В РЕЖИМІ ТВОРЧОГО ПОШУКУ

Наукова творчість – процес невпинний. А тому науковий пошук ні шансів, ні часу на перепочинок не дає, бо зупинка призведе до застою, до втрати темпів й актуальності наукових ідей. Справжній науковець розуміє ризик зупинки і завжди перебуває у полоні ”комплексу Одіссея“ – постійно здійснює свою одіссею відомими і незвіданими маршрутами безмежного наукового простору.

До таких науковців, безперечно, належить доктор історичних наук Ірина Скакальська: вона кожного навчального року, кожного семестру і мало не кожного місяця видає нову наукову продукцію, матеріалізуючи її в аналітичні статті для різноманітних наукових видань і часописів, у виступи на конференціях, симпозіумах, круглих столах, у конкретну практичну участь в науковому, культурно-освітньому і громадсько-політичному житті як регіонального, так і всеукраїнського масштабу.

Як підтвердження цьому, повідомляємо, що за час літньої відпустки науковець Ірина Скакальська брала участь у двох наукових конференціях й опублікувала наукове дослідження в ”Нарисах з історії адвокатури України“.

На Міжнародній науковій конференції ”Перша світова війна на Волині“, що відбувалася на місці висвітлюваних подій (на Півночі Волинської області) наш науковець виступила з доповіддю ”Перша світова війна: історична пам’ять (за спогадами генерала, солдата)“. Її виступ прозвучав на засіданні секції ”Історіографія та джерела дослідження Першої світової війни“. Серед 22 інших тематичних наукових розвідок, представлених на секції, особливо цікавою для нас була тема ”Тернопіль часів Першої світової війни у документах Тернопільського обласного краєзнавчого музею“, яку розкрив директор цієї установи Степан Костюк.

На цій конференції наш фахівець мала змогу ознайомитись із підходом директора Інституту українознавства НАН України ім.Івана Крип’якевича, доктора історичних наук, професора Миколи Литвина до оцінки діяльності українського і польського політикуму у період відродження національних державностей в умовах світової війни. Ця проблема належить до кола основних наукових інтересів Ірини Скакальської як дослідника процесів становлення і зміцнення української національної еліти та зростання її впливу на формування української державності. Як представника Кременеччини, її зацікавили виступи науковців Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Івана Рудянина і Тетяни Яцечко-Блаженко, котрі запропонували наукові повідомлення ”Кременець і Кременецький повіт у період Першої світової війни“ та директора Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександра Булиги ”Почаївський монастир у часи Першої світової війни“.

Оригінальною за змістом і складом учасників була науково-практична конференція ”Лицарство в Україні: історія та сучасний контекст“, проведена у древньому Вишнівці – місті легендарного українського козацького лицаря Дмитра Вишнівецького (Байди). Науковий форум мав чітку мотивацію: рішенням Тернопільської облдержадміністрації 2016 рік оголошено роком Дмитра Вишнівецького-Байди. Оригінальність конференції полягала не тільки в її тематиці (важко знайти ще якийсь науковий форум, де б науковці вели розмову про лицарство як основну і важливу рису чоловічого характеру і поведінки), а й у складі доповідачів: із 21 виступаючого було 16 жінок і лише 5 чоловіків. Серед жінок-науковців, знавців сутності лицарства як високої морально-духовної якості чоловіка, проявів лицарства у минулому та його сучасної специфіки була доктор історичних наук Ірина Скакальська, яка виступила з доповіддю ”Витоки українського лицарства: погляд крізь призму сучасності на діяльність та боротьбу у пограниччі князя Дмитра Вишнівецького“. Вже за назвою, а тим більше за змістом, виступ нашого науковця був програмним для конференції, повністю відповідав задуму її організаторів і тематичній спрямованості. Доповідач акцентувала на тому, що в час загострення проблеми морально-етичних цінностей молоді, проблем релігійності та героїчності, гендерних проблем особливо актуальним є пропагування та формування лицарських рис характеру. Виховання лицарства, патріотизму вимагає історичного підґрунтя. Саме у цьому плані цінним є звернення до постаті Дмитра Вишнівецького як засновника козацтва – носія національного лицарського духу, високих моральних чеснот, насамперед героїзму і патріотизму.


Національна асоціація адвокатів України НАН України, Інститут українознавства НАН України ім. Івана Крип’якевича опублікували другий випуск серії ”Нариси з історії адвокатури України“ під назвою ”Адвокатура України: забуте і невідоме“, який складається з двох тематичних частин: загальної історії адвокатури й адвокатської біографістики.

У передмові до видання зазначається, що саме адвокатська біографістика на даний час активно розвивається завдяки дослідницьким зусиллям групи науковців України, котрі діють у рамках Проекту ”Історія адвокатури України“. До цієї групи віднесена доктор історичних наук Ірина Скакальська, яка дослідила і представила матеріали про професійну і громадсько-політичну діяльність адвоката і судді Бориса Козубського. Свій науковий інтерес наш фахівець аргументує тим, що в період національно-духовного оздоровлення суспільства та формування нового покоління національної еліти особливо актуальним виступає вивчення та використання досвіду інтелектуалів минулих часів, в  тому числі і представників адвокатської корпорації, які не лише займалися юридичною практикою, а й мали чітку громадянську позицію і вели активну громадсько-політичну діяльність.

У дослідженні Ірини Скакальської проаналізовано різні аспекти життєтворчості Бориса Козубського – яскравого представника інтелігенції м.Кременця як важливого культурного осередку Волині.

Дослідницькі інтереси нашого науковця збагачуються новими тематичними сферами, а напруга наукового пошуку зростає в міру застосування інноваційного методологічного інструментарію.

 
Анонси
Галерея
galery 30
galery 30galery 30
На даний момент 455 гостей на сайті