ВЧИТЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ – ПРОФЕСІЯ ТВОРЧА

Саме так, бо вона пов’язана з таким різновидом мистецької діяльності, як художнє проектування. Царина художнього проектування стала об’єктом наукового інтересу та предметним полем дисертаційного пошуку доцента кафедри теорії та методики технологічної освіти Миколи Курача. Обрану ним для здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук тему дослідження ”Теоретичні і методичні засади навчання художнього проектування майбутніх учителів технологій“ фахівці та члени Спеціалізованої вченої ради в Національному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманова визнали ”цілком логічною, закономірною й актуальною“ і підкреслили, що ”дисертаційне дослідження є самостійним і виваженим підсумком тривалої науково-педагогічної діяльності автора“. Також наголошувалось, що запорукою успішного розкриття теми стала цілеспрямованість, ерудиція і допитливість дисертанта, який зумів здійснити всебічний критичний аналіз результатів досліджень своїх попередників та обрати ефективний шлях до вирішення поставленої перед собою мети: теоретично обґрунтувати наукові засади, розробити педагогічну модель художньо-проектної підготовки вчителів технологій та експериментально перевірити її ефективність у навчально-виховному процесі вищого закладу освіти. Приємно, що фахівці вважають нашого дисертанта ”визнаним практиком у галузі художньої обробки матеріалів і декоративно-ужиткового мистецтва та дослідником теоретичних засад дизайн-освіти“. Згадується, що наукові та практичні здобутки Миколи Курача визнано Спілкою дизайнерів України (до її членів він увійшов у 2015 році).

Захист дисертаційного дослідження, науковим консультантом якого був проректор з науково-педагогічної роботи НПУ ім. М.П.Драгоманова, професор Микола Корець, відбувся на засіданні Спеціалізованої вченої ради згаданого університету. Офіційними опонентами виступили доктори педагогічних наук, професори Андрій Гедзик (перший проректор Уманського ДПУ ім. Павла Тичини), Володимир Тименко (вчений секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України), Андрій Цина (завідувач кафедри теорії та методики технологічної освіти Полтавського НПУ ім.В.Г.Короленка).

В дисертаційній роботі зазначено, що професіограма вчителя технологій має таку важливу складову, як художньо-трудова підготовка випускників педагогічних ВНЗ за спеціальністю ”Технологічна освіта“. Вона містить широкий спектр узагальнених художньо-проектних, техніко-технологічних і методичних знань, умінь і компетентностей. При цьому ієрархічно провідне місце займають художньо-проектні знання й уміння, що є визначальними у підготовці вчителів технологій до організації творчої предметно-перетворювальної діяльності в умовах загальноосвітньої школи.

Аналіз наявних науково-літературних джерел дав дисертанту підстави стверджувати, що на даний час практично відсутні дослідження процесу навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню як цілісного педагогічного явища. Це підтверджується існуванням низки суперечностей, що склались у вирішенні окресленої проблематики: між потребою суспільства у педагогічних працівниках зі сформованою системою естетичних цінностей і пріоритетів, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем фахових знань і вмінь та існуючою системою підготовки вчителів технологій у педагогічних ВНЗ; між спрямуванням навчального процесу на розвиток творчої особистості у художньо-проектній практиці та відсутністю розробок відповідних теоретико-методологічних засад і науково-методичного інструментарію; між якістю навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню та відсутністю організаційних і дидактичних підходів інноваційного характеру, спрямованих на створення розвивального середовища для творчої художньо-проектної діяльності учасників навчального процесу в умовах вищого закладу освіти.

Наш науковець пропонує подолати зазначені суперечності через теоретичне обґрунтування концепції навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню; розробку моделі методичної системи навчання художньому проектуванню та змісту і методики, здатних реалізувати таку модель; визначення психолого-педагогічних основ, організаційно-педагогічних умов і діагностичного інструментарію формування у майбутніх учителів технологій художньо-проектних знань і вмінь. Це обумовило мету дисертаційного дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити ефективність методичної системи навчання вчителів технологій художньому проектуванню та визначити шляхи її реалізації.


Дослідно-експериментальна робота проводилася в НПУ ім. М.П.Драгоманова, Донбаському ДПУ, Дрогобицькому ДПУ ім. Івана Франка, Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка, а окремі складові методичної системи навчання художньому проектуванню уточнювались у процесі пошукового експерименту в Тернопільському НПУ ім. Володимира Гнатюка, Уманському ДПУ ім. Павла Тичини, Рівненському ДГУ. У дослідженнях брали участь 628 студентів і 34 викладачі згаданих ВНЗ. Зокрема, на формувальному етапі педагогічного експерименту було залучено 340 студентів. Дослідження здійснювались упродовж 2009 – 2016 років.

Наукова новизна дисертаційної роботи насамперед полягає в тому, що вперше здійснено комплексне психолого-педагогічне дослідження навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню (визначено нормативно-правові підвалини і методологічну основу, мету як теоретико-методологічне та навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, змістово-смислове наповнення запропонованої методичної системи), аргументовано структуру та зміст і міжпредметні зв’язки між навчальними дисциплінами, дотичними до художнього проектування; вдосконалено методику навчання, досліджено можливості й особливості використання комп’ютерної графіки в організації художньо-проектної діяльності вчителів технологій; визначено та науково обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості у студентів художньо-проектних знань та умінь.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у навчальний процес педагогічних ВНЗ методичного забезпечення навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню (змістові модулі освітньої програми для напряму підготовки ”Технологічна освіта“, навчальні програми і посібники, комплекс дидактичних матеріалів для практичних занять із дисципліни ”Художнє проектування“, електронний навчально-методичний комплекс з курсу ”Художнє проектування“).

Високий науковий рівень і змістову масштабність дисертації підтверджують її статистичні характеристики: 47 публікацій автора (1 монографія, 4 навчальних програми, 3 навчальних посібники, з яких 2 мають Гриф МОН України, 25 наукових статей у фахових вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях, 14 публікацій у збірниках матеріалів наукових конференцій). У роботі обсягом 559 сторінок – 81 сторінка додатків, 25 рисунків, 16 таблиць і список 598 найменувань використаних джерел, з яких 28 – іноземними мовами.

Автор вважає, що ”перспективи подальших науково-методичних пошуків стосуються широкого кола теоретичних і практичних проблем, зокрема пов’язаних із розробкою нової концепції технологічної освіти, яка би спрямовувалася на реалізацію стратегії та змісту професійної підготовки за спеціальністю ”Вчитель технологій і дизайну“, а також підготовкою відповідного інформаційного, науково-методичного, комп’ютерного інструментарію та контрольно-діагностичного супроводу освітнього процесу“.

 
Анонси
Галерея
galery 31
galery 31galery 31
На даний момент 442 гостей на сайті