«УСІ ВІДПОВІМО ПЕРЕД ВСЕВИШНІМ»

Вистави студентського експериментального театру «Пілігрим» педагогічного коледжу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка надовго залишаються у пам’яті глядачів. Та й це не дивно, бо вони мають особливе соціальне звучання, вирізняються гострою актуальністю висвітлюваних проблем і, насамкінець, основою їх є потужні твори вітчизняних та зарубіжних майстрів пера.

Черговою прем’єрою, поставленою театральною групою на чолі із керівником Василем Скороплясом, стала вистава-сповідь під назвою «Усі відповімо перед Всевишнім» за творами популярної української письменниці Марії Матіос. При підборі матеріалу для інсценізації Василь Скоропляс зупинився на трьох оповіданнях автора.

«Анна-Марія» – це не подвійне жіноче ім’я, а два ймення персонажів, двох Гафтинякових дочок, абсолютно протилежних зовнішньо і внутрішньо. Марія Матіос  зовсім неспроста дала своєму творові  таку назву. «Анна-Марія» звучить як вирок хвацькому парубку Іларію (з цим образом чудово впорався Володимир Репетило) за його підступну поведінку і хитрі наміри. В ролі Анни виступила юна школярка Настя Іванюк, у ролі старого Гафтиняка – Назарій Прокопів, а слова автора майстерно читала Марія Мазовіта.

«Не плачте за мною ніколи» – таку назву носить друге інсценізоване оповідання, і саме такі слова намагається донести до глядача його героїня Юстина (Вікторія Петулина). Її діалоги з автором (Марією Мазовітою) щодо чергової підготовки до смерті, наскрізь пронизані українською національною філософією, в устах молодих акторок звучать так переконливо, з такою незаперечною мудрістю, що змушують кожного всерйоз задуматись над вічними житейськими істинами.

«Просили тато-мама» – завершальна частина вистави, поставлена за однойменним оповіданням, в якому актори «Пілігриму» вслід за автором у досить тонкій формі показали складні стосунки між молодими людьми часів визвольної боротьби нашого народу проти поневолювачів. На перехресті різних культур, звичаїв, трактувань цих непростих поствоєнних подій вони поставили людину – з її відчуттями, почуттями, поведінкою в екстремальній, екзистенційній ситуації, на межі між любов’ю і ненавистю, відданістю і зрадою, життям і смертю. Відкидаючи усталені стереотипи як з однієї, так і з іншої сторони, разом із Марією Матіос актори майстерно згладжують гостроту соціально-політичних кутів у сторону людяного, особистісного, інтимного, тим самим замість засуджування, жорстокості та помсти пропонуючи терпимість, милосердя і прощення, що неодмінно повинні дати початок душевному примиренню. Тобто наш маленький акторський колектив досить вдало долучився до вирішення глобальної суспільно-історичної проблеми. Ролі виконували: мама Корнелія – Ольга Гануліч, молода Корнелія – Марина Крупенко, Богдан – Мирослав Задорожнюк, Коляй – Андрій Дубас, Юрко – Павло Левицький, ґазда – Назар Прокопів, капітан НКВС – Антон Луб’яницький, сержант Прокопенко – Павло Старух.

Музичний супровід прем’єри здійснила Мар’яна Презлята (сопілка, най, окарина, теленка). За освітлення відповідали Олександр Ковень і Мирослав Задорожнюк. Костюми підготувала Валентина Мирогович, декорації – Віктор Маринюк і Валерій Швець. Інсценізація і постановка Василя Скоропляса. У ролі режисера виступила Марія Крупенко, а її асистентами були Марія Мазовіта і Павло Левицький.

Вистава викликала бурхливі оплески та яскраві емоції. Її переглянули більше 250 глядачів у стінах нашого навчального закладу. Проте географія виступів постійно розширюється: студентська театральна група отримала запрошення колективів Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського, військової частини А-1519 м.Дубна та Рівненського музичного училища.

 
Анонси
Галерея
Вечірня академія
Вечірня академіяВечірня академія
На даний момент 206 гостей на сайті