Пошук
Головне меню

ВІРНІСТЬ ІННОВАЦІЙНІЙ ПРОБЛЕМАТИЦІ

Стабільність функціонування та позитивні перспективи розвитку кожної науково-освітньої інституції визначаються й обумовлюються комплексом об’єктивних показників, з-поміж яких важливу роль відіграє наявність власних академічних традицій, чим стверджується унікальність і соціально-історична необхідність її діяльності на сучасному ринку науково-освітніх послуг. Серед академічних традицій нашого навчального закладу, крім тих, які мають свої витоки в минулому, є сучасні, започатковані нинішнім поколінням науково-педагогічних працівників, зокрема системні дослідження інноваційних процесів у вищій школі. Практичним виразом такої традиції стали міжнародні науково-практичні конференції ”Інновації у вищій школі: проблеми і перспективи в освіті та науці“. Цьогорічна зустріч науковців стала четвертою. До роботи Міжнародного наукового форуму з інноваційних проблем вищої освіти і науково-дослідницької діяльності долучилися фахівці 37 академічних інституцій із 13 країн: з України – 16, Польщі – 8, Узбекистану – 3, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Великобританії, Італії, Німеччини, Росії, США, Фінляндії та Франції – по одному.

Співорганізаторами Конференції спільно з Кременецькою гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка стали Київський НУ ім. Тараса Шевченка, Представництво Польської академії наук у Києві, Люблінська Політехніка, Наукове Товариство м.Остролєнка, Вармінсько-Мазурський Університет (Польща). До Оргкомітету наукового зібрання увійшли ректор академії, професор Афанасій Ломакович, проректори, професор Валентина Бенера та доценти Марія Боднар і Микола Сиротюк, професори Олександр Безносюк, Михайло Пашечко, Генріх Стронський, заступник декана факультету психології КНУ ім. Тараса Шевченка, доцент Світлана Пащенко, польські науковці, професори Януш Голота (м.Остролєнка), Галина Рарот (м.Люблін), Анджей Шмит (м.Ольштин).

Учасників Конференції вітали голова Наукового Товариства м.Остролєнка Януш Голота і професор Поморської Академії Роман Томашевський (Польща), професор Софійського Технічного Університету Красимір Спіров (Болгарія), професор Ташкентського ДПУ ім. Нізамі Уткір Толіпов (Узбекистан), професор Університету м.Тренто Ольга Бомбарделлі (Італія), академік Міжнародної академії якості Антіла Юхані (США – Фінляндія).

Свої привітання на адресу Форуму надіслали президент Спілки ректорів ВНЗ України, академік НАНУ і НАПНУ, ректор КНУ ім. Тараса Шевченка, професор Леонід Губерський; професор Могильовського ДУ ім. А.Кулєшова Михайло Вишневський (Білорусь); професор Університету Маннхайма Міхаель Шефер (Німеччина); професор Самаркандського ДУ Олімжан Дусматов (Узбекистан); професор Католицького Університету в м.Ружомберок Едвард Ярмох (Польща); проректор Ризького технічного університету, професор Гіта Ревалде (Латвія); професор Алтайського ДУ Сергій Безносюк (РФ); Президент Національної академії освіти Республіки Казахстан Жамбол Жимбаєв; професор НУ ім. Мірзо Улугбека Гафурджан Мухамедов (Узбекистан); проректор Жетисуського ДУ ім. І.Жансугурова Лаззат Єркинбаєва (Казахстан); Президент TRANS – LUX S. P. L. Олександр Негорєєв (Молдова); науковці Західно-Мічіганського Університету, професор Тетяна Кошманова і доцент Річард Зінсер (США); професор Інституту досліджень ісмаїлізму Наджам Аббас і професор Університету Ланкастера Чарльз Кларк (Великобританія), а також українські вчені, академік НАПН України Микола Вашуленко, професор КНУ ім. Тараса Шевченка Тетяна Кочергіна, доцент Національного університету фізичного виховання і спорту України, заслужений тренер України Оксана Омельянчик-Зюркалова.

