Пошук

МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ – ПРО ЇЇ СЬОГОДЕННЯ

Молодь – майбутнє нації і держави. Бо оцінки і відношення молодих до сьогодення формують їхнє розуміння майбутнього. У цьому контексті проходять щорічні науково-практичні конференції студентської молоді нашого навчального закладу.

До програми цьогорічної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сьогодення очима молоді» увійшли тематичні дослідження 122 юних науковців – членів Студентського наукового товариства академії та педагогічного коледжу.

Учасників пленарного засідання, що проходило в історичному читальному залі бібліотеки академії, вітали доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи, професор Валентина Бенера, голова Ради молодих науковців, кандидат філологічних наук Роман Дубровський і голова Студентського наукового товариства Анастасія Пачковська, яка модерувала пленарний формат роботи конференції.

Першою на трибуну пленарного засідання вийшла магістрантка Ольга Філіпова з доповіддю «Аксіологічний аспект кольорової ідіоматики в німецькій ментальності» (науковий керівник – доцент Орися Марунько). Четвертокурсниця спеціальності «Дошкільна освіта» Анна Галько говорила про «Використання ейдетики в активізації творчості дошкільників». Її пошуками керувала доцент Ірина Онищук. Магістрантка спеціальності «Фізична культура» Наталія Дячук проаналізувала методику «Застосування рухливих і спортивних ігор у процесі відновлення координаційних здібностей дітей з діагнозом дитячий церебральний параліч». Робота готувалася під керівництвом професора Олени Довгань. Тему «Еволюція жіночності в художній прозі (на прикладі творів Бернарда Шоу «Пігмаліон» та Еріки Леонард Джеймс «50 відтінків сірого»)» висвітлила майбутній педагог ДЗО Інна Бутель (науковий керівник – кандидат філологічних наук Роман Дубровський). Другокурсниця спеціальності «Музичне мистецтво» Лілія Михалюк зосередилась на «Педагогічних принципах Соломії Крушельницької у контексті локальної педагогіки». Її дослідницькі зусилля спрямовував заслужений артист України, доцент Микола Швидків. Доповідачі широко застосовували сучасні засоби медіатехніки. Присутні на пленарному засіданні «віддячили» доповідачам значною кількістю запитань, відповіді на які часто переростали у міні-дискусії між автором, науковим керівником і слухачами.

Основна програма конференції виконана в режимі студійних засідань, що проходили в 14 тематичних напрямках. Члени студії «Суспільно-історичні вектори компетенцій майбутнього фахівця» (модератори Катерина Шкред, Олег Герасимчук) аналізували розвиток освіти на Волині, дослідження історії Волині відомими представниками історичної науки (Валерія Варійчук, Олександр Повар, Катерина Шкред, Олег Герасимчук), основні аспекти сучасної філософської антропології (Ірина Хом’як). Їх науковими пошуками керували професор Валентина Бенера, доценти Володимир Собчук та Олександр Соловей, кандидат філософських наук Олена Мороз.

Студія «Громадсько-політичний та освітній процеси на Кременеччині у міжвоєнний період ХХ ст. (до 125-річчя від дня народження Семена Жука)» працювала у приміщенні Кременецької «Просвіти». Вели засідання майбутні вчителі-історики Богдана Молінська та Іван Джиджора. Активну участь у роботі студії брали директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук і голова районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Лілія Следзінська. Студенти оприлюднили результати власних досліджень творчості Уласа Самчука (Ангеліна Бакунець, Ольга Габрик), Олександра Цинкаловського (студентка СНУ ім. Лесі Українки Валерія Дяченко), Василя Кархута (Рената Свистак), життєдіяльності Семена Жука (Богдана Молінська, Ірина Сиса), історіографії Кременецької «Просвіти» (Анна Ткачук), історико-архітектурного портрета Єзуїтського колегіуму – нинішнього історичного корпусу нашої академії (Віта Баланда). Наукове керівництво їхніми роботами здійснювали професор Оксана Каліщук (СНУ ім. Лесі Українки), доценти Ірина Скакальська, Олена Пасічник, Ірина Комінярська, доцент кафедри Галина Сеньківська.

У студії «Педагогічні проблеми розвитку освіти» (модератори – Марія Бродюк і Софія Шилюк) були представлені всі факультети академії. Історико-педагогічну проблематику розробляли Ольга Габрик, Марія Бродюк, Олена Левкова, Наталія Семенчук. Питаннями соціальної педагогіки зацікавилися Вікторія Котюк, Ольга Рицька і Софія Шилюк. Психолого-педагогічний акцент зробили Ольга Витовщик та Оксана Грогуль. Їх науковими керівниками виступили професор Валентина Бенера, доценти Любов Кравець, Наталія Приймас і Микола Сиротюк, кандидат педагогічних наук Наталія Фіголь.

