Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Юні науковці – члени Студентського наукового товариства академії провели свою щорічну науково-практичну конференцію за традиційною тематикою “Актуальні проблеми сьогодення очима молоді”. Представники студентської науки запропонували до програми молодіжного наукового форуму 105 аналітичних розвідок і повідомлень різноманітної тематики. П’ять з них були оприлюднені на пленарному засіданні конференції, яке розпочалося вітальними виступами доктора педагогічних наук, проректора з наукової роботи, професора Валентини Бенери, голови Ради молодих науковців, кандидата філологічних наук Романа Дубровського і голови Студентського наукового товариства, магістранта Сергія Колісецького.

Пленарна робота стартувала доповіддю третьокурсниці гуманітарного факультету Зоряни Руднік “Особливості психологізму в повісті Василя Слапчука “Клітка для неба” (науковий керівник – доцент О.В.Пасічник). Конкретну природничо-наукову тему “Родина Cupressaceae F. Nеger як основа коніферетуму ботанічного саду Подільського державного аграрно-технічного університету” висвітлила студентка п’ятого курсу спеціальності “Біологія” Ганна Дем’янчук (науковий керівник – доцент Н.І.Цицюра). Про “Організацію трудової діяльності дітей з певними вадами розвитку на уроках технологій” доповідала четвертокурсниця спеціальності “Технологічна освіта” Катерина Годун (науковий керівник – кандидат педагогічних наук О.В.Омельчук). Студентка педагогічного факультету Інна Ісаєнко під науковим керівництвом доцента І.А.Онищук підготувала наукове повідомлення “Поліфункціональність музичного мистецтва у становленні особистості дитини”. Конкретну краєзнавчу тематику “Український живопис у збірках Тернопільського обласного художнього музею” розробляла майбутній вчитель образотворчого мистецтва Наталія Комар (керівник – Ю.Я.Янчук).

Група юних науковців під керівництвом науково-педагогічних працівників соціально-політичного профілю аналізувала “Суспільно-історичні вектори компетенції майбутнього фахівця”, що склало предмет обговорення на засіданні окремої тематичної секції. Особливо гостру тематику досліджували Ніна Карпець і Володимир Мороз (війна на Сході України очима влади та учасників бойових дій) та Іван Жук (волонтерський рух на Кременеччині). Їх науковими пошуками керував доцент О.Г.Соловей. Портрет педагога і фольклориста Степана Турика окреслила Вікторія Найдюк (науковий керівник – доцент В.Д.Собчук). Доктор педагогічних наук І.Б.Скакальська спрямувала своїх підопічних на висвітлення світоглядно-міфологічних питань: пізнавальний зміст єгипетської міфології (Людмила Мишаківська), українська міфологія як скарбниця національної культури (Анастасія Зварунчик), сакральність предметів побуту в слов’янській культурі (Анастасія Данилюк). Кандидат філософських наук Олена Мороз залучила студентів до вирішення світоглядно-філософських проблем: архетипні цінності сучасності (Галина Гроцька), сучасна концепція філософії спорту (Микола Борбець), портрет Гаврила Чернихівського як мікропортрет Кременеччини недавнього минулого (Микола Слив’юк). Доцент В.Є.Ткачук зберіг вірність фаховій проблематиці – студенти під його керівництвом вирішували правознавчі питання: соціально-правовий захист особистості (Марія Мокоїд), правові аспекти дорожнього руху (Оксана Шишка), права педагогів і мешканців закладів інтернатного типу (Віоріка Мажар), правовий статус дітей з особливими потребами (Ірина Хом’як). Юлія Гомера характеризувала лідерство як життєвий ідеал (науковий керівник – кандидат історичних наук Г.Я.Сеньківська), а Ірина Бойко – вплив культурно-мистецьких традицій Сходу на європейську культуру (керівник М.В.Левенець).

В поле зору членів другої секції потрапили “Педагогічні проблеми розвитку освіти”. Більшість доповідачів віддали перевагу методологічній тематиці в контексті застосування інновацій в сучасній школі: Педагогічна майстерність вчителя у світлі сучасних вимог (Віоріка Мажар; керівник – кандидат педагогічних наук Н.А.Бодруг), стимулювання пізнавального інтересу учнів (Марія Стецюк; керівник – доцент Н.В.Приймас), педагогічні інновації в загальноосвітній школі (Оксана Лепуга; керівник – доцент Л.М.Кравець), альтернативні форми виховання обдарованих дітей (Ангеліна Петручок; керівник А.Р.Заблоцький), виховання дітей з особливими потребами (Марія Куриба; керівник – Л.М.Кравець), професійна компетентність педагога (Інна Кирилюк; керівник Н.А.Бодруг), особливості соціалізації дітей з розладами аутичного спектру (Катерина Бойчук; керівник О.І.Запорожець). Інші виступаючі звернулися до соціально-педагогічної проблематики: профілактична робота як соціально-педагогічна проблема (Олеся Шматюк; керівник – Л.М.Кравець), інтернатні та сімейні форми державної опіки (Тетяна Леник; керівник А.Р.Заблоцький), шкільне соціологічне агентство як елемент самоврядування (Тетяна Тимець; керівник – Л.М.Кравець), соціально-педагогічна робота з проблемними сім’ями (Наталія Михалевич; керівник О.І.Запорожець), обдарованість як соціально-педагогічна категорія (Тетяна Трачук; керівник А.Р.Заблоцький).