Спільний лейтмотив усіх привітань знаходимо у зверненні академіка Леоніда Губерського: ”Ми щиро радіємо з того, що маємо можливість проводити цю Конференцію спільно з вами, що ваш навчальний заклад розвивається, успішно інтегрує в європейський та світовий науково-освітній простір, зміцнює високий статус і має стабільні позиції на національному ринку освітніх послуг, які співпадають із тенденціями та можливостями соціально-економічного і духовно-культурного розвитку краю, відповідають освітнім потребам не тільки регіону, а й держави в цілому“.

Конкретна робота наукового форуму почалася вступним словом ректора академії, професора Афанасія Ломаковича. Він наголосив, що попередня, ІІІ конференція проходила у нашому навчальному закладі у статусі інституту, а нинішня – у статусі академії, який ми отримали в 2014 році. Ректор окреслив зміст передбачених програмою конференції дискусій: інноваційні виклики сучасної вищої освіти, що вимагають модернізації вищої школи через застосування інноваційних підходів до вдосконалення науково-педагогічного й освітньо-виховного процесів; порівняння національного та зарубіжного інноваційного досвіду підготовки фахівців у ВНЗ і здійснення на цій основі обміну досвідом у науково-дослідницькій, дидактичній і культурологічній сферах. Спираючись на результати досліджень історико-педагогічної проблематики, він зробив висновок, що багатий досвід розвитку вітчизняної освіти у Волинській гімназії та Волинському ліцеї може служити основою для запровадження інновацій і в сучасних вищих закладах освіти. На підтвердження важливості та необхідності синтезу традицій та інновацій у діяльності нинішніх ВНЗ акцентував увагу учасників конференції на організаційно-методичних і дидактичних особливостях науково-освітнього процесу в навчальних установах – історичних попередниках нашої академії: єдність регіональної освіти з основними принципами розвитку європейської школи, наявність освітніх закладів елітного типу, послідовне блокове засвоєння програмового матеріалу і викладання за принципами спорідненості та асоціативності, запровадження необов’язкових предметів як сучасних спецкурсів і факультативів, наявність дисциплін за вибором студента тощо. ректор академії висловив вдячність співорганізаторам конференції: ректорату і науковцям Київського НУ ім. Тараса Шевченка, зарубіжним учасникам наукового форуму, всім, хто надіслав матеріали до наукових збірників, і особливо тим, хто прибув особисто оприлюднити результати своїх наукових досліджень інноваційних процесів у вищій школі та науці.

Як передбачала програма наукового зібрання, вітчизняні та зарубіжні фахівці працювали у чотирьох проблемно-тематичних напрямах: ”Інноваційні виклики сучасної вищої освіти“, ”Модернізація вищої школи“, ”Інноваційні підходи до вдосконалення освітньо-виховного процесу у вищій школі“, ”Інновації вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки фахівців у ВНЗ“.

”Інноваційні виклики сучасної вищої освіти“ висвітлювали вітчизняні вчені: професор НУ ”Львівська політехніка“ Роксоляна Швай (”Інноваційні процеси у вищій школі“), модератор конференції, професор Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Олександр Безносюк (”Майбутній учитель і контекстне навчання“), професор Уманського ДПУ ім. Пала Тичини Інна Осадченко (”Психодидактична готовність викладачів до застосування у ВНЗ креативних технологій навчання“) і професор Харківського НПУ ім. Г.С.Сковороди Людмила Рибалко (”Підготовка майбутніх учителів до інноваційної освітньої діяльності в процесі викладання психолого-педагогічних дисциплін“).

