ПЛЕКАЄМО МОВУ ЄДНАННЯ

Мова, за словами Олеся Гончара, вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.  Доки живе мова, житиме й народ. І це незаперечний факт. З 1997 року 9 листопада, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, в Україні відзначають Свято української писемності та мови.

З нагоди 20-річного ювілею цього свята зібралися викладачі кафедри української філології та суспільних дисциплін і студенти-філологи Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка, для яких захід організували члени гуртка «Українське слово: системні зв’язки у мові та мовленні» і його керівник, кандидат філологічних наук, доцент Інна Оверківна Волянюк.

Захід розпочався із посвяти студентів першого курсу у філологи. Куратор 11-У групи, кандидат філологічних наук, доцент Ірина Миколаївна Комінярська  привітала своїх вихованців і вручила їм символічні емблеми «Філолог-2017»  та подарунки.

Ведучі Ірина Бевсюк і автор замітки Ганна Бублик зробили невеличкий екскурс в історичне минуле рідної мови, важких шляхів її поневірянь. Тематичну добірку поезій про українську мову презентували гуртківці Катерина Блажко, Юлія Борщик, Наталія Горохівська, Ірина Жолоб, Анастасія Михайлюк, Ольга Мовшук, Марина Степанчук, Марія Хороша. Їхні виступи стали поштовхом для глибоких роздумів.

Після натхненного авторського монологу Ірини Бевсюк, який вразив і пройняв присутніх до сліз, хвилиною мовчання вшанували скорботну долю української мови в часи заборон і утисків.

Актуальними були факти-цікавинки, що розширили кругозір майбутніх учителів української мови. А для перевірки знань було проведено конкурс «Знавці рідної мови». У чесній боротьбі найерудованішими виявилися гравці команди «Мальви», яким вручили унікальні диски «Шевченко на Кременеччині» та солодкі призи.

Свято виявилося змістовним, цікавим і ще раз переконало всіх, що українська мова – це дійсно мова єднання. І нам необхідно її вивчати, плекати і берегти.