СПІЛЬНО З ФАХІВЦЯМИ ЗАРУБІЖЖЯ

У польському місті Люблін побачила світ англо-польсько-україномовна монографія «Розвиток і модернізація педагогічних і психологічних наук: досвід Польщі та перспективи України», яку рекомендувала до друку вчена рада Університету імені Кюрі-Склодовської, а наукову редакцію здійснили фахівці цього університету, професори Аркадіуш Береза, Тереза Порчевська, Беата Беднарчук. Видання містить 19 аналітичних досліджень психолого-педагогічного спрямування, підготовлених 27 науковцями з академічних інституцій України та Польщі.

Українські фахівці аналізують теоретико-методологічні аспекти формування гендерної компетентності майбутніх соціальних педагогів (доценти Сумського ДПУ ім. А.С.Макаренка Л.Пономаренко й А.Приходько), філософію освіти у контексті освітніх реформ України та Польщі (доцент Харківської ГПА М.Семенова), використання педагогічного досвіду місцевих громад у розбудові національної школи (викладач коледжу Полтавського НТУ ім. Ю.Кондратюка В.Філіпович), концептуальні основи підготовки фахівців з дошкільної освіти (доцент НПУ ім. М.П.Драгоманова Г.Цвєткова), зміст і структуру інформаційно-аналітичної компетентності фахівців фінансової сфери (докторант Університету імені Альфреда Нобеля В.Шевченко), соціальний супровід співзалежних сімей в умовах реабілітаційних центрів (професор Харківської ГПА Ю.Чернацька; голова Благодійного фонду «Матері проти наркотиків» А.Куліненко), підготовку вчителів початкових класів до роботи з дітьми мігрантів (науковець кафедри соціальної педагогіки Прикарпатського НУ ім. Василя Стефаника Н.Сабат), педагогічний інструментарій формування національної свідомості дітей та молоді (доцент Ужгородського НУ Г.Розлуцька), особливості професійної підготовки фахівців у Республіці Польща (викладач коледжу НУ біоресурсів та природокористування України Н.Русіна) та інші проблеми.

Нашу академію представляє доцент кафедри педагогіки та психології, докторант Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки, кандидат психологічних наук Наталія Савелюк статтею «Базова структура ідентичності особистості у контексті рівня її релігійної активності». Науковець висвітлює теоретичні засади вивчення релігійної ідентичності особистості у структурі її базових ідентичностей та обґрунтовує особливості соціальної, персональної, наративної і трансперсональної ідентичностей, які втілюють у собі взаємодію соціального й індивідуального, абстрактного і конкретного, статичного і динамічного вимірів самоусвідомлення особистості. При цьому релігійна ідентичність розглядається як ще один вагомий аспект самопозиціювання релігійної особистості. Отримані автором дослідження, теоретичні й емпіричні результати в цілому підтверджують загальновизнаний гуманістичний потенціал християнської релігії. Водночас підкреслюється, що на особистісному рівні свого переживання це потенціал не просто людиноцентричний, а соціоцентричний, особливо у самосвідомості сучасних українців.

Наш автор виходить із того, що вагома складова ідентичності релігійної особистості, тобто її релігійна ідентичність, залишається маловивченою, а тому приділяє значну увагу демаркації концепту «релігійна ідентичність» як у контексті зв’язку між релігією та етнічною приналежністю людини, так і у зв’язку релігії з формуванням особистості, особливо в період пошуку власної ідентичності в молодому віці. У дослідженні наголошується, що релігійна ідентичність корелює з іншими типами ідентичностей особистості. Науковець досліджує такі взаємозв’язки через чотиривимірну концепцію ідентичностей релігійної особистості у контексті власної структурно-динамічної моделі розуміння релігійного дискурсу. Тому метою емпіричного дослідження стала розробка методики вивчення релігійної ідентичності у структурі інших базових типів ідентичності особистості та в контексті різних рівнів її релігійної активності.

При організації емпіричного дослідження було витримано принцип добровільної згоди респондентів, що сприяло забезпеченню об’єктивності результату обробки матеріалів, представлених майже 800 респондентами різного соціального статусу, віку, професій, освітнього рівня з 5 областей Західної України. Шляхом математико-статистичної обробки результатів дослідження за допомогою пакету комп’ютерних програм розроблена кореляційна матриця структури ідентичностей досліджуваних українців. В загальному, як свідчать отримані матриці, релігійна ідентичність українців найтісніше корелює з їх персональною ідентичністю, однак цей взаємозв’язок є негативним, а достатньо висока кореляція релігійної та соціальної ідентичностей особистості є позитивною. Дослідження кореляції ідентичностей здійснено як у загальному, так і по групах респондентів з найнижчим, нижчим середнім, вищим середнім і найвищим рівнем релігійної активності.

На основі отриманих даних науковець приходить до висновку, що релігійна ідентичність пов’язана у самоусвідомленні людини з її певним знеособленням на користь соціуму, світу і навіть Всесвіту. Це не лише аспект її соціальної ідентичності, а й одночасна противага егоцентричним вимірам самосвідомості. Тому особливо важливим вбачається поглиблене дослідження структури власне релігійної ідентичності.

 
Анонси
Галерея
foto 21
foto 21foto 21
На даний момент 425 гостей на сайті