ВІРА ВИМАГАЄ РОЗУМІННЯ

У цьому переконана й аргументовано це доводить кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології нашої академії, докторант Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки, доцент Наталія Савелюк у своєму монографічному дослідженні «Психологія розуміння релігійного дискурсу», опублікованому київським видавництвом «КНТ». Книгу рецензували доктори психологічних наук, професори Алла Коваленко (Київський НУ ім. Тараса Шевченка), Зоя Кіреєва (Одеський НУ ім. І.І.Мечнікова) та Мирослав Савчин (Дрогобицький ППУ ім. Івана Франка).

Матеріал монографії – результат комплексного авторського наукового дослідження загальнофілософських, загальнонаукових, психологічних і міждисциплінарних аспектів вивчення релігійного дискурсу. Автор дослідила й описала когнітивно-інтелектуальний, афективно-емпатійний, мотиваційно-цільовий, конативно-нормативний системотворні психологічні виміри його розуміння. Таке розуміння теоретично й емпірично характеризується у контексті релігійної активності особистості, як його загальносвітоглядного фону, а також на відповідних базових рівнях: символьно-архетипному, як субперсональному; смисловому як персональному, та значеннєвому, як інтерперсональному. Науковець уводить і обґрунтовує поняття «релігійної дискурсивної особистості», характеризує когнітивно-прагматичний, афективно-амбівалентний, афективно-комунікативний та афективно-когнітивно-комунітивний її типи.

Реалізація таких масштабних теоретичний і методологічних завдань забезпечена формальною та змістовою структурою монографії. Як на лежить за правилами авторської логіки, дослідниця насамперед дає означення дискурсу« та «релігійного дискурсу», розкриває загальнонаукові аспекти дослідження дискурсу взагалі та релігійного дискурсу зокрема. В основних розділах релігійний дискурс виступає як об’єкт психології розуміння, що виводить науковця на специфіку застосування психологічного моделювання, емпіричного дослідження рівнів, особистісних чинників, механізмів і корелятів релігійної активності, як загального психологічного контексту, а також на психосемантичні та психолінгвістичні особливості розуміння релігійного дискурсу.

Автор переконана, що дослідження релігійного дискурсу – актуальне завдання сучасної української психології. Це підтверджується складним духовним станом нашого соціуму і необхідністю підвищення активної апробації новітніх теоретико-методологічних орієнтирів. Більше того, категорія «дискурс» доволі адекватно відображає динамічність і нестабільність навіть тисячоліттями законсервованих релігійно-духовних цінностей в умовах радикальних трансформацій полікультурного постмодерного середовища, коли все переосмислюється та переоцінюється у невпинному потоці людинобуття.

 
Галерея
foto 2
foto 2foto 2
На даний момент 399 гостей на сайті