Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького НУ ім. Юрія Федьковича спільно з Науково-дослідним центром буковинознавства і Чернівецькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України провели ХІ Буковинську міжнародну історико-краєзнавчу конференцію, присвячену 100-річчю Української національної революції. До програми зібрання увійшли 110 наукових досліджень, підготовлених 114 фахівцями України, Молдови, Румунії.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді «100-річний ювілей Української революції та української влади на Буковині» (Олександр Доброжанський, Чернівці), «Подолання українських і румунських стереотипів як необхідний фактор об’єктивації історії Буковини» (Сергій Гакман, Чернівці), «Моделі інтеграції молдаван в українське соціально-культурне середовище на Одещині» (В’ячеслав Кушнір, Одеса), «Усноісторичні дослідження міжвоєнного повсякдення буковинців: усвідомлення себе через образ сусіда» (Ганна Скорейко, Чернівці), «Матеріали історії України в польських бібліотеках і цифрових архівах Інтернету» (Павел Готовецький, Польща).

На засіданнях секцій вирішувалися проблеми загальної історії України з акцентом на висвітлення причин, особливостей, змісту та значення Української національної революції 1917 – 1921 рр., історії Буковини та Північної Бессарабії, краєзнавства та історичної регіоналістики, статусу України у міжнародних відносинах ХХ ст., розвитку української етнології, історіографії, джерелознавства та історії.

У секції, що працювала над висвітленням історіографічних і джерелознавчих питань, стану, методів і напрямків розвитку історичних дисциплін, функції модератора виконувала доктор історичних наук, доцент Ірина Скакальська. Тут вона оприлюднила власне наукове дослідження «Події та імена Української революції 1917 – 1921 рр. в музейних експозиціях». Автор виходила з того, що музейна експозиція дозволяє не лише змоделювати процес і зміст Української революції, а й висвітлити нові факти, назвати маловідомі імена учасників революційних подій. Так, Кременецький краєзнавчий музей дає комплекс місцевих матеріалів про ключові моменти революційних процесів на Волині та про їх персоналії.  Тут, зокрема, повідомляється, що до першого складу Центральної Ради в 1917 році входили три представники Кременеччини: Борис Козубський, Лука Галькер і Федір Рудий. Тоді ж у Кременці була створена повітова земська управа та міська дума. Головою міської думи було обрано Бориса Козубського. Стенди Кременецького краєзнавчого музею відображають діяльність тогочасних громадсько-політичних діячів Михайла Черкавського, Романа Бжеського, Григорія Степури. Науковець підкреслює, що документи і матеріали музейних фондів сприяють вивченню історичної спадщини, служать джерельною базою для проведення дослідницько-аналітичної роботи, спонукають до зацікавлення регіональною та локальною історією, виступають важливим засобом національно-патріотичного виховання молодого покоління.