Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Щорічна звітна науково-практична конференція науково-педагогічних працівників вищого закладу освіти ставить перед кожним науковцем особливі вимоги: продемонструвати теоретичний рівень і практичну ефективність індивідуальної дослідницької роботи як в аспекті наукового пошуку, так і в плані видавничої діяльності. Саме такий контекст мало вступне слово ректора академії, професора Афанасія Ломаковича, котрий зазначив, що ефективність науково-дослідницької діяльності професорсько-викладацького складу стала важливим фактором утвердження нашого навчального закладу в статусі академії. Реалії сучасної вищої школи, наголосив ректор, виокремлюють серед першочергових завдань зміцнення науково-кадрового потенціалу ВНЗ власними кадрами вищої кваліфікації з відповідними науковими ступенями та вченими званнями. Насамперед йдеться про розширення штату науково-педагогічних працівників власними докторами наук, професорами і доцентами з числа викладачів академії.

У звітному році сім наших викладачів здобули наукові ступені: Микола Курач – доктора педагогічних наук, Вікторія Легін – кандидата педагогічних наук, Ілона Михалюк та Оксана Гурська – кандидата біологічних наук, Олена Тригуба – кандидата сільськогосподарських наук, Любов Свиридюк – кандидата філологічних наук і Тетяна. Кучер – кандидата наук з фізичного виховання і спорту. А шести науково-педагогічним працівникам, кандидатам наук Олександру Бережанському, Оксані Легкун, Орисі Марунько, Миколі Сиротюку, Віктору Ткачуку, Ользі Чик присвоєне вчене звання доцента. Резервом розширення науково-кадрових можливостей нашого ВНЗ бачимо викладачів, які працюють на посаді професора кафедри (доценти Олег Василишин, Лілія Невідомська, Анатолій Янков), а також на посаді доцента кафедри (кандидати наук Олександра Панфілова, Тетяна Семегин, Наталія Янусь, Ростислав Гарматюк, Наталія Яценюк, Тетяна Бондаренко, Віра Заболотна, Галина Сеньківська). Значні можливості для підвищення свого наукового статусу мають 22 кандидати наук, які працюють на посаді старшого викладача.

Якісні науково-кадрові зміни залишаються одним із найголовніших пріоритетів нашої кадрової політики. Здійснювати такі зміни будемо за рахунок власних кадрових ресурсів. Підтвердження цьому: надано направлення на навчання в аспірантурі для здобуття наукового ступеня доктора філософії Андрію Заблоцькому (”Соціальтна роолбота“), Сергію Томашівському (”Теорія та  методика професійної освіти“), Надії Данік (”Наука про освіту (польська мова)“). Ефективне використання довготривалого підвищення кваліфікації та стажування, цільові направлення в аспірантуру та докторантуру будуть активно практикуватися і в наступні роки.

Упровадження в освітній процес вищої школи результатів наукових досліджень науково-педагогічних працівників академії здійснюється в першу чергу через оприлюднення наукових, навчально-методичних і навчальних публікацій. за 2016 рік побачили світ 282 праці наших викладачів: 4 монографії, 12 навчально-методичних посібників, 7 авторефератів, 3 методичних рекомендації, 11 тез доповідей на наукових конференціях, 51 навчальна програма, 201 наукова стаття (40 – у зарубіжних, 41 – у фахових і 120 – в інших виданнях). Серед названих праць – монографії доктора педагогічних наук Миколи Курача ”Художньо-проектна підготовка майбутніх учителів технологій“, докторів історичних наук Генріха Стронського ”Історія наша, їхня чи спільна? Українсько-польські місця пам’яті та їх значення для Польщі та Європи“ та Ірини Скакалької ”Громадсько-політична діяльність адвоката Бориса Козубського“ і кандидата філософських наук Олени Мороз ”Гуманістичний характер світогляду православних діячів Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття“; навчальні та навчально-методичні посібники професора Миколи Ільєнка і доцента Наталії Савелюк ”Зоопсихологія з елементами порівняльної психології“, викладача педагогічного коледжу Олени Цигипало ”Дитяча психологія“ (у співавторстві), професора Олександра Дем’янчука ”Застосування медіа-технологій викладачам технічних дисциплін у професійній діяльності“ (у співавторстві), доцента Олександри Панфілової ”Історія зарубіжного мистецтва“ (у співавторстві), доцентів Леоніда Пашинського і Ростислава Гарматюка та старшого викладача Юрія Цимбалюка ”Лабораторний практикум – складова частина навчального процесу“ та ”Інженерія матеріалів: Практикум“, старшого викладача Миколи Божика ”Теоретико-методичні основи гімнастики“, музикознавців Ірини Грінчук та Олени Горбач ”Фортепіанні твори українських композиторів“ і ”Фортепіанні твори Михайла Вериківського“ та їх колег Василя Райчука, Левка Харамбури, Валерія Яскевича ”Пісні з акомпанементом у супроводі баяна (акордеона) для 3 – 4 класів ЗОШ“, досвідчених фахівців дошкільної освіти Ольги Яловської і Тетяни Романюк ”Українські народні дитячі рухливі ігри, забави та розваги“.

