У ”СТУДІЯХ…“ – НАУКОВЦІ ШЕСТИ КРАЇН

Продовжує активні наукові пошуки творчий колектив фахівців іноземної філології, котрі оприлюднюють результати своїх аналітичних досліджень у науковому часописі ”Кременецькі компаративні студії“. У шостому випуску ”Студій…“ 64 дослідники з вищих закладів освіти шести країн (України, Польщі, Азербайджану, Казахстану, Литви та Росії) опублікували 69 тематичних статей різновекторної спрямованості. Випуск, перший том якого висвітлює проблеми порівняльного літературознавства, а другий – порівняльної та загальної лінгвістики, редагували Денис Чик (науковий редактор) та Олена Пасічник (відповідальний редактор). Підкреслимо, що науковий часопис індексується у Міжнародних наукометричних базах Index Copernicus International, CiteFactor, Research Bible, InfoBase Index. Редакційну колегію видання складають науково-педагогічні працівники кафедри іноземних мов та методики їх викладання нашої академії, а в редакційну раду входять науковці – фахівці лінгвістики та літературознавства України, Польщі, Литви та Росії.

Основна частина авторів ”Студій…“ зосередилась на висвітленні актуальних проблем загального і порівняльного літературознавства. Окремі з них звертаються до теоретичних аспектів проблематики: іслам у творчості християнських арабських письменників (Б.Азізалієва, Азербайджан), інтертекстуальність у сучасній масовій літературі (Н.Ляшов, м.Слов’янськ), взаємозв’язок літератури і кіномистецтва (Ж.Нурманова, Казахстан), сутність людського в літературі через опозицію ”герой – антигерой“ (О.Пасічник, м.Кременець), західноєвропейська література у дослідженнях арабських авторів (Л.Рамазанова, Азербайджан), рецепція ”білої культури“ у творчості американських і канадських письменників (О.Шостак, м.Київ), категорії життя і смерті в літературній творчості (Г.Юнусова, Азербайджан; С.Тарута, м.Вінниця; С.Ленська, м.Полтава), компаративістика у професійній підготовці філологів (О.Лілік, м.Чернігів), поняття історії в художній творчості (С.Балаєва, Росія).

Проблеми та перспективи розвитку національних літератур вирішують С.Гайжюнас (Литва), М.Калініченко (м.Рівне), М.Рахно (м.Полтава), З.Савченко (м.Суми), Л.Чередник (м.Полтава), М.Кондратюк (м.Вінниця), В.Кучер (м.Кременець) та інші.

Науковці здійснюють порівняльний аналіз творів і творчості письменників – представників різних літератур, стилів і жанрів: С.Моема і В.Підмогильного (С.Іванюк, м.Івано-Франківськ), В.Пелевіна і В.Шарова (А.Ашеулова, Росія), Т.Манна і М.Коцюбинського (Т.Конєва, м.Полтава), В.Шукшина і Б.Васильєва (Т.Мельник, м.Вінниця), В.Винниченка і Х.Кортасара (Ю.Полякова, м.Харків), В.Вовк і П.Килини (О.Смольницька, м.Київ), Гі де Мопассана і В.Підмогильного (О.Сафіюк, м.Кременець), У.Уїтмена і Б.-І.Антонича (Н.Медвідь, м.Суми), Т.Шевченка і вікторіанського сенсаційного роману (Д.Чик, м.Кременець).

Літературознавці аналізують різні сторони й аспекти художніх творів окремих авторів: трагікомічний дискурс роману О.Гакслі ”Хоровод блазнів“ (І.Девдюк, У.Тацакович, м.Івано-Франківськ), концепт ”бісівщини“ в романі В.Винниченка ”Записки кирпатого Мефістофеля“ (К.Годік, м.Київ), жанрові особливості роману Е.Страут ”Олівія Кіттерідж“ (Т.Кушнірова, м.Полтава), постмодернізм кінофільму К.Шахназарова ”Палата № 6“ (Н.Круликевич, Польща), інтертекст у романі М.Твена ”Пригоди Гелькберрі Фіна“ (Б.Салюк, м.Бердянськ), транскультурні елементи роману Лінь Юй-Тана ”Чайна та унівська родина“ (В.Селілей, м.Дніпро).