“Психологічні чинники особистісного зростання в сучасному соціумі” стали змістом дискусії в третій секції, де домінував конкретно-методичний підхід до вирішення дискусійних питань. Людмила Пшенична, Юлія Ткачук і Віоріка Мажар під науковим керівництвом доцента Н.М.Савелюк висвітлювали психологію розуміння гумору дошкільнятами, психологічні особливості дітей окремих груп і категорій, індивідуальні чинники адитивної поведінки. Кандидат педагогічних наук В.М.Мартинюк спрямував науковий інтерес Юлії Дралюк. Юлії Мацьохи, Оксани Герасимчук, Ілони Бендасюк на вивчення психологічних особливостей уваги та пам’яті молодших школярів, їх комунікативної компетентності, формування естетичних смаків засобами музики. Психологічний аспект виховної роботи з дітьми розглядали Софія Шандрук (розвиток міжетнічного сприймання старшими дошкільниками), Марія Мукоїда (використання графологічного аналізу в діагностиці характеру особистості) і Людмила Пшенична (Роль матері у вихованні дитини в умовах неповної сім’ї). Їх пошуками керувала Н.Б.Бабій. Третьокурсниця педагогічного факультету Ольга Кардаш озвучила актуальне питання “Діагностика комп’ютерної залежності підлітків” (керівник В.П.Назарук).

Група студентів педагогічного факультету характеризувала “Психолого-педагогічні аспекти дошкільної та початкової освіти”. Окремі з них зосередились на теоретичних проблемах: розумовий розвиток дошкільників (Іванна Денисюк; керівник Н.В.Андріюк), формування природничих знань молодших школярів (Марія Кожарко, Христина Цепенда; керівник О.В.Швець), фольклор як засіб розвитку дошкільників (Віта Лівар; керівник Ю.В.Тимош), краєзнавчий компонент початкової освіти (Надія Мартинюк; керівник – доцент Н.В.Приймас), музика в розвитку дошкільника (Юлія Чумакевич; керівник – доцент І.А.Онищук), професійне спілкування вихователя ДНЗ (Олена Загородня; керівник О.В.Швець). Конкретні методичні питання висвітлювали п’ятикурсники Любов Пастернак і Лілія Любицька (інтерактивні технології на уроках з природознавства у початковій школі) та Мар’яна Омельчук і Руслана Галун (інновації на заняттях з математики в молодших класах ЗОШ). Дослідження цих питань здійснювалось під керівництвом науковців кафедри педагогіки вищої школи доцента В.В.Павелко та О.В.Швець. Студентка Інна Ісаєнко аналізувала особливості формування етнічних уявлень у старших дошкільнят (Н.Б.Бабій).

У такому ж напрямі працювали студенти і магістранти спеціальності “Технологічна освіта”, які об’єднались в тематичну секцію “Основні аспекти професійної підготовки фахівців”. Провідну роль у вирішенні проблематики відіграли магістранти спеціальності. Вони виясняли вплив навчально-матеріальної бази трудового навчання на творчі здібності школяра (Сергій Колісецький), характеризували лабораторний практикум як складову навчального процесу (Ілля Ткачук) і процес формування навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання (Роман Громик), розкривали шляхи вдосконалення підготовки вчителів технологій (Олексій Васюк) і світоглядно-виховне значення занять із народної іграшки (Віта Пташнюк). Їх наукові пошуки спрямовували професор М.І.Пашечко та доценти М.С.Курач, Л.М.Пашинський, С.Б.Шабага, І.А.Білосевич. Студент третього курсу Сергій Мандебура виясняв окремі питання експлуатації обладнання навчальних майстерень (керівник О.П.Ємець).

Предметом обговорення на засіданні шостої секції стали “Літературознавчі та мовознавчі проблеми в контексті культури та глобалізації”, де в основному працювали майбутні вчителі української та іноземної мов. Мовознавчі питання досліджували Ірина Орленко (перформативні мовленнєві акти в англомовному дискурсі), Алла Дубровик (невербальне спілкування у міжкультурній комунікації) та Юлія Борщик (культура мови на українському телебаченні). Мовознавчими дослідженнями керували доценти Н.Г.Воронцова та І.О.Волянюк. Інші юні науковці спрямувалися в царину літературознавства. Вони вивчали різні аспекти творчості Франца Кафки (Любов Цалай), Жорж Санд і Ольги Кобилянської (Юлія Артищук), Дена Брауна (Ольга Стус), Теодора Драйзера (Катерина Мишко), Станіслава Лема (Іванна Добчук), Юліуша Словацького (Ольга Чохрій), Уласа Самчука і Бориса Харчука (Ірина Іванина, Катерина Кожарко). Їх керівниками виступали доценти О.В.Пасічник, І.М.Комінярська, доцент кафедри Н.В.Янусь. Під керівництвом кандидата філологічних наук Р.О.Дубровського майбутній соціальний педагог Марія Гаврилюк дослідила зображення сирітства в українській літературі 19-20 ст.