Серед публікацій особливе місце належить збірникам наукових праць і науковим часописам: ”Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка“ і ”Актуальні проблеми гуманітарної освіти“ (за редакцією Афанасія Ломаковича і Валентини Бенери), ”Кременецькі компаративні студії“ (за редакцією Дениса Чика та Олени Пасічник), ”Студентський науковий вісник“, збірники статей ”UniВерсум“ і ”Kremenets sciens: open air, або Наука в кросівках“ (за редакцією Романа Дубровського), ювілейний збірник ”Я зібрана з усієї України“: силует Галини Гордасевич на тлі історії“ (упорядник Роман Дубровський), науково-популярне видання ”Князі Вишневецькі“ (з участю доцента Володимира Собчука).

Дот творчого фахового доробку науково-педагогічних працівників академії належить проведення науково-практичної конференції ”Михайло Вериківський у контексті української музичної культури та освіти“, Всеукраїнського наукового семінару ”Творчий світ Бориса Харчука“, літературно-краєзнавчих читань ”Гаврило Черннихівський – краєзнавець, науковець, публіцист“, наукового семінару ”Українська Гельсинська Група в боротьбі за права людини в умовах тоталітаризму“, а також відкриття іменних навчальних аудиторій професора Володимира Чопика і громадсько-політичного діяча, адвоката Бориса Козубського.

Вступне слово ректора мало урочистий акцент: керівник навчального закладу вручив завідувачу кафедри теорії і методики трудового навчання і технологій Миколі Курачу диплом доктора педагогічних наук.

Робота ХІІІ Звітної науково-практичної конференції науковців академії проходила у пленарному та студійному форматах. Дискусія на пленарному засіданні розпочалася доповіддю професора Генріха Стронського ”Між Сходом і Заходом. Злети і падіння зовнішньої політики України в 1991 – 2016 роках“. Ретроспективу історичної проблематики демонстрував доцент Володимир Собчук у дослідженні ”Кнізі Вишневецькі: історія і пам’ять“. Історичну тематику в її проекції на краєзнавчу основу продовжила доктор історичних наук Ірина Скакальська виступом ”Адвокат і громадсько-політичний діяч Борис Козубський: історичний портрет на тлі доби“. Завідувач кафедри теорії та методики дошкільної і початкової освіти, доцент Тетяна Фасолько озвучила актуальну фахову проблематику із царин навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ”Трансформації ціннісних орієнтацій дитини в сучасному світі“. Практичну площину та конкретні методичні аспекти інновацій у педагогічному процесі вищої школи висвітлювала доцент Надія Бабій у повідомленні ”Особливості впровадження середовища Moodle у навчальний процес“. Привернути увагу учасників пленарного засідання до літературознавчих проблем  у їх компаративному контексті зумів доцент Денис Чик темою ”Вікторіанський сенсаційний роман і повість ”Несчастный“ Тараса Шевченка: типологія жанру“. Філологічний сектор тематики пленарної роботи збагатив молодий науковець, кандидат філологічних наук Роман Дубровський , який з аналітичною сміливістю взявся за актуальну завжди і тривожну для сьогодення тему ”Український Донбас на літературному фронті“. Мистецтвознавці академії делегували на трибуну пленарного засідання Звітної конференції завідувача кафедри гри на музичних інструментах і вокально-хорових дисциплін, доцента Оксану Легкун з доповіддю ”Митець, свідомий свого покликання. До 120-ї річниці від дні народження Михайла Вериківського“.