Ольга Кардаш і Вікторія Медвідь вели студію «Психолого-педагогічні аспекти дошкільної освіти». Під керівництвом професора Олександра Безносюка, доцентів Софії Корнієнко, Ірини Онищук, Тетяни Фасолько, Людмили Врочинської, кандидата педагогічних наук Вікторії Легін магістранти і студенти спеціальності «Дошкільна освіта» досліджували психолого-педагогічні особливості навчання дітей передшкільного віку (Соломія Пічка, Тетяна Романів, Дарія Годун), теоретико-методологічні засади й інтерактивні методи навчання старших дошкільників (Вікторія Медвідь, Олеся Кравчук, Ольга Кардаш, Наталія Хрущ, студентка ТНПУ ім. Володимира Гнатюка Мар’яна Дідик), формування професійних якостей майбутнього фахівця дошкільної освіти (Антоніна Костюк, Оксана Касянчук), інноваційні форми роботи вихователя ДЗО з батьками дошкільнят (Мар’яна Стрілецька, Катерина Мелещук).

На засіданні студії «Теоретико-методичні аспекти формування професійної компетентності вчителя початкової школи» (модератори – Ірина Байда і Катерина Кожарко) предметом дискусій стали освітні реформи та роль особистості вчителя в початковій школі (Ірина Байда, Яна Захарчук, Іванна Кучма), розвиток творчого мислення молодших школярів при вивченні природничо-математичних дисциплін (Катерина Кожарко, Тетяна Хомич, Ірина Шандрук), а також засобами музичного мистецтва (Руслана Довгаль, Марія Мандибур, Лілія Романюк). Наукові керівники цієї групи юних науковців – доценти Аліса Шинкаренко, Наталія Приймас, Вікторія Павелко, кандидат мистецтвознавства Оксана Зімінська.

Члени студії «Основні аспекти професійної підготовки фахівців» (модератори – Назарій Повар, Тетяна Фількевич) надали перевагу вивченню теоретико-методологічних та організаційних питань: методики вивчення технічних термінів (Петро Івановський, Василь Пархута) і застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання (Степан Собчук, Тетяна Фількевич, Олексій Іщук), обслуговування навчальних майстерень (Назарій Повар), методики організації гуртків технічного профілю в ЗОШ (Владислав Семенюк). Над питанням патріотичного виховання дітей у позашкільних навчальних закладах засобами декоративно-ужиткового мистецтва працювала Неля Смаль. Науковими пошуками студентів керували доцент Леонід Пашинський, доцент кафедри Олександр Омельчук, кандидат педагогічних наук Вікторія Легін, старший викладач Олександр Ємець.

На проблемному полі студії «Творчість Уласа Самчука і Бориса Харчука: художній літопис ХХ століття» (модератори – Марія Міньковська, Оксана Гаврилишин) професор Григорій Штонь, доценти Ірина Коменярська та Лілія Невідомська зорганізували своїх юних колег на вивчення художнього і наративного часопростору (Ірина Бевсюк, Олександра Кульчинська), архетипної моделі дому (Оксана Гаврилишин), авторської характеристики героя (Катерина Ползікова), візуалізації художнього образу єврея (Ольга Мовшук) – за романом Уласа Самчука «Волинь», а також на синтаксичні особливості малої прози письменника за творами «Месники» та «Віднайдений рай» (Марія Міньковська), етнографічний побут Волині за романом «Куди тече та ріка» (Ірина Сарахман) та журналістську діяльність У.Самчука (Оксана Шаплай). Історії написання роману Бориса Харчука «Кревняки» присвятила свою роботу Марія Сукало.

Учасники студії «Літературознавчі проблеми у контексті культури і глобалізації» (модератори – Анастасія Михайлюк і Олеся Хома) під наставництвом професора Григорія Штоня, доцента Олени Пасічник і кандидата філологічних наук Романа Дубровського зосередились на вивченні солярної символіки у творчості Тараса Шевченка (Софія Баран), поетики мовчання у поезії Ліни Костенко (Анастасія Михайлюк), творчої манери Степана Пушика (Олеся Хома), на здійсненні психологічного аналізу Фауста Йоганна Гете (Денис Мельничук), дослідженні життєтворчості Івана Кошелівця (Ольга Токарська).