Специфічну проблематику компаративного підходу в перекладознавстві розробляли українські фахівці Г.Василенко із Запоріжжя (”Емотивна експресія української лірики в оригіналі та в англомовному перекладі“), А.Лімборської із Черкас (”Фреймова структура художнього перекладу в контексті теорії гендеру“) та Г.Чумак із Тернополя (”Особливості відтворення лінгвостилістичного аспекту в українських перекладах поеми Байрона ”Мазепа““).

Група науковців працювали над темою ”Сучасна компаративна лінгвістика: проблеми і перспективи“. Їх дослідження в основному стосувалися компаративного аналізу і співставлення української й англійської мов: українські та англійські термінологічні дієслівні словосполучення (В.Артюх, м.Полтава), суспільно-політична лексикав сучасних англійській та українській мовах (Г.Онищак, м.Ужгород), фразеологізми з етнокультурним забарвленням в англійській та українській лінгвокультурах (О.Шайковський, м.Кременець), метрологічні фразеологічні одиниці описового характеру в англійській, українській і польській мовах (В.Бобков, м.Остріг). У цьому ж аспекті здійснюється співставлення української та інших мов: структурно-граматичні властивості окремих елементів морфологічних систем української та російської мов (І.Мацегора, м.Запоріжжя), порівняльні уточнення в художньому стилі в сучасних українській і німецькій мовах (О.Солодовник, м.Вінниця), лінгвістичні особливості повідомлень української і німецької преси про російську агресію в Україні (О.Семотюк, м.Львів). Дослідники звертаються до лінгвістичного аналізу інших мов: тематичне членування англійських і польських лексичних одиниць (Г.Крайчинська, м.Остріг), співставлення англомовної та іспаномовної офіційно-ділової комунікації (Н.Шкворченко, м.Одеса), структура та семантика іменників в англійській та литовській мовах (І.Жельвене, Л.Селмістрайтіс, Литва).

Закономірно, що найбільша група філологів досліджувала актуальні проблеми загальної лінгвістики. Зокрема, вивчались особливості утворення та вживання фразеологізмів у німецькій мові: здійснено аналіз структурно-семантичних властивостей фразеологізмів у сучасній німецькій мові (О.Бєлих, м.Луцьк) та вживання фразеологічних одиниць у німецькій пресі (І.Коломийська, м.Чернівці), а також лексичних, морфологічних, синтаксичних і ефронічних засобів творення німецькомовних фразеологічних одиниць (І.Задорожна, м.Чернівці). до особливостей аблаута як засобу творення іменників середньоверхньонімецької мови звернулися А.Гутнікова (м.Маріуполь) і Н.Яценюк (м.Кременець). Д.Бабушіте (Литва) характеризує типологію запозичень в лексиці литовської мови, а її українські колеги Т.Марченко і Є.Марченко (м.Суми) – запозичені назви городніх культур у сучасній терміносистемі української мови. Оригінальну тему ”Екофемінізм у контексті сучасних лінгвістичних досліджень“ запропонувала Н.Гач (м.Київ). Лінгвістичну проблематику в англомовній художній літературі висвітлювала Т.Вдовенко (м.Ізмаїл), а цей же аспект модерного і постмодерного англомовного дискурсу – І.Галуцьких (м.Запоріжжя). Не залишився поза увагою методологічний контекст лінгвістики: О.Голуб і С.Хоменко зі Слов’янська запропонували тему ”Роль міждисциплінарних зв’язків у викладанні курсу порівняльної типології англійської та української мов у педагогічному ВНЗ“.

Редакційна колегія ”Студій…“ працює над черговим випуском часопису.

 
Анонси
Галерея
galery 4
galery 4galery 4
На даний момент 454 гостей на сайті