Визначені програмою конференції дев’ять науково-теоретичних і навчально-методичних платформ, на основі яких сформувалися дев’ять тематичних наукових студій, об’єднали аналітичні зусилля 122 науковців, котрі підготували та запропонували для студійного обговорення 104 фахові дослідження.

Науково-педагогічні працівники кафедри української філології та суспільних дисциплін характеризували ”Мовно-літературні та суспільно-історичні процеси в Україні впродовж століть“ (модератор – завідувач кафедри, доцент Олег Василишин). Літературознавчу проблематику висвітлювали доценти Олена Пасічник, Ірина Комінярська, Олег Василишин, старший викладач Роман Дубровський; предметом їх досліджень стала творчість Юліуша Словацького, Бориса Харчука, письменників донецького літоб’єднання ”Обрій“. Лінгвістична тематика зацікавила доцентів Лілію Невідомську (лексична багатозначність й імпліцитність) та Інну Волянюк (знімний аспект поезії Тараса Шевченка). Вірність історичній тематиці зберегли доктор історичних наук Ірина Скакальська (інтернет-археографія Волині часів Другої світової війни) і доцент Володимир Собчук (волинське село на шляхах модернізації). До питань методики викладання суспільних дисциплін звернулися доценти Олександр Соловей (ділові ігри та інтелектуальні завдання на практичних заняттях з політології), Віктор Ткачук (викладання правових дисциплін у неюридичних ВНЗ) і доцент кафедри Галина Сеньківська (краєзнавчий матеріал у навчально-виховній роботі), а також старший викладач кафедри Олена Мороз (проблемний метод в системі соціогуманітарного знання).

Науковою платформою дискусій для членів кафедри педагогіки та психології стали ”Сучасні психолого-педагогічні аспекти наукових досліджень у системі безперервної освіти“ (модератор – завідувач кафедри, доцент Любов Кравець). Психологічний акцент у своїх доповідях зробили доцент Марія Боднар (усвідомлення сенсу життя молоддю у контексті екзистенційної психології) і Наталія Савелюк (емпатія у дискурсивному взаємозв’язку людини з Богом), старший викладач Віталій Мартинюк (розвиток тілесного ”Я“ особистості) і молодий науковець Наталія Бабій (етносимволіка в уявленнях дошкільників). Питання соціальної педагогіки висвітлювали доценти Любов Кравець (усвідомлення інклюзивної освіти в соціумі) і Лариса Данильчук (підготовка соціальних педагогів), асистенти Ірина Лизун (методичні аспекти підготовки майбутніх соціальних педагогів) і Андрій Заблоцький (соціальна робота з дітьми-сиротами). До загальних питань педагогіки і методики викладання звернулися професор Олександр Безносюк (графічні символи та алгоритми конспектів у вищій школі), доцент Софія Корнієнко (педагогічно-просвітницька робота з батьками), старші викладачі Володимир Терпелюк (інтерактивний театр у педагогічній роботі) і Наталія Бодруг (педагогічна майстерність як умова реалізації інновацій), асистент Алла Прус (професійна самореалізація вчителів образотворчого мистецтва).

На висвітлення теми ”Пріоритетні напрямки розвитку сучасної дошкільної та початкової освіти“ спрямувалися учасники третьої студії (модератор – завідувач кафедри теорії і методики дошкільної і початкової освіти, доцент Тетяна Фасолько). Власне бачення конкретних методичних аспектів навчально-виховного процесу продемонстрували професор Валентина Бенера (технології самостійної роботи студентів), доценти Наталія Приймас (формування природничих знань у молодших школярів) і Вікторія Павелко (формування іншомовних компетенцій учнів молодших класів), старші викладачі Тетяна Бешок (медіаосвітні технології у підготовці вчителів початкових класів) і Вікторія Легін (формування настрою та емоційного стану молодших школярів), а також асистенти Ольга Бочелюк (формування екологічної культур дошкільників) і Оксана Швець (підготовка вихователя ДНЗ до використання художньої літератури). Загальнотеоретичний підхід до проблеми здійснили доценти Людмила Врочинська (наступність ДНЗ і початкової школи) та Ірина Онищук (індивідуальна культура особистості як об’єкт наукового аналізу), асистенти Ольга Яловська (українознавчі аспекти сучасної дошкільної освіти) і Юлія Тимош (дослідження моральної свідомості особистості.