У студії «Сучасна українська лінгвістика: стан і проблеми» (модератори – Ірина Жолоб, Юлія Борщик) юні лінгвісти під керівництвом доцентів Інни Волянюк, Орисі Марунько й Ольги Чик характеризували сучасний стан і теоретико-методичні проблеми вивчення української мови (Марія Хороша, Марина Степанчук, Ірина Гуцуляк), лінгвістичні аспекти творчості Панаса Мирного (Ганна Бублик) і Василя Стефаника (Наталія Горохівська), синоніми й антропоніми в українській та німецькій мовах (Ірина Жолоб, Зоряна Руднік), лінгвістичні аспекти комунікативної взаємодії «викладач – студент» (Юлія Борщик).

Студія «Сучасні тенденції в дослідженні іншомовного дискурсу та лінгводидактики» (модератори – Ірина Пташнюк, Людмила Романіна) об’єднала студентів і магістрантів – майбутніх учителів іноземної філології, які аналізували методичні та лінгвістичні інновації у вивченні та застосуванні іноземної мови: формування позитивного інтересу до вивчення іноземної мови (Наталія Бендарська), вербалізацію, лексичну репрезентацію, мовну актуалізацію, семантичну структуру та лінгвістичний статус концептів, фраз і фразеологізмів (Ірина Гранкіна, Вікторія Рудинець, Ольга Дудечко, Оксана Луб’яницька, Ірина Пташнюк, Валентина Путькало, Людмила Романіна), студентський сленг як засіб комунікації (Марія Сидій, Любов Цалай), внутріслівну антонімію (Юлія Кузьмич), а також стилістику метафор поезій Е.Бернса й емоційну лексику творів Т.Драйзера (Анастасія-Василина Чучко). Їх наукові керівники – доценти Наталія Воронцова, Анатолій Янков, Микола Сиротюк, Богдан Гінка, доценти кафедри Наталія Янусь, Наталія Яценюк, Тетяна Семегин.

Магістранти і студенти спеціальності «Біологія» у рамках студії «Актуальні проблеми біології, охорони навколишнього середовища й екологічного виховання» (модератори – Надія Кок, Катерина Задорожна) під керівництвом доцента Наталії Зіньковської, кандидатів біологічних наук Ілони Михалюк та Оксани Гурської вивчали проблеми забруднення малих річок (Надія Кок), формування екологічної компетентності учнів (Алла Лазарець), висвітлювали склад і структуру флори Кременецького ботанічного саду (Катерина Задорожна), активність насіннєвих виділень декоративних рослин (Юлія Флис).

Пріоритетним напрямом досліджень, результати яких були оприлюднені у студії «Медико-біологічні та соціальні проблем здоров’я» (модератори – Іван Гаць, Ірина Михайловська), стали загальні та конкретні форми і методи забезпечення здорового способу життя сучасної молоді. Медико-біологічний аспект проблематики висвітлювали Тарас Павлюк, Ірина Михайловська, Іван Гаць, Олена Ніфака, а соціально-педагогічний підхід здійснили Микола Рожок, Іванна Сабодаш, Світлана Стефанова, Анастасія Терещук. Наукові керівники цих юних науковців – професори Олена Довгань і Василь Василюк, доцент Володимир Банах і кандидат біологічних наук Людмила Головатюк.

Члени студії «Історія і розвиток образотворчого мистецтва» (модератори – Анастасія Зварунчик, Антон Лісковий) давали характеристику творчим пошукам художника Миколи Пазізіна (Анастасія Зварунчик) і скульптора Іоанна Пінзеля (Марія Кічула), писанкарству Оксани Лятуринської (Уляна Козицька) та живописному сектору народного мистецтва України ХІХ століття (Антон Лісковий). Їхніми роботами керували доценти кафедри Олександра Панфілова і Тетяна Балбус, науковець кафедри методики викладання мистецьких дисциплін Світлана Ткачук.

Майбутні вчителі музики працювали у студії «Професійна компетентність вчителя музичного мистецтва» (модератори – Ганна Устимчук, Оксана Б’ялковська). Вони приділили увагу окремим аспектам історії музики (Любов Сінчук, Микола Комінярський, Наталія Марценюк, Валерія Сазанська, Оксана Оксенюк) та її ролі в духовному становленні особистості (Ніна Божик, Ярина Добровольська, Сергій Паланюк, Юлія Куртіш), педагогічним і методичним аспектам музичної культури (Оксана Б’ялковська, Лариса Йовчик, Євгенія Салюк, Ганна Устимчук). Наукові керівники юних музикознавців – доценти Оксана Легкун і Микола Швидків, кандидат мистецтвознавства Оксана Зілінська, науковці кафедри гри на музичних інструментах і вокально-хорових дисциплін Олена Горбач, Алла Афанасенко, Тетяна Медецька, Ліна Ільчук.

Матеріали студентської науково-практичної конференції увійдуть до Збірника студентських наукових праць.

 
Анонси
Галерея
20
2020
На даний момент 615 гостей на сайті