Пошук

МУЗЕЙНИЙ ФОНД – КАТЕГОРІЯ ПЕДАГОГІЧНА

Так вважає і в цьому переконує суб’єктів навчально-виховного процесу доктор історичних наук Ірина Скакальська, яка останнім часом опублікувала низку наукових розвідок на тему використання музейних матеріалів у наукових дослідженнях, навчальній і виховній роботі. Статтю такої тематичної спрямованості наш науковець запропонувала науковому часопису “KELM” Фундації “Освіта і наука без кордонів. PRO FUTUKO”. Це престижне фундаментальне наукове видання оприлюднює матеріали аналітичних досліджень фахівців східноєвропейських країн, насамперед з науково-освітніх інституцій України та Польщі. Статті публікуються англійською, польською та рідною для автора мовами.

В останньому номері часопису 48 авторів із Польщі, України, Великої Британії та Індії помістили матеріали 36-ти тематичних досліджень, проведених у різних країнах і в різноманітних сферах життєдіяльності людини. Наш науковець віддала перевагу особливому аспекту педагогічної діяльності, що відобразила у статті “Формування національної еліти у вищих закладах освіти засобами музейної педагогіки”. Автор розкриває роль краєзнавчого музею і музею навчального закладу в активізації пізнавальної діяльності аспірантів і магістрантів, у підвищенні якості підготовки фахівців у формуванні професійних рис майбутніх докторів філософії.

На основі власного досвіду викладання навчальних дисциплін суспільного спрямування з використанням елементів музейної педагогіки науковець формулює відповідні методичні рекомендації, окреслює напрями використання музейних комунікацій у співпраці навчального закладу та музею з метою формування майбутньої національної еліти. У статті наголошується на інноваційному значенні відкриття у навчальних закладах музеїв освіти, що сприяє вивченню та освоєнню кращих педагогічних традицій попередніх поколінь. Наголошено, що освітянський музей має бути інтегрованим у навчально-виховний процес не тільки включенням у систему підготовки фахівців, а й залученням студентів, магістрантів, аспірантів до експозиційно-екскурсійної та інформаційно-дослідницької роботи. Проаналізовано експозиційний, науково-дослідницький, пошуковий, освітньо-виховний, масово-просвітницький аспекти діяльності музею у проекції підготовки фахівців за магістерськими програмами та програмами підготовки докторів філософії.

Автор характеризує інноваційні форми навчально-виховної роботи у контексті можливостей музейної педагогіки: віртуальні екскурсії, дистанційні музейно-виховні послуги, різноманітні онлайн-програми та освітні платформи. Йдеться і про забезпечення зворотного зв’язку між освітнім закладом і музеєм, зокрема через проведення семінарів диспутів, круглих столів, прес-коференцій у виставкових і експозиційних залах музею з використанням автентичних музейних артефактів. У цьому плані особлива роль належить музею навчального закладу, який покликаний активізувати пізнавальну діяльність студентів підвищувати якість навчання, підсилювати джерельну базу педагогічного процесу, сприяти організації самостійної навчальної та науково-дослідницької роботи у напрямку формування освіченої особистості з патріотичним світоглядом представника національної еліти.

 
Анонси
Галерея
3
33
На даний момент 930 гостей на сайті