У СПІЛЬНОМУ ПОШУКУ

Творча співпраця науковців-філологів нашої академії з науково-педагогічними працівниками кафедр літературознавчого напряму Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка – явище стабільне і багатогранне. Дисертаційні дослідження, наукові публікації, науково-практичні конференції, науково-методичні семінари, круглі столи, збірники наукових праць – такий неповний перелік форм співробітництва фахівців двох сусідніх вищих закладів освіти. Черговим підтвердженням дослідницьких контактів наших науковців стали ”Наукові записки“ ТНПУ ім.Володимира Гнатюка серії ”Літературознавство“ (випуск 45), де опубліковані статті наших науково-педагогічних працівників.

У розділі ”Українська література“ кандидат філологічних наук Роман Дубровський помістив власне дослідження ”Особливості хронотопу в оповіданні ”Планетник“ Бориса Харчука“, в якому розглядає особливості часопросторової структури цього твору. Він виходить з того, що людина живе в межах певного часопростору, а як читач художнього твору стає дотичною до спроектованої автором картини світу. Тому творення відповідного часопростору є своєрідною формою налагодження контакту між автором і читачем. У цьому плані читач, по-своєму сприймаючи твір (через призму власного світогляду), виступає співавтором текстового поля, на якому реалізується сюжет. Отже, хронотоп розглядається як система координат, де водночас функціонують персоналії та перебуває читач у момент контакту з книгою, тобто під час сприйняття сюжетних подій. У ”Планетнику“ Бориса Харчука наш науковець бачить дві часопросторові структури: розповідь агронома про квартирування в селянки та її легенда про життя малого Планетника. В першій структурі – сучасність, у другій – період кріпаччини. Дослідник приходить до висновку про взаємопроникнення різних хронотопів, що сприяє реалізації ідейного задуму автора твору: необхідно цінувати землю, небо, природу, бо вони, на відміну від тлінної людини, вічні, тобто були і є важливими і сьогодні, і в часи кріпаччини, і такими будуть у майбутньому. Цим гарантується дотик смертної людини до безсмертя: тлінна людина, шануючи й оберігаючи світ, долучається до вічності.

Наукова розвідка молодої дослідниці Вікторії Якимович ”Образ іншого у прозі Бориса Харчука і Діни Рубіної“ опубліковано в розділі ”Світова література та порівняльне літературознавство“. Автор наголошує на вирішенні письменниками моральних проблем, пов’язаних з глибинними почуттями людини. Єврейська тема об’єднує повісті ”Панкрац і Юдка“ Бориса Харчука та ”Камера наезжает!..“ Діни Рубіної, в яких євреї не протиставляються суб’єктам інших національностей, чим забезпечується вихід на рівень загальнолюдських духовних цінностей. Незважаючи на те, що концепт ”свої – чужі“ для імагології є основоположним, дефініція понять ”інший“ і ”чужий“ залишається проблемною, не має чітко окресленого змістового наповнення. Українського і російського прозаїків цікавить, що відрізняє євреїв від інших народів (відрізняє, а не протиставляє!) та хвилює важка доля єврейського народу в різних країнах і в різні часи. Такий підхід проектується через призму концепту ”свій – чужий“ на вічно проблемне прагнення людини вижити в будь-яких умовах.

Ще одне підтвердження розгортання співпраці науковців-філологів Кременецького і Тернопільського ВНЗ – участь членів кафедри української філології та суспільних дисциплін нашої академії в академічних урочистостях з нагоди 80-річчя від дня народження відомого літературознавця, доброго друга нашого навчального закладу, професора Романа Гром’яка. Серцевиною ювілейних дійств стала Міжнародна науково-практична конференція ”Роман Гром’як у культурному і духовному просторі України“. Програма форуму включала наукові повідомлення наших викладачів, які (в найглибшому смислі цього слова) були учнями і стали послідовниками Романа Гром’яка, кандидатів філологічних наук Олега Василишина, Олени Пасічник, Ірини Комінярської, Інни Волянюк, Романа Дубровського.

На пленарному засіданні слово про видатного вченого-літературознавця сказали ректор університету-господаря, академік АПН України Володимир Кравець, доктори філологічних наук, професори Мар’яна і Зоряна Лановики, Ольга Куца (Тернопіль), Луїза Оляндер і Марія Моклиця (Луцьк), Микола Зимомря та Михайло Шалата (Дрогобич), Степан Хороб (Івано-Франківськ), Ольга Харлан (Бердянськ) і Михайло Гнатюк (Львів). Вони висвітлювали домінанти наукового світогляду Романа Гром’яка, визначали його внесок в літературознавство, в дослідження теорії та історії окремих літературних жанрів, в методологію літературознавства, а також показали його як організатора науково-педагогічної діяльності, як громадсько-політичного діяча, як особистість.

В секції ”Літературознавчі концепції Романа Гром’яка у традиційному і новітньому висвітленні“ завідувач кафедри української філології і суспільних дисциплін, доцент Олег Василишин представив дослідження ”Внесок професора Романа Гром’яка в українське самчукознавство“, а його колега, доцент Ірина Комінярська – тему ”До питання вивчення української еміграційної літератури у філософському трактуванні Романа Гром’яка“. Членам секції ”Роман Гром’як у контексті розвитку національних культур“ було запропоноване дослідження доцента Олени Пасічник ”Український варіант ”OST“ Уласа Самчука і внесок Романа Гром’яка в його популяризацію“. До програми секції ”Роман Гром’як і міжкультурна комунікація: реалізація української ідеї державотворення“ увійшло напрацювання кандидата філологічних наук Романа Дубровського ”Автобіографічна проза Р.Гром’яка та Г.Гордасевич: особливості самопрезентації автора“. У роботі ”Засоби мовного коду в політичному дискурсі Романа Гром’яка“ доцент Інна Волянюк торкнулася наукової та громадсько-політичної сфер життєдіяльності науковця.

Участь наших науково-педагогічних працівників в урочистостях з нагоди дня народження Романа Гром’яка була закономірною та символічною: саме він стояв біля витоків творчої співпраці філологів Тернополя і Кременця, заклав міцні основи для розвитку всебічних взаємозв’язків між нашими ВНЗ в царині літературознавчих досліджень.

 
Анонси
Галерея
Хелловін
ХелловінХелловін
На даний момент 391 гостей на сайті