Зарубіжні науковці аналізували ”Методологію створення курсів для навчання у віртуальному середовищі“ (Красимір Спіров, Софійський Технічний Університет, Болгарія), ”Прагнення до досконалості в якості університетської освіти“ (Антіла Юхані, Міднародна академія якості, США – Фінляндія), ”Навчальний капіталізм, або місія університету. Правда як товар на рубежі ХХ і ХХІ століть“ (Роман Томашевський, Поморська Академія, Польща), ”Третя місія університету“ (Ольга Бомбарделлі, Університет у Тренто, Італія), ”Гуманізація технічного навчання як актуальна проблема вивчення філософії у вищих технічних закладах“ (Галина Рарот, Люблінська політехніка, Порльща), ”Концепції підготовки вчителів у Польщі у світлі  реформування освіти: теорія, практика, відображення у медіа“ (Януш Голота, Наукове Товариство, м.Остролєнка, Польща), ”Ринково-освітня модель: німецький досвід і українські реалії“ (Міхаель Шефер, Університет Маннхвйма, Німеччина; Оксана Гетьман і Наталія Волкова, Університет митної справи та фінансів, Україна), ”Дослідження зносостійкості евтектичного легованого покриття, що характеризується самоорганізацією поверхні тертя“ (Михайло Пашечко, Клаудюш Лєнік, Марцін Барщ, Кшиштоф Дзєдзіц, Люблінська політехніка, Польща).

Над проблемною темою ”Модернізація вищої школи“ працювали професор Ташкентського ДПУ ім. Нізамі Уткір Толіпов (”Основнв принципи і механізми підвищення рівня освітнього процесу у ВНЗ“), професор Лондонського Інституту досліджень ісмаїлізму Наджим Аббас (”Система вищої освіти в Україні та Болонський процес“), професор Люблінської політехніки Маріуш Шнядковський (”Сучасні проблеми дидактики вищої школи в інформаційних технологіях“). Науковці багатьох ВНЗ України запропонували своє бачення проблематики: ”Діяльнісний підхід до формування професійної мобільності майбутніх інженерів“ (Ірина Хом’юк, Вінницький НТУ), ”Становлення та розвиток моніторингу якості вищої освіти України: історико-педагогічний аспект“ (Юрій Щербяк, Тернопільський НЕУ), ”Зміст і організаційна структура науково-педагогічних досліджень в Україні“ (Ірина Ващенко, НУ оборони, Київ), ”Змістовий аспект поняття алгоритму в науково-педагогічній літературі“ (Майя Ковальчук, Вінницький НТУ), ”Молоді нанонауки про внесок пращурів-українців у створення і поширення індоєвропейських мов“ (Костянтин Корсак, Київський мед університет; Лариса Ляшенко, КНУ ім.Тараса Шевченка), ”Робочий зошит для самостійної роботи як один із інноваційних методів формування конфліктологічної культури студентів технічних ВНЗ“ (Олена Гречановська, Вінницький НТУ). В цьому тематичному напрямі вели дослідження й науковці нашої академії: ”Виклики комунікаційних технологій“ (доцент Микола Сиротюк), ”Компетентнісний підхід до підготовки магістрів соціальної роботи“  (доцент Любов Кравець), ”Актуальність підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до культури самовираження“ (доцент кафедри Ірина Онищук).

