимоги: наявність зручного одягу та спортивного взуття, фізична витривалість і любов до подорожей, національний патріотизм і наукова сміливість, наявність певних наукових здобутків і готовність поділитися ними з колегами.

Всупереч відомому народному прислів’ю щодо першого млинця реалізація програми розпочалась досить успішно. Вона стартувала науковим семінаром-турпоходом за темою ”Національна ідентичність: культурно-історичні, соціальні й економічні виміри“. Наукова проблематика семінару включала ряд важливих питань: точки перетину науково-технічного прогресу і національної ідентичності, художня література як дзеркало етногенезу, етнокультура українського суспільства, релігійна складова національної ідеї, мова як маркер національної ідентифікації, економічні аспекти національної ідентичності, а також специфіка національної ідентичності в умовах глобалізації, євроінтеграції, гібридної війни та в сучасному медіа-просторі.

Учасників наукового семінару-турпоходу привітала проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Валентина Бенера. Вона побажала їм успішного науково-туристичного старту та плідної роботи і висловила впевненість, що ініціатива Ради молодих науковців академії матиме позитивну перспективу.

Враховуючи той факт, що навчальний заклад носить ім’я Тараса Шевченка, перші виступи учасників семінару прозвучали біля пам’ятника Великому Кобзареві на майдані біля центрального корпусу академії. Продовжилась дискусія у сквері, облаштованому на місці родинної садиби Словацьких, що нині знаходиться на території нашого навчального закладу, і в якому квітнуть троянди, висаджені студентами академії спільно із представниками Європейської Родини Шкіл, що носять ім’я великого польського поета, кременчанина за походженням Юліуша Словацького. Після цього молоді науковці вирушили у свій дискусійно-теоретичний туристичний похід маршрутами НПП ”Кременецькі гори“.

За своїм змістом дослідження магістранта Марії Бешлей ”Шевченко як мовний маркер національної ідентичності“ стало своєрідною пропедевтикою загальної дискусії. Її підтримали викладачі педагогічного коледжу Юлія Мельник і Наталія Яцюк, які подивилися на формування національної ідентичності через аспект впливу релігійної віри на соціалізацію особистості, а молодий науковець академії, музикознавець Христина Шородок – через національні мотиви в релігійних традиціях Західного Поділля. Кандидат педагогічних наук Олександр Омельчук висвітлив роль науково-технічного прогресу в еволюції національної ідентичності українського суспільства, а про її збереження в умовах зарубіжжя говорила викладач коледжу Тетяна Нікіфорчук, спираючись на роман Івана Багряного ”Тигролови“. Загальнотеоретичне підґрунтя полемічним виступам своїх колег забезпечували кандидат педагогічних наук Наталія Бодруг, викладачі педколеджу Наталія Сербай і Вікторія Якимович, які через розкриття теоретико-методичних засад соціальних проектів і за допомогою понятійного інструментарію таких постмодерних наук, як імагологія та інші, здійснили герменевтичний супровід багатопланової дискусії.

Закономірно, що диспутанти значну увагу приділили педагогічному контексту становлення національної ідентичності громадян нашої держави. Роль сім’ї у формуванні позитивної етнічної ідентичності в дошкільні роки визначала науковець кафедри педагогіки та психології Наталія Бабій. Національно-патріотичний образ сучасного українського педагога окреслила кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки вищої школи Тетяна Рожко-Павлишин, а її колега по кафедрі Оксана Швець виясняла особливості підготовки фахівців національної дошкільної освіти засобами української поезії. Викладач педагогічного коледжу Іван Швець говорив про специфіку становлення професійної ідентичності сучасного студента з урахуванням національних реалій. Особливо гострої проблем торкнулася науковець кафедри педагогіки і психології Орислава Запорожець у науковій розвідці ”Формування національної ідентичності у дітей із психофізичними вадами“. Особливості роботи з людьми третього віку аналізувала викладач коледжу Ганна Леськів-Бондарчук.

Показово, що тематика турпоходу-семінару включала спектр матеріалів краєзнавчого характеру, що підсилювало практичну сторону дискусії про національну ідентичність. Викладач педколеджу Ірина Хохрякова показала образ Кременця в українській та польській літературах, а кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методики технологічної освіти Віталій Цісарук дав характеристику сакральному мистецтву Почаївської лаври. Один виступ, окрім краєзнавчого характеру, носив ювілейний підтекст: кандидат філософських наук, старший викладач кафедри української філології та суспільних дисциплін Олена Мороз аналізувала світоглядні погляди композитора-кременчанина Михайла Вериківського, 120-річчя від дня народження якого відзначатиметься восени цього року. Керівник турпоходу-семінару Роман Дубровський охарактеризував національне в естетичній концепції поетеси-кременчанки Галини Гордасевич.

Учасники першого турпоходу-семінару, члени Ради молодих науковців академії не сумніваються, що їх починання не тільки матиме продовження, а й набере всеукраїнського та міжнародного формату. Перша ластівка такого сподівання не забарилася: молоді науковці з кількох вищих закладів освіти Республіки Польщі, з якими академія підтримує традиційні творчі зв’язки, виявили бажання опублікувати свої аналітичні розвідки у Збірнику наукових праць, до якого увійдуть матеріали турпоходу-семінару, а в майбутньому брати участь у програмі ”Kremenets science: open air, або наука в кросівках“.