ЗРІЛИЙ ПОЧИН МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ

Рада молодих науковців академії ще не встигла відзначити своєї першої річниці, але вже встигла відзначитися творчою активністю та інноваційними починами. З ініціативи голови Ради, кандидата філологічних наук Романа Дубровського розроблена програма ”Kremtyts sciensc: open air, або Наука в кросівках“, яка стартувала науковим семінаром-турпоходом за темою ”Національна ідентичність: культурно-історичні, соціальні й економічні виміри“. Крім цього, вже відбулась Перша наукова конференція молодих науковців ”Litteris et Artibus: нові горизонти“, за матеріалами якої опублікований однойменний збірник наукових статей за загальною редакцією голови РМН. Над збірником працювала редакційна колегія у складі кандидатів педагогічних наук Миколи Божика, Віталія Цісарука, Олександра Омельчука, кандидата філологічних наук Олени Мороз і кандидата сільськогосподарських наук Олени Тригуби.

Молоді аналітики ведуть інтелектуальний пошук у природничо-технологічній, гуманітарно-мистецькій і психолого-педагогічній площинах. На природничо-технологічному текстуальному полі переважає природнича тематика – екологічна проблематика та її зв’язок із діяльністю соціальних інституцій, відповідальних за збереження здоров’я людини. Не просто актуальну, а тривожну медико-біологічну і соціально-економічну проблему профілактики і боротьби з онкологічними захворюваннями розглядає кандидат сільськогосподарських наук Олена Тригуба. Вона наголошує, що рівень захворюваності та смертність від цих хвороб постійно підвищуються у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією. Магістрантка Наталія Бондарчук звертається до специфічної проблеми функціональної асиметрії півкуль головного мозку, що в останнє десятиліття перебуває в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних психофізіологів. Причому наша дослідниця проектує свої висновки на взаємозв’язок функціональної асиметрії мозку з рівнем інтелектуального розвитку студентів. Зауважимо, що дослідження проводились на базі нашої академії серед студентів І – ІІІ курсів спеціальностей ”Біологія“ та ”Образотворче мистецтво“. До екологічної тематики спрямований дослідницький інтерес магістрантки Віти Тишкової, яка характеризує біоіндикацію як ефективний метод оцінки стану навколишнього середовища, вказує на його переваги над фізико-хімічними методами, зокрема з’ясовує роль рослин-індикаторів у визначенні забруднення довкілля шкідливими речовинами і на цій основі пропонує природоохоронні заходи.

Науковий працівник Національного природного парку ”Кременецькі гори“ Анжела Красовська, оцінюючи сучасний стан теріофауни Кременецького горбогір’я, наголошує, що до регіонального червоного списку відносяться вісім представників місцевої фауни (північна нориця, лісовий, сірий і ліщиновий вовчки, лісові тхір і куна, мала ласиця, європейський бобер), які мають низьку та нестабільну чисельність і потребують охорони на регіональному рівні. Працівники Кременецького ботанічного саду Іван Гуцало, Наталія Вілівчук і Роман Кравчук висвітлюють композиційні особливості експозиційної зони ботанічного саду, визначають систематичне положення видів, їх життєві форму та відношення до екологічних факторів і з огляду на це дають рекомендації щодо реконструкції експозицій. Фауна Кременецьких гір стала предметом дослідження магістранта Артема Перескокова. Він зацікавився комахоїдними ссавцями та їх впливом на стан екосистем НПП ”Кременецькі гори“. На його думку, масове розмноження окремих видів комах-фітофагів завдає значної шкоди лісовим ценозам і господарству регіону, а комахоїдні ссавці регулюють чисельність ентомофауни і цим самим забезпечують рівновагу у природних екосистемах.

У полі гуманітарно-мистецьких пошуків широкий сектор займає літературознавчо-лінгвістична тематика. На перший погляд далеку від молодіжної сфери танатологічну проблематику аналізує голова Ради молодих науковців Роман Дубровський. Це він робить на основі вивчення діалектики життя і смерті у творах Михайла Коцюбинського, в основному зосереджуючись на танатологічних символах і образах як художніх маркерах філософського світосприйняття. Висновок науковця по-молодіжному оптимістичний: розуміючи складну взаємодію життя і смерті, треба ставитись до цього з повагою, але без страху і утверджувати свою любов до життя.

Аспірант Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки Ольга Микуляк досліджує ономастичні реалії антропонімів як вербальних культурних маркерів у текстах, акцентує на мовних особливостях, які відображають національно-культурні відмінності, на тісному взаємозв’язку культури і мови. Молодий філолог Ірина Хохрякова висвітлює функційно-семантичні вияви категорії неозначеності в сучасній українській мові, причому виясняє грамему власне неозначеності та вторинної неозначеності, аналізує морфологічні засоби їх експлікації. Науковий пошук магістрантки Марії Бешлей здійснюється в пограниччі літератури і музичного мистецтва: її зацікавили жіночі образи поем Тараса Шевченка у творчості українських композиторів-класиків. Дослідниця аналізує жіночі образи поезій Кобзаря і наголошує: образи дівчини, жінки-матері, сестри – це символічне відображення долі України. Не вийшла за межі музикознавства молодий науковець Христина Шородок: розглянувши низку поширених версій походження терміну ”коляда“, вона прослідковує його зв’язок з термінами ”дух“, ”корочун“ і з різдвяними піснями – церковними колядами. Синтез літературної творчості й історико-кразнавчих досліджень характеризує молодий кандидат філософських наук Олена Мороз: висвітлюючи грані творчості Гаврила Чернихівського як письменника і як краєзнавця, вона наголошує, що саме багаторічні краєзнавчі пошуки змусили кременчанина взятися за письменницьке перо, бо якраз художнє слово найпереконливіше демонструє історичну правду.