Найвищу зацікавленість фахівці виявили до теми ”Інноваційні підходи до вдосконалення освітньо-виховного процесу у вищій школі“. Зарубіжних науковців у цьому тематичному секторі дослідженням ”Професійна підготовкам майбутніх педагогів установ дошкільної освіти до еколого-оздоровчого виховання дітей“ представила декан факультету педагогіки і психології дитинства Могильовського ДУ ім. А.Кулєшова Ірина Комарова (Білорусь). Науковий інтерес вітчизняних дослідників спрямувався на такі проблеми: ”Закономірності формування складових інженерної компетентності майбутніх викладачів професійного навчання у процесі фахової пфдготовки“ (Сергій Чорнусь, Полтавський НПУ ім. В.Г.Короленка), ”Шляхи формування професійних компетенцій майбутніх учителів технологій засобами декоративно-ужиткового мистецтва“ (Сергій Томашівський, Хмельницький НУ), ”Поетапна технологія формування математичної компетентності майбутніх інженерів“ (Віктор Хом’юк, Вінницький НТУ), ”Інтегральний підхід до розвитку самостійності як базової якості майбутнього педагога“ (Олена Кононко, Ніжинський ДУ ім. Миколи Гоголя), ”Компетентнісний підхід як методологічна основа підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва  до інноваційної педагогічної діяльності“ (Віктор Лабунець, Кам’янець-Подільський НУ ім. Івана Огієнка), ”Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до роботи з обдарованими учнями“ (Наталія Ткачова, Артем Ткачов, Харківський НПУ ім. Г.С.Сковороди), ”Досвід формування навичок педагогічної діяльності у майбутніх викладачів з базовою освітою інженера“ (Віра Петрук, Олена Прозор, Вінницький НТУ). Основне навантаження у вирішенні теоретичних, методологічних і дидактичних проблем у даному тематичному напрямі взяли на себе наші науковці: вони забезпечили висвітлення 10 з 18 передбачених програмою конференції проблемних питань. Це зробили ректор академії, професор Афанасій Ломакович, доценти Надія Бабій та Олена Фурман (”Впровадження модульного об’єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища MOODLE в навчальний процес вищої школи“), професори Олена Довгань (”Організація реабілітації дітей із захворюваннями органів дихання“, успівавторстві з Андрієм Хмарою) і Василь Василюк (”Професіоналізація і технологізація освітнього процесу як  взаємозалежні тенденції у життєдіяльності сучасного університету“), доценти Марія Боднар (”Особливості етнічної само ідентифікації студентської молоді в контексті глобалізаційних процесів“), Людмила Врочинська (”Педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до застосування інноваційних технологій в роботі з дітьми“), Тетяна Фасолько (”Використання інноваційних педагогічних технологій у професійній підготовці фахівців для дошкільної освіти“), Вікторія Павелко (”Формування основ обчислювальних компетенцій в умовах сьогодення на прикладі прийомів письмового множення і ділення“), старший викладач Вікторія Легін (”Самоконтроль у навчальній діяльності молодших школярів“) і молоді науковці Алла Прус (”Педагогічні умови формування професійної самореалізації майбутніх учителів образотворчого мистецтва“) й Оксана Швець (”Використання інноваційних технологій у процесі викладання спецкурсу ”Поетично-емоційний тренінг““).

В обговоренні проблеми ”Інновації вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки фахівців у ВНЗ“ між вітчизняними і зарубіжними фахівцями склався своєрідний паритет і взаємоузгодження у підходах до запровадження та використання інноваційних технологій, навіть консенсус щодо обміну інноваційним досвідом. Дослідження ”Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у системі освіти Узбекистану“ представили професори Мухсін Мухітдінов і Абдурашид Кадиров, доценти Алія Ахмедієва і Дільноза Олімханова (Ташкентський університет інформаційних технологій), тему ”Оптимізація соціально-гуманітарного компонента вищої освіти і проект ”інтегральної соціології““  - професор Могильовського ДУ ім. А.Кулєшова Михайло Вишневський, аналітичну інформацію ”Відібрані релігійні дані Війська Польського в умовах трансформації системи після 1989 року“ – професор Католицького Університету в Ружомбероку Едвард Ярмох, наукове повідомлення ”Елементи виховної системи у військових формуваннях періоду польських національних повстань і національно-визвольної боротьби кінця ХVІІІ – другої половини ХІХ століття“ – науковець Вищої школи міжнародного і регіонального співробітництва ім. З.Гльогера Анджей Цвер (Польща), тему ”Досвід реалізації інноваційної освітньої програми ”Наноінженіринг і комп’ютерні технології“ в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищої професійної освіти“ – професор Алтайського держуніверситету Сергій Безносюк.

У цьому ж тематичному діапазоні працювали науковці нашого ВНЗ, професор Валентина Бенера (”Організація самостійної роботи магістрів в умовах інтенсифікації навчання“), доценти Микола Курач (”Особливості навчання майбутніх учителів технологій художньому проектуванню засобами комп’ютерної графіки“, у співавторстві з доцентом Дрогобицького ДПУ ім. Івана Франка Іваном Нищаком), Володимир Банах, Олександр Бережанський (”Історія та становлення лижного спорту в Україні. Стрибки на лижах з трампліна“, у співавторстві з Юрієм Яворським) і Наталія Приймас (”Національна ідея у філософії освіти представників української діаспори“). Свій внесок у розробку проблематики зробили науковці й інших ВНЗ України: доценти Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка Валентина Ломакович та Олександра Демченко (”Імплементація освіти для сталого розвитку в школах Німеччини“), доцент Дрогобицького ДПУ ім. Івана Франка Надія Дудник (”Особливості підготовки Монтессорі-педагога“) і доцент НУ фізичного виховання і спорту України, заслужений тренер України Оксана Омельянчик-Зюркалова (”Вплив гімнастичних вправ на формування культури руху дітей молодшого шкільного віку“).

