Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Міжнародний інтеграційний проект для студентів, магістрантів і аспірантів «Школа відкритого розуму» працює за відлагодженою системою й у випробуваному алгоритмі: систему характеризує актуальна тематика зустрічей  молодих інтелектуалів різних країн, а ритм задає обрана систематичність: двічі на рік, почергово, в країнах – учасницях проекту. Місце зустрічей – академічне поле закладу вищої освіти, юні науковці якого беруть участь у вирішенні проблем, включених до порядку денного засідання Школи.

Тематика цьогорічної зустрічі учасників Проекту «У світі емоцій і відчуттів» – на перший погляд традиційна, однак вирішувалася з інноваційними підходами. Робота над проблематикою розпочалась в нашій академії у травні: в історичному читальному залі бібліотеки проходили аргументовані дискусії з участю представників студентства, магістрантів і аспірантів польських вищих закладів освіти з Кельце, Білостока й Острави й українських ВНЗ з Тернополя, Кам’янець-Подільська, Острога і Кременця.

Тематичний дискурс продовжився в Польщі. Диспутантів Школи відкритого розуму почергово приймали чотири польських міста: Кельце, Маслув, Заґнанськ і Болзентін. Це була 18-а зустріч проекту ШВР. Її організаторами виступили Університет Яна Кохановського в Кельце, Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка і Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка. Окрім них, учасниками зустрічі стали польські університети з Варшави, Катовіце, Острави, російські ВНЗ з Москви і Новгорода. В Оргкомітеті зустрічі нашу академію представляла кандидат філологічних наук, доцент Олена Пасічник.

Засідання ШВР розпочалось традиційно, з проведення методологічних майстер-класів, які запропонували своїм молодим колегам досвідчені науковці та дослідники. Професор Олег Лєщак, організатор і провідний керівник Проекту, працював над темою «Концепт як когнітивно-семіотична функція». Його колега Ришард Стефанський вирішував проблему «Емоції в політичній і комерційній рекламі», а науковець з Лодзі Радослав Гарабін аналізував питання «Методологія дослідження внутрішньої безпеки». Українські фахівці працювали виключно над проблемами емоцій: «Емоційність як одна з особливостей епістолографії Юліуша Словацького» (доцент Олена Пасічник), «Ритуальні практики і походження емоцій» (професор ТНПУ ім. Володимира Гнатюка Оксана Лабащук), «Залежність феноменології емоцій та відчуттів від рефлексії» (професор Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка Сергій Волковинський).

Студенти, магістранти й аспіранти України, Польщі та Росії вирішували дану проблематику в соціально-культурному, лінгвосеміотичному та дискурсивному аспектах, висвітлювали емоції та відчуття в художній експресії і мистецькій рецепції. Якщо у вирішенні соціально-культурного аспекту тематичної дискусії встановився певний кількісний паритет між польськими, українськими та російськими учасниками, а в лінгвосемотичному та дискурсивному аспектах кількісно переважали польські виступаючі, то контексти художньої експресії та мистецької рецепції стали пріоритетними для українського сектора Школи відкритого розуму (10 із 12 виступаючих представляли українські ВНЗ). Зауважимо, що в нашому секторі абсолютно переважала кременецька складова: вісім авторів доповідей із десяти – студенти нашої академії.

Четвертокурсниця спеціальності «Німецька мова» Іванна Додчук конкретизувала дискусійну тему у своєму дослідженні «Світ емоцій і відчуттів у повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант»». Майбутні вчителі англійської мови увійшли в дискурс через тематичну проблематику, художньо-стилістичні та психоемоційні особливості обраних ними відомих літературних творів: Олександра Кульчинська – за допомогою теми «Роман Джей Ешер «13 причин чому»: актуальність теми та проблематика твору». Аліна Сиротюк – у контексті проблематики «А чи винні зірки? (за романом Джона Гріна «Винні зірки»)», Максим Стрелецький – через стильовий акцент у розвідці «Творчість Едгара Аллана По: особливості художнього стилю митця слова». Другокурсники цієї ж спеціальності звернулися до поетичних і прозових творів відомих авторів: художню експресію та мистецьку рецепцію вони здійснювали через тематичні дослідження «Світова поезія в перекладах Галини Гордасевич» (Аліна Демчук), «Василь Слапчук як автор сучасної «волинської прози та поезії»» (Назар Прокопів). «Володимир Лис і його роман «Століття Якова»» (Андрій Колісник). Всі наші студенти-науковці мали спільного керівника – доцента Олену Пасічник. Особливий інтерес учасників дискусії викликало інноваційне та не менш актуальне дослідження науковця кафедри іноземних мов і методики їх викладання Вікторії Якимович «Роман «Нація» Марії Матіос: особливості імагологічного дискурсу».

Як завжди, дискусії на засіданнях ШВР були творчими, відвертими, доброзичливими та у найвищій мірі коректними, а це особливо важливо для тих, хто пов’язує свою фахову діяльність з науково-теоретичним, культурно-освітнім чи педагогічним дискурсом. 19-а Міжнародна інтеграційна зустріч в рамках Школи відкритого розуму відбудеться навесні 2018 року в Україні.