ДО ПРОБЛЕМ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ

Саме до них звернулися учасники ХІ Міжнародної науково-практичної конференції “Психолінгвістика в сучасному світі - 2016”, що проходила на базі Переяслав-Хмельницького ДПУ ім.Григорія Сковороди. На цей науковий форум прибули 169 фахівців із шести країн: України, Німеччини, Латвії, Норвегії, Швеції і Росії. Оргкомітет конференції очолювали ректор університету-господаря, академік НАПН України, професор Віктор Коцур і голова громадської організації “Всеукраїнська асоціація психолінгвістів”, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти Лариса Калмикова. Їх вітальними виступами розпочалась робота конференції у пленарному форматі, де прозвучали доповіді 14 науковців з України, Німеччини та Норвегії. На трибуну пленарного засідання була запрошена кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології нашої академії Наталія Савелюк, котра запропонувала учасникам наукового зібрання власне аналітичне дослідження “Психологічне моделювання розуміння релігійного дискурсу”.

Наш науковець тлумачить розуміння релігійного дискурсу як складну, системну психологічну діяльність із застосуванням мовних засобів і пов’язану з відтворенням смислу релігійного тексту в конкретній соціально-комунікативній ситуації та в контексті поточної ідентичності суб’єкта. Причому, семіотичним предметом такої діяльності виступає релігійний текст, розуміння формується в рамках даної життєвої ситуації, що проектується на взаємодію Людини з Богом і що відбувається як у соціальному, так і в індивідуальному секторах ідентичності суб’єкта.

Суб’єктом розуміння науковець визначає релігійну дискурсивну особистість, яку бачить в соціальній, персональній, наративній і трансперсональній ідентичності в залежності від домінанти процесу розуміння. В дослідженні виокремлені контексти розуміння: ціннісний (як надособовий), когнітивний (насамперед лінгвістичний), конативний (як наративний) і контекст “Значущого Іншого” – сприйняття релігійного тексту як втілення почуттів і намірів Вищого Розуму (Бога). Також визначені рівні розуміння: значеннєвий (семіотичний) і смисловий (прагматичний). Названі смислові полюси розуміння: соціальний світ як “Над-Я” і персональний світ як “Я”.

Глибоке розуміння проблематики науковець виявляє при характеристиці смислових полів розуміння релігійного дискурсу, серед яких – ціннісне поле “як релігійна особистість, що сприймає”; когнітивне поле “як релігійна особистість, що пізнає”; конативне поле “як релігійна особистість, що діє” та емпатійне поле “як релігійна особистість, що співчуває”. Основною смисловою одиницею розуміння релігійного дискурсу дослідниця називає метафору як сутнісну ознаку такого типу дискурсу, а в самому процесі релігійної метафоризації бачить соціальний та особистісний аспекти.

Робота конференції продовжувалась у секційному форматі, де науковці аналізували соціально-комунікативні, психологічні та мовознавчі аспекти психолінгвістики. Учасники конференції мали змогу відвідати засідання диспут-клубу і висловити свої думки з приводу дискусійної проблематики “Інформаційна війна в Україні: оцінка загрози”. Окрім цього, для них організували майстер-клас “Метафора життєвого шляху”. Відбулося засідання круглого столу молодих науковців “Прикладні аспекти психолінгвістики”. Для студентів-науковців було проведено майстер-клас “Технологія стимулювання інтелектуально-мовленнєвої активності дітей”.

За матеріалами конференції опубліковано збірник тез, в якому 78 авторів – учасників наукового форуму – пропонують своє вирішення психолінгвістичних проблем.

 
Анонси
Галерея
foto 21
foto 21foto 21
На даний момент 417 гостей на сайті