Закономірно, що найчисельніша група молодих науковців педагогічного ВНЗ працює у психолого-педагогічному дослідницькому секторі. Кандидат педагогічних наук Олександр Омельчук вказує, що профіль навчання у старшій школі виступає важливим фактором підготовки учнів до активної участі у суспільній, насамперед трудовій, діяльності; поряд із суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, природничо-математичним і спортивним напрямками профільного навчання важливе місце належить технологічному, а тому загальноосвітня підготовка має здійснюватись паралельно з техніко-технологічною, яку слід поєднувати з практичною діяльністю старшокласників на сучасному виробництві. Його колега Віталій Цісарук вважає проблеми освіти України наслідком розбіжностей сучасних систем освіти із запитами суспільства, зокрема економічної сфери нинішнього соціуму, а фон, на якому вони можуть вирішуватися, включає формування єдиного освітнього простору в глобальних масштабах, динаміку економічних запитів і проблем сучасного суспільства, тотальну комп’ютеризацію всіх сфер суспільного життя. Мовну і культурну стрижневі складові іншомовної освіти майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей характеризує аспірантка Дрогобицького ДПУ ім. Івана Франка Лілія Овчаренко. Вона підкреслює: у процесі міжкультурної комунікації відбувається взаємодія з іншомовною культурою, створюються передумови для конструювання комунікативного поля спілкування представників різних культур.

Молодий психолог Юлія Мельник переконана, що становлення особистості  в сучасному суспільстві здійснюється під впливом соціальних факторів, серед яких одним із найважливіших є фактор релігійної орієнтації, бо внутрішня позиція особистості стосовно світу формується на основі релігійних цінностей, які виконують подвійну функцію: виступають когнітивним елементом структури особистості та суттєво впливають на мотивацію життєдіяльності. Фахівці фізичного виховання  Микола Божик, Олександр Гурський і Галина Кедрич розробляють методику навчання гімнастичних вправ на основі програмового навчання з використанням комп’ютерних технологій в організації та проведенні практичних занять з гімнастики. Доцільність та ефективність такої методики, вважають вони, безсумнівна: зростають ефективність управління навчанням і творча активність студентів, забезпечується індивідуальний підхід до вдосконалення їх технічної підготовленості і, що особливо важливо, викладач звільняється від рутинної нетворчої роботи, чим вивільняється час для пошуку та застосування нових ефективних форм навчання. Викладач психології Наталія Бабій досліджує процес формування конативного компонента етнопсихологічних уявлень дошкільників під впливом настановлень і стереотипів дорослих і приходить до висновку, що дієвим чинником формування таких уявлень у дітей виступає етнокультурна компетентність батьків, а в конкретному вимірі – залучення дітей до підготовки та проведення родинних святкувань і традиційної обрядовості.

Молодий фахівець дошкільної освіти Оксана Швець висвітлює особливості використання поетичних творів у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ. Важливо, що вона демаркує поняття ”професійна підготовка“ і ”професійно-педагогічна підготовка“ як співвідношення загального до часткового. Майстер-клас як сучасна доцільна й ефективна форма навчання студентів народним художнім ремеслам – об’єкт дослідження викладача педагогічного коледжу Сергія Томашівського. Він стверджує, що майстер-клас – не лише оптимальний шлях навчання народним ремеслам, а й можливість зміцнення етногенетичних зв’язків між поколіннями та утвердження національної свідомості.

Пошуковий інтерес магістрантки Віти Пташнюк спрямований на особливості розвитку творчих здібностей школярів засобами народної іграшки, яка здійснює ефективний розвиваючий вплив на особистість дитини. Це питання молода дослідниця розглядає у контексті вирішення проблеми організації творчої роботи учнів загальноосвітніх шкіл, в чому здійснює інноваційне зміщення акцентів: в ЗОШ на уроках трудового навчання необхідно формувати не професійні знання та навики, а забезпечувати загальний художній розвиток і пробуджувати у дітей внутрішню потребу творити. У цьому ж напрямі веде науковий пошук її колега Олексій Васюк, який вивчає шляхи розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів технологій засобами технічно-прикладної творчості. За його висновком, рівень науково-технічної підготовки вчителів технологій визначається умовами розвитку їх творчого потенціалу. Трудове навчання залишається об’єктом вивчення і в магістранта Романа Громика: він висвітлює шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання, де зосереджує увагу на особливостях застосування тестових програм, мультимедійних технологій, комп’ютерних вправ і на проведенні інтерактивних занять. У сфері перетину педагогіки та мистецтва знаходиться дослідницький інтерес магістранта Юрія Маслюка. Він аналізує педагогічну взаємодію як необхідну умову формування естетичних смаків школярів засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Причому педагогічна взаємодія ним розглядається у навчальному та позаурочному форматах і навіть з активним застосуванням інтерактивних технологій навчання.

… Зауважимо, що на титульній сторінці Збірника зафіксовано ”Випуск І“, а це означає, що почин Ради молодих науковців матиме продовження.

 
Анонси
Галерея
Читальний зал
Читальний залЧитальний зал
На даний момент 399 гостей на сайті