ГУМАНІЗМ НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ

Проблема соціальної реабілітації людей із обмеженими можливостями здоров’я носить глобальний характер і в кожній країні є певні підходи до її розв’язання. Цінний досвід інтеграції в суспільство людей з інвалідністю має Республіка Польща. Товариство допомоги неповносправним дітям «Крок за кроком» виявило бажання безкорисно поділитись знаннями, допомогти набути практичні вміння та навики нашим краянам у рамках спеціального проекту. З цією метою у м. Замость (Польща) були організовані навчальні курси «Зінтегрований підхід до дітей з ДЦП», що передбачав поширення моделі участі громадських організацій у побудові системи підтримки людей із обмеженими можливостями в Україні. Цей проект фінансується через Програму Польсько-Американського Фонду Свободи «Переміни в регіоні РІТА». До складу групи, яка проходила тижневе навчання у Польщі, увійшли 14 представників від ГО «Регіональний фонд розвитку та інтеграції», Тернопільського обласного благодійного фонду «Живи з надією», Тернопільського обласного навчально-реабілітаційного центру, Тернопільського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів (КУТОР). Учасницею цього проекту була науковець кафедри педагогіки та психології нашої академії Наталія Бабій.


Упродовж 5 днів у Замостю та Бялобжегах (Польща) навчальна група проходила курс із 30 годин лекцій та 10 годин практичних занять, спрямований на освоєння важливих аспектів багатопрофільної реабілітації дітей з раннім ураженням мозку в системі керованої освіти. В теоретичному і практичному аспектах під час навчальних занять висвітлювались допоміжні та альтернативні методи спілкування (система ААС), що дозволяють людям із обмеженими можливостями здоров'я доносити свою думку до навколишніх, досягати з ними порозуміння, «розповідати» про свої потреби та інтереси; форми, методи і прийоми навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я; організація життя та дозвілля людей різного віку, які мають статус інвалідності. Учасники проекту з української сторони безпосередньо переконались, що люди з обмеженими можливостями (настільки обмеженими, що контакт зі світом забезпечується лише через погляд, а все тіло «відмовляється» виконувати цілеспрямовані рухи) при високій наполегливості і непохитному бажанні можуть непогано себе реалізувати, навіть стати майстрами спорту. Досить результативною в цьому плані та доступною є боча – вид параолімпійського спорту, що сьогодні набуває все більшої популярності. Яскравий приклад активного життя (а не доживання) власними здобутками показав Міхал Круль, колишній вихованець одного з польських закладів реабілітації. Хлопець, з дитинства перебуваючи на інвалідному візку, не нарікає на долю, навпаки – завзято намагається реалізувати себе і активно допомагає іншим: у якості селф-адвоката відстоює права осіб із обмеженими можливостями здоров’я. Таку позицію у суспільстві варто взяти до уваги багатьом здоровим юнакам і дівчатам, які часто зневірюються у власних силах, не вміють розвивати волю та працювати над собою.


По завершенні навчальних курсів їх слухачі отримали відповідні сертифікати та висловили бажання продовжувати співпрацю. Тож невдовзі делегація з Польщі завітала з робочим візитом  до Тернополя, а також і до Кременця, аби оцінити реальні можливості нашого міста для створення на його території центру соціальної реабілітації дітей і молоді з обмеженими можливостями здоров'я. Маємо надію, що за підтримки влади і небайдужих громадян такий заклад обов'язково з'явиться у Кременці, адже на нього чекають діти і їх родини.