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ”Інновації у вищій школі: проблеми і перспективи в освіті та науці“ увійшли до 7 – 8-го випусків нашого ”Наукового вісника“ серії ”Педагогіка“.

Підчас роботи наукового форуму були підписані угоди про співпрацю Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з Софійським Технічним Університетом (Болгарія) і Люблінською політехнікою (Польща). Предмет угод – співробітництво українського ВНЗ із болгарським і польським вищими закладами освіти у сфері підготовки фахівців і наукових досліджень шляхом взаємного сприяння у розвитку і вдосконаленні організації та змісту навчального, навчально-методичного і наукового процесів.

Учасникам міжнародного наукового зібрання була запропонована широка культурна програма: вони здійснили екскурсії на Замкову гору, до Почаївської лаври, на джерело святої Анни, відвідали Музей історії та інші музеї навчального закладу, Виставкову залу творчих робіт викладачів і студентів академії, подивилися святковий концерт наших творчих колективів.

Концертні виступи для учасників конференції відкрили «Гімн академії» Віктора Підгурського та Ксенії Лінської (аранжування Ігоря Кравчука) та студентський гімн «Гаудеамус» у  виконанні чоловічого квартету у складі Володимира Дзюми, Володимира Іванюка, Петра Клака, Сергія Шегери і камерного хору, який продовжив виступи українською народною піснею «Не стій, вербо, над водою» в обробці Віктора Грицишина та Миколи Гобдича (диригент Алла Афанасенко; концертмейстер Алла Савчук).

Інструментальну музику презентували Олександр Семенчук з «Концертним чардашем для ксилофона Артура Полонського (концертмейстер Ірина Ковальчук), піаністка Світлана Гуральна з . «Ліричними роздумами» Івана Небесного, ансамбль сопілкарів під керуванням Мар’яни Томашівської з «Тарновецькою полькою», тріо саксофоністів  у складі Павла Левицького, Назара Кутняка та Всеволода Данильчука (керівник В’ячеслав Войтко) з «Регтаймом» Скотта Джопліна та симфонічний оркестр (диригент Володимир Козачок; «Інтродукція» з Вечорниць до драми «Назар Стодоля» Петра Ніщинського)

Яскравого емоційно-динамічного забарвлення програмі додав виступ народного художнього ансамблю танцю «Горлиця» (керівник і постановник Андрій Медецький) з польським народним танцем «Оберек».  .

До пісенного марафону долучилися вокальний гурт «Вишиванка» (керівник оркестрової групи Валерій Яскевич; українські народні пісні «Іванку, Іванку» та «Ой, піду я до млина» в обробці Валерія Марченка), народний художній вокальний ансамбль «Калина» (керівник Олена Новик; «Ніч в Карпатах» Раїси Горковської та Михайла Золотухи), хор народного співу (керівник Ольга Пуцик, концертмейстери Валерій Яскевич, Василь Райчук; «Гей ви, браття-козаченьки» Петра Власюка й  Олександра Стадника та «Гей, соколи» на слова і музику Тимоша Падури), квартет викладачів (концертмейстер Валерій Яскевич; «Долиною туман тече» Дмитра Павличка й Олександра Білаша), капела бандуристів (керівник Ірина Харамбура; «Люблю тебе, бандуро» Оксани  Лубківської й  Олександра Білаша, українська народна пісня «Ой ти, ніченько-чарівниченько»), а також солісти Наталія Попілевич (пісня Наталки з другої дії опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка; концертмейстер Любава Головінська), Ольга Пуцик («Якщо ти будеш у моїй країні» Юліуша Словацького і Михайла Вериківського; концертмейстер Валентина Остапчук) та заслужений артист України Микола Швидків, який виконав завершальний твір – арію Ескамільйо з опери  «Кармен» Жоржа Бізе.


 
Анонси
Галерея
foto 14
foto 14foto 14
На даний момент 670 гостей на сайті