ВЕЛИКА УВАГА – МАЛИМ РІЧКАМ

Враховуючи той факт, що на даний час науковцями-природодослідниками в основному вивчається флористичний склад великих річок і водосховищ, дисертаційна робота нашого молодого науковця Ілони Михалюк «Вища водна флора Північного Поділля» набуває особливої актуальності, бо дослідницький акцент переноситься на флору малих річок, природних і штучних водойм, утворених у процесі меліоративного будівництва. Дисертант визначає межі Північного Поділля: вододільна частина Подільського плато, де беруть свій початок притоки Прип’яті (в тому числі Іква) Південного Бугу та Дніпра (в тому числі Збруч).

Всебічне вивчення видового складу і детальний аналіз вищої водної флори природних і штучних водойм Північного Поділля, особливості флористичної структури, стан фіторізноманіття водойм і перезволожених територій регіону, розробка заходів з її охорони та збереження стали темою дисертаційного дослідження, науковим керівником якого виступав доктор біологічних наук, академік АН ВШ України, професор Володимир Чопик, життєвий шлях котрого, на жаль,  обірвався до захисту роботи його дисертанткою. Тому дисертаційне дослідження завершувалося під керівництвом доктора біологічних наук, завідувача кафедри біології та методики її викладання Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка Людмили Любінської. Захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук проходив на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України, де упродовж багатьох років працював перший науковий керівник нашого дисертанта. Опонували на захисті доктор біологічних наук, головний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, професор Дмитро Дубина та кандидат біологічних наук, доцент Уманського ДПУ ім. Павла Тичини Галина Чорна.

Наукова значимість дисертаційної роботи обумовлюється її тісним зв’язком із науково-дослідною темою кафедри біології, екології та методики їх викладання нашої академії «Дослідження антропогенного впливу на стан довкілля та біорізноманіття Північного Поділля» та Національного природного парку «Подільські Товтри» «Розробка методики сталого використання та збереження біорізноманіття водойм і боліт Поділля». В роботі з’ясовано сучасний стан і закономірності поширення вищої водної флори Північного Поділля, проаналізовано особливості раритетних видів і запропоновано заходи з їх охорони. Для цього дослідниця провела інвентаризацію цієї флори, склала її анотований конспект, здійснила аналіз її структур. Окрім цього, молодим науковцем досліджено синантропну фракцію флори, виявлено її рідкісні та зникаючі види і, що особливо важливо, оцінено сучасний стан охорони фіторізноманіття водойм і перезволожених територій регіону й окреслено конкретні заходи її оптимізації.

У результаті проведеної роботи дисертант сформувала цілісне уявлення про вищу водну флору природних і штучних водойм Північного Поділля, оформила анотований конспект у складі 124 видів судинних рослин, встановила таксономічний склад, біоморфологічну, екологічну, ценотичну і географічну структури флори з огляду на її формування під впливом плюризональних циркумполярних видів, індиферентних до океанічності та континентальності. Автор дослідження встановила межі сучасного поширення рідкісних і зникаючих видів на території Північного Поділля, склала карту-схему для 29 созофітів, проаналізувала мережу природно-заповідного фонду регіону та внесла пропозиції щодо її розширення і навіть провела експериментальне дослідження з відновлення окремих видів у штучних умовах для наступної репатріації.

Практичне значення дисертаційного дослідження насамперед полягає в тому, що його результати, зокрема відомості про поширення рідкісних видів і наукове обґрунтування необхідності створення ботанічного заповідника місцевого значення «Вілійський», а також матеріали з уточненими та закартованими місцезростаннями рідкісних видів передано у відділ розвитку екомережі, природно-заповідного фонду, екологічного моніторингу та зв’язків з громадськістю Управління природних ресурсів і координації діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації для використання у проведенні заходів з оптимізації та розширення існуючої природно-заповідної мережі регіону. В загальному, наукові результати дисертаційної роботи будуть корисними для подальших моніторингових досліджень, для оцінки сучасного стану флори краю та при складанні визначників, флористичних зведень, атласів, методичних матеріалів, необхідних для заходів збереження і захисту довкілля.

Необхідно додати, що дисертант використала близько 300 науково-літературних джерел, здійснила більше 30 експедиційних виїздів, зібрала 450 аркушів гербарного матеріалу, підготувала наукове обґрунтування необхідності створення 9 природоохоронних об’єктів у нашому регіоні.

У дисертації, обсяг якої складає 302 сторінки і в якій текстовий матеріал доповнюється 38 рисунками та 21 таблицею, охарактеризовані природо-кліматичні умови Північного Поділля, висвітлюється історія ботанічних досліджень флори регіону, здійснено порівняльно-структурний аналіз, подано созологічну характеристику, окреслено проблеми охорони та напрямки оптимізації вищої водної флори Північного Поділля. В останньому автор робить прогноз змін вищої водної флори, на основі якого пропонує заходи збереження фіторізноманіття водойм і перезволожених територій.

Матеріали дисертаційної роботи використано при підготовці монографії «Водно-болотні угіддя Поділля», впроваджуються у навчальний процес при викладанні лекційних і практичних курсів навчальних дисциплін «Ботаніка» й «Екологія», в організацію літніх навчально-польових практик студентів спеціальності «Біологія».

 
Анонси
Галерея
galery 15
galery 15galery 15
На даний момент 350 гостей на сайті