Фахівці іноземної філології в рамках четвертої студії продовжували вивчати ”Пріоритетні шляхи формування професійної компетенції вчителя іноземних мов“ (модератор – завідувач кафедри іноземних мов та методики їх викладання, доцент Наталія Воронцова). Окремі з них віддали перевагу літературознавчому контексту проблематики. Доцент кафедри Наталія Янусь показала парадоксальні висловлювання як конструктивну основу афоризмів Бернарда Шоу, старший викладач Олена Сафіюк – образ України у малій прозі В.Підмогильного, а молодий науковець Василь Кучер – есхатологічні мотиви соціальної утопії І половини ХХ століття. Асистент Ірина Дячук виясняла міфологічний аспект етнічної картини світу особистості. Методологія предмета дослідження привернула увагу доцентів Орисі Марунько (креативне письмо в усному і письмовому мовленні), Ольги Чик (країнознавство у системі формування вчителя німецької мови) і доцента кафедри Надії Яценюк (рівні іншомовної комунікативної компетенції), старших викладачів Інни Клак (структура і компоненти професійної і комунікативної компетентності учителів іноземної мови) і Ярослава Веселовського (сугестивні технології у вивченні іноземних мов). конкретні методичні питання розробляли доцент Марія Шмир (лінгводидактичні аспекти реалізації діяльнісного підходу до навчання іноземних мов) і асистент Олександр Шайковський (внутрішня форма фразеологізмів в англійській і українській лінгвокультурах).

Науковці природознавчого профілю обрали темою обговорення ”Еколого-біологічні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя біології“. Конкретну педагогічну стурбованість екологічною проблематикою виявили старші викладачі Ольгна Кратко і Людмила Головатюк, які висвітлювали питання екологічного виховання школярів і молоді. До актуальних і гострих проблем життєзабезпечення людини звернулися професор Василь Василюк (створення нових лікарських препаратів в Україні), доцент Наталія Зіньковська (шкідливі наслідки дисбалансу компонентів їжі) і старший викладач Оксана Гурська (компоненти алелепатичного середовища фітоценозів). Методичну сторону тематики висвітлювали доцент кафедри Тетяна Бондаренко (вичення біології у сучасній ЗОШ у зв’язку з переходом до нових програм), а також доцент Неля Цицюра, доцент кафедри Віра Заболотна і викладач коледжу Антоніна Іванюк, які опиралися на відповідні матеріали та навчально-дослідницьку базу нашої академії: оранжерею, як об’єкт навчально-практичної та науково-дослідної роботи з біології та на форми і засоби організації навчально-польової практики студентів спеціальності ”Біологія“ нашого ВНЗ.

Викладачі-музикознавці академії та коледжу працювали над інноваційною тематикою ”Актуальні питання теорії та історії мистецької педагогіки“ (модератор – завідувач кафедри гри на музичних інструментах і вокально-хорових дисциплін Оксана Легкун). Теоретичний і методичний контексти мистецької педагогіки супроводжували виступи доцента Аліси Шинкаренко (творчі завдання на уроках музичного мистецтва), викладачів коледжу Мар’яни Мацюк і Віри Хамуляк (формування вокально-хорових навичок у співаків-початківців) і Надії Найчук (виконавська майстерність акордеоніста). Процес формування вокально-хорових навичок учнів ЗОШ висвітлювали старший викладач Алла Афанасенко й асистент Тетяна Медецька, народну творчість, як чинник сприйняття поліфонічн6их творів – старший викладач Ірина Харамбура й асистент Левко Харамбура, особистісно-орієнтоване виховання учнів на уроках музичного мистецтва – старший викладач Василь Райчук і асииент Інна Ратинська. Оригінальні методичні питання розробили асистенти Валерій Яскевич і Ліна Ільчук (використання виховного потенціалу дзвонарства у підготовці вчителів музичного мистецтва) та Ольга Пуцик (етнохудожній аспект у підготовці вчителя музики). Істрія музичного мистецтва знайшла своє відображення у виступі доцента Оксани Легкун (музична освіта в духовних закладах Кременеччини ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.), кандидата мистецтвознавства Оксани Бойчук і асистента Сергія Шегери (фестивальний рух на Тернопільщині часів Незалежності), а також асистента Христини Шародок (церковні колядки у шкільних співанках і посібниках кінця ХІХ – І третини ХХ ст.).