“Актуальні проблеми біології, охорони навколишнього середовища та екологічного виховання” традиційно залишаються в центрі науково-пізнавальних інтересів майбутніх вчителів біології. На засіданні сьомої секції вони вирішували загальні природознавчі питання: морфо-фізіологічна адаптація тварин (Юлія Яцко; керівник – професор М.М.Ільєнко), азотфіксувальна активність бобових культур (Ріта Косар; керівник – доцент кафедри В.П.Заболотна), роль рослин у функціонуванні агроценозів (Надія Кок, Аліна Самотіс; керівник О.В.Гурська). Більшість виступів стосувалися конкретних біологічних і екологічних проблем, причому вирішувались вони на місцевому матеріалі: урбаністичний аспект взаємодії людини і тварини в регіоні м.Кременця (Руслана Набухотна), біоекологічні особливості кипарисових в ботанічних садах Полтави і Львова (Олена Шкіндер, Яна Губеня), екологічний стан водойм Рівненщини (Леся Пирішко), вплив екологічного середовища Кременеччини на здоров’я місцевого населення (Ірина Костик), якість питної води в селах Хмельниччини (Владислава Дем’янчук). Керівництво їх дослідженнями здійснювали професор М.М.Ільєнко, доценти Н.І.Цицюра і Н.Г.Зіньковська.

“Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я” студенти-біологи вирішували спільно зі своїми колегами зі спеціальності “Фізична культура”. Загальнотеоретичні питання проблематики досліджували Юлія Круглик (вплив інформаційної революції у системі освіти на здоров’я молоді; керівник – професор В.М.Василюк), Наталія Бондарчук (взаємозв’язок функціональності мозку та успішності учнів; керівник – доцент О.І.Дух), Лілія Матисюк (вплив хімізації сільського  господарства на здоров’я людини; керівник – кандидат історичних наук О.В.Кратко). Окремі доповідачі висвітлювали практичні питання секційної тематики: захворюваність населення Тернопільщини на хвороби щитоподібної залози (Тетяна Головатюк; керівник – доцент О.І.Дух), педагогічні умови покращення фізичного стану учнів засобами спортивних ігор (Володимир Гузюк; керівник – доцент В.В.Слюсарчук), експериментальна методика формування та корекції постави школярів (Наталія Дячук; керівник – професор О.М.Довгань), роль навчальної дисципліни “Зимовий табірний збір” у формуванні здорового способу життя першокурсників (Ірина Дзенік, Аліна Васильчук; керівник – доцент В.І.Банах).

Студенти мистецьких спеціальностей працювали у тематичних секціях “Професійна компетентність вчителя музичного мистецтва” й “Історія та розвиток музичного й образотворчого мистецтв”. Вони аналізували загальнотеоретичні питання: українська патріотична музика (Павло Яловський; керівник Т.П.Медецька), художній образ в хореографічному мистецтві (Лілія Мушинська; керівник А.С.Медецький), поезія Тараса Шевченка у творчості українських композиторів (Марія Бешлей; керівник – професор О.Н.Дем’янчук), іконописне мистецтво України (Оксана Демчук; керівник О.В.Павлович). Окремі студенти звернулися до методологічних питань: методика вивчення джазової музики в загальноосвітній школі (Галина Попівчак), творча активність учнів на уроках музичного мистецтва (Олена Рогач), патріотичне виховання засобами музичного мистецтва (Ганна Каленик), використання творчості Петра Чайковського в музичному вихованні учнів (Іванна Бендасюк), ігрові форми роботи на уроках музичного мистецтва в початкових класах (Марія Іващук). Їх дослідженнями керувала доцент А.І.Шинкаренко. Методику роботи в хореографічному колективі характеризувала Ольга Царук (керівник А.С.Медецький), а Софія Бешлей – методику виконання етюда зимового пейзажу (керівник Б.О.Гуменюк). Мистецькій історії присвятили свої розвідки Ірина Бурмай (становлення українського народного танцю; керівник А.С.Медецький), Марія Іващук (творчість Тимка Падурри і українська музична культура; керівник – доцент О.Г.Легкун), Мирослава Красевич (творчість Оксани Петрусенко; керівник А.М.Афанасенко). Не залишилось поза увагою студентів-дослідників мистецьке краєзнавство: вони аналізували фортепіанну творчість композитора-кременчанина Михайла Вериківського (Оксана Космацька; керівник О.А.Горбач), діяльність кременецького мистецького гурту “Гладущик” (Інна Драгольцева; керівник Ю.Я.Янчук) і музично-естетичне життя Кременеччини 16-19 століть (Тетяна Рарок; керівник Л.В.Соляр).

За матеріалами студентської науково-практичної конференції підготовлено збірник студентських наукових робіт.