РЕГІОНАЛЬНІ ПРИРОДНИЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Науково-педагогічні працівники кафедри біології, екології та методики їх викладання нашої академії впродовж декількох років беруть активну участь у Подільських читаннях природничо-наукової тематичної спрямованості. Цьогоріч учасники Читань на базі Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка працювали над проблемою «Епоха природничих досліджень Поділля: історія, теорія, практика». Серед організаторів наукового форуму – університет-господар, Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка, Вінницький ДПУ ім. Михайла Коцюбинського, Подільський державний аграрний університет, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, НПП «Подільські Товтри» і Товариство подільських природодослідників і природолюбів.

Читання проходили у форматі Міжнародної науково-практичної конференції, на пленарному засіданні якої прозвучали доповіді про сторічний період вивчення природознавства в Кам’янець-Подільському НУ ім. Івана Огієнка, розвиток етнокультурного ландшафтознавства у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського, сучасні тенденції розвитку заповідної справи на Поділлі, зокрема в НПП «Подільські Товтри», історію наукових досліджень на кафедрах природничого профілю національних ВЗО.


Основна робота здійснювалась на засіданнях тематичних секцій. Група науковців аналізували історію та перспективи  природничих досліджень і саме в такому контексті характеризували діяльність наукових центрів Поділля як бази регіональних і міжнародних досліджень природи. Йшлося про мережу ботанічних природно-заповідних територій, структуру природно-заповідних фондів, про історію та перспективи конкретних напрямів флористичних і фауністичних досліджень природи регіону. В цій секції наші науковці Н.І.Цицюра та О.С.Семенчук презентували тему «Ботанічна освіта у Кременецькому державному педагогічному інституті (1940 – 1950 рр.)».

Ґрунтовною і насиченою за змістом була розмова науковців про Поділля як об’єкт світової науки, про міжнародні проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, а також про дослідження біоти Поділля, Волині й інших суміжних територій. Наші учасники І.М.Михалюк і В.А.Нездвецька інформували про систематичну структуру вищої водної флори природних і штучних водойм околиць міста Кременця, а природознавці І.О Ігліна, І.Я.Довганюк, М.А.Троцюк – про орнітофауну урочища «Гниле озеро» НПП «Кременецькі гори», А.О.Штогун, Ю.В.Якимчук – про вивчення стану, інвентаризацію й охорону тваринного світу як необхідну передумову здійснення наукових досліджень (на матеріалах НПП «Кременецькі гори»).

Безперечною соціальною актуальністю та гостротою відзначалися проблеми, що висвітлювалися членами секції «Ландшафти і суспільсьтво»: етнічний аспект взаємодії в системі «суспільство – ландшафт» (І.М.Барна), концепція геосистеми «природа – людина – суспільство» (Г.В.Чернюк, І.П.Касіяник, Б.В.Матвійчук, І.Б.Любинська), метахронні закономірності протікання природних процесів (В.К.Лихолат), природні умови як основа забезпечення сталого розвитку регіону (М.М.Назарук), антропогенні ландшафти басейнових систем (С.С.Придеткевич), природні проблеми відтворення населення (О.В.Мотуз).

Конкретизували екологічну проблематику науковці секції «Екологічні аспекти збереження природи Поділля та суміжних територій». Їх увагу привернули методи оцінки радіаційного забруднення ландшафтних місцевостей (Л.П.Царик, В.О.Логінов), проблеми засолення природно-господарських систем (Є.А.Іванов, Є.Є.Тихонович) і продовольчої безпеки як економічного пріоритету й екологічного імперативу (В.П.Онопрієнко). Тут велася розмова про екологічну ситуацію та здоров’язберігаючі заходи на Тернопіллі: «Потенціал стійкості природного середовища до антропогенних впливів у межах Кременецького горбогірного лісового району» (Л.В.Янковська), «До проблеми озеленення об’єднаних територіальних громад Тернопільської області» (І.Р.Кузик) і про охорону здоров’я населення, що проживає на забруднених територіях після аварії на Чорнобильській АЕС (В.М.Василюк).

Не залишився поза увагою і світоглядно-освітній аспект тематики Читань. На засіданні секції, де вивчали процес формування освітніх компетенцій, науковці аналізували проблеми екологічного виховання майбутніх фахівців-природознавців (О.М.Семерня), вплив на екологічну свідомість студентів технічних ВНЗ під час практик у національних природних парках (Т.І.Білик, А.І.Шамало, К.О.Бабікова). Тут же йшлося про компоненти екологічної культури фахівців різних профілів (С.В.Совгіра), вияснялися можливості освітнього потенціалу природничо-наукової спадщини окремих учених (Н.В.Муніч, А.О.Логінова). Наші фахівці О.І.Дух, О.В.Тригуба й О.М.Тимошенко висвітлили «Роль громадських організацій у формуванні еколого-орієнтованої діяльності молоді».

На завершення Читань на території заказників «Вербецькі Товтри» та «Кармалюкова гора» відбувся виїзний науково-практичний семінар «Унікальні об’єкти Поділля. Ефективне використання як умова збереження».


 
Галерея
galery 21
galery 21galery 21
На даний момент 224 гостей на сайті