”Теорія і практика використання народного образотворчого і декоративного мистецтва України“ стали об’єднавчою платформою для наукової дискусії членів кафедри методики викладання мистецьких дисциплін (модератор – завідувач кафедри, професор Олександр Дем’янчук). До теоретико-методологічних проблем звернулися професор Олександр Дем’янчук (художньо-естетична освіта та виховання студентської молоді у контексті національного відродження) та молоді науковці Іванна Погонець (ілюстративний матеріал у структурі підручників для початкової школи), Юлія Трачук (сприймання художніх образів студентами мистецьких спеціальностей) та Олена Маландій (методика виконання пейзажу на уроках образотворчого мистецтва в ЗОШ). Інша група науковців вивчала історичні аспекти образотворчого мистецтва з проекцією на краєзнавчий матеріал. Кандидат мистецтвознавства Олександра Панфілова визначала роль польських колористів у формуванні пленерних шкіл 1930-х років на Волині, асистенти Юлія Янчук – значення іконописної спадщини художника-кременчанина Ростислава Глувка, Богдана Гуменюк – місце символу хреста в інтер’єрі храмів Почаївського монастиря, Світлана Ткачук – особливості творчої діяльності Владислава Галімського на Кременеччині, а Юлія Трачук – характерні риси іконопису Волині ХІХ століття.

Фахівці фізичного виховання вирішували проблему ”Оптимізація фізичного виховання у системі педагогічної освіти“ (модератори – завідувач кафедри теоретико-методичних основ  фізичного виховання, професор Олена Довгань і завідувач кафедри  спортивних ігор і туризму, доцент Віктор Голуб). Основний лейтмотив виступів науковців – турбота про здоров’я студентів і школярів. Саме на це звертали увагу професор Олена Довгань (реабілітація дітей, хворих серцево-судинною патологією), доцент Володимир Прокопович (особливості контролю за здоров’ям студенток під час занять фізичною культурою), доцент Володимир Банах і асистент Юрій Яворський (аналіз нозоологічних груп захворювань студентів спеціальної медичної групи), старші викладачі Микола Божик і Анатолій Антонюк (підготовка вчителів до розвитку культури і здоров’я учнів ЗОШ), асистенти Олександр Гурковський (фізична працездатність школярів при різній організації уроків фізичної культури) і Андрій Хмара (показники здоров’я студентів спеціальної медичної групи). Їх колеги віддали належне методичним аспектам проблематики: інноваційні методи навчання у процесі фізичного виховання молодших школярів (доцент Віктор Голуб, асистент Олександр Ястремський), дослідження рівня теоретико-методичної підготовки учнів 5 – 9 класів ЗОШ із фізичної культури (доцент Володимир Папуша), вдосконалення техніки у стрибках із трампліна на лижах (доцент Володимир Банах), диференційоване фізичне виховання учнів 13 – 14 років з урахуванням структури моторики (асистенти Галина Кедрич і Сергій Сиротюк), особливості динаміки показників фізичної підготовленості молодих школярів (доцент Віктор Слюсарчук).

”Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя технологій“ характеризували науковці кафедри теорії і методики та технологій (модератор – завідувач кафедри, доцент Микола Курач). Загально-методичні питання вирішували доценти Олена Фурман (формування інформаційних компетентностей у педагога початкової школи), Микола Курач (використання сучасних педагогічних технологій у трудовому навчанні), старші викладачі Олександр Омельчук (профільне навчання з урахуванням професій майбутнього) і Марія Олексюк (проблеми методики професійної підготовки майбутніх учителів технологій до педагогічної діяльності), Віталій Цісарук і асистент Ірина Цісарук (використання методу ”перевернутої класної кімнати“ в організації самостійної роботи студентів), а також асистент Альона Костюченко (формування інформатичних компетентностей соціальних педагогів). Спеціальні технічні питання виясняли доцент Леонід Пашинський (маркування сталей і сплавів за євронормами), доцент Степан Шабага і старший викладач Юрій Цимбалюк (технічна творчість, винахідництво і раціоналізаторство у виробничій діяльності), доцент Іван Білосевич (”Захист Вітчизни“ як напрям технічної творчості студентів), доценти Ростислав Гарматюк і Леонід Пашинський, старший викладач Олександр Ємець (методика дослідження корозійної стійкості захисних покриттів).

За матеріалами Звітної науково-практичної конференції готується збірник наукових праць.