ЮВІЛЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ

Повноцінне становлення національної школи відбувається на фундаменті розгортання мережі регіональних навчальних закладів усіх рівнів і форм – від початкових до вищих. Кременецька сторінка в історії української освіти – багата, яскрава і помітна як хронологією функціонування навчальних установ, так і життєтворчістю представників педагогічного пантеону. В реєстрі закладів освіти, що діяли на Півдні Волині, на Кременеччині та в Кременці, поряд із школою-філією Києво-Могилянської академії, Волинською гімназією і Волинським ліцеєм, Духовною семінарією і Кременецьким ліцеєм, іншими школами минулих часів, почесне місце належить Українській гімназії імені Івана Стешенка в Кременці. Саме 100-річчю з часу її відкриття були приурочені Всеукраїнські наукові читання «Становлення освіти на Кременеччині: погляд крізь століття», що проходили в читальному залі нашої бібліотеки. Співорганізаторами читань виступили Київський НУ ім. Тараса Шевченка, Рівненський МЕГУ ім. академіка Степана Дем’янчука, Державний архів Тернопільської області та науково-педагогічний колектив Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Всеукраїнські наукові читання відкрив ректор академії, академік АН ВШ України, професор Афанасій Ломакович. Він же головував на першому науковому засіданні. До учасників ювілейного зібрання з вітальним словом звернувся доктор філологічних наук, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, професор Микола Жулинський, який підкреслив, що національний характер формується лише національною школою, і під цим кутом зору показав роль Української гімназії в Кременці, поряд з аналогічними гімназіями в Луцьку та Вінниці, у формуванні світської та духовної національної еліти і національної свідомості української інтелігенції, котра в наступні часи працювала на утвердження української державності, в тому числі в рядах УПА, на розбудову української національної культури, науки й освіти.

Учасники Читань працювали на трьох наукових платформах: «Кременецька українська гімназія імені Івана Стешенка в історії становлення та розвитку української школи на початку ХХ ст.», «Внесок Івана Стешенка в українізацію народної освіти» та «Художній дискурс Івана Стешенка: семантика, підтекст і смислотворення».

Роботу першої платформи розпочав кандидат історичних наук, доцент кафедри української філології і суспільних дисциплін Володимир Собчук доповіддю «Національна школа у місті Кременці: важкий початок». Він окреслив основні етапи еволюції навчальних закладів у краї з ХVІІ до початку ХХ століття, серед яких Українська гімназія імені Івана Стешенка була першим, дійсно національним навчальним закладом. Науковець дав характеристику окремим педагогічним персоналіям, які працювали у цій гімназії та інших освітніх закладах краю, конкретизував їхній внесок у розбудову регіональної і національної школи, а також повідомив, що до послуг фахівців, які вивчатимуть дану проблематику, є понад 350 папок архівних матеріалів.

Заступник голови Кременецького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, краєзнавець Василь Олійник оприлюднив тему «Українська гімназія імені Івана Стешенка як осередок національно-патріотичного виховання молоді». Він висловив думку, що тільки вихованням на фактологічній базі історії України, самим процесом національного навчання, духом спілкування у закладах освіти й активною участю у громадських справах можна забезпечити формування свідомих борців за становлення української державності. Таким, вважає він, був освітній процес у Кременецькій українській гімназії, багато вихованців якої згодом виявили себе у діяльності ОУН, у боротьбі з комуністичним і фашистським режимами.

Історичний портрет Української гімназії імені Івана Стешенка через долю її випускників зобразила кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної та педагогічної освіти, доцент Тетяна Фасолько. Продовжив персоналістський підхід до розкриття тематики наукової платформи кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української філології та суспільних дисциплін, доцент Олег Василишин повідомленням «Кременецька українська гімназія в іменах: Оксана Лятуринська, Кирило Куцюк-Кочинський, Марія Кавун-Кремінярівська». Такої ж лінії дотримується і кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики дошкільної та початкової освіти Наталія Приймас дослідженням проблеми «Українська гімназія імені Івана Стешенка у житті та творчості Уласа Самчука», який навчався у цьому закладі освіти, а роки навчання відобразив у своєму романі «Юність Василя Шеремети». Саме за мотивами та на матеріалах цього художнього твору видатного українського письменника кандидати філологічних наук, доценти кафедри української філології та суспільних дисциплін Ірина Комінярська й Олена Пасічник визначають «Роль Кременецької української гімназії імені Івана Стешенка у становленні молодої особистості».

Соціально-культурний контекст освітньої та культурно-виховної роботи з гімназистами висвітлює кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методики їх викладання Оксана Легкун, яка характеризує літературно-мистецьке життя в Українській гімназії імені Івана Стешенка. Історичний ухил дослідницького інтересу до теми здійснила кандидат історичних наук, доцент кафедри української філології та суспільних дисциплін Галина Сеньківська аналізом «Відображення історії Української гімназії імені Івана Стешенка у матеріалах Кременецького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка». Важливий фактологічний матеріал «Джерела з історії освіти у місті Кременці» до програми першої наукової платформи запропонував директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський.

Тематика двох наступних наукових платформ стосувалася історичної постаті Івана Стешенка, різних аспектів його життєтворчості, ролі в утвердженні української національної ідеї через участь у національному культуротворчому процесі, у розвитку науки, літератури та мистецтва. Науковці висвітлювали основні віхи його життєвого шляху, насамперед його громадсько-політичну діяльність, його заслуги як педагога, літературознавця, перекладача і письменника.

Учасники Читань показали Івана Стешенка і в особистісному життєвому вимірі: рік народження – 1873; один із дев’яти дітей полтавського унтер-офіцера; випускник Полтавської класичної гімназії та історико-філологічного факультету Київського університету св. Володимира; знав десяток європейських іноземних мов; контактував з Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським, Миколою Садовським; був одружений з дочкою Михайла Старицького Оксаною, українською письменницею. Його соціально-політичний життєвий вимір: учасник студентських революційних заворушень; двічі був заарештованим; член Центральної Ради; генеральний секретар (міністр) освіти в уряді УНР; здійснював українізацію шкільництва. Творчий вимір життєпису: літературна, перекладацька діяльність; видавав і редагував періодичні часописи; досліджував літературну творчість Івана Котляревського, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Михайла Старицького, Василя Стефаника; серед його творів – оповідання, пісні, поезії, переклади Овідія, Фрідріха Шіллера, Джорджа Байрона, Олександра Пушкіна та інших; статті в періодиці. Трагічний фінал: 30 липня 1918 року вбитий більшовицьким агентом; похований на Байковому кладовищі в Києві.

Закономірно, що темою другої наукової платформи Читань стала діяльність Івана Стешенка у сфері освіти. Базовою у цьому плані була доповідь декана педагогічного факультету Рівненського МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука, доцента Інни Сойко «Іван Стешенко – батько української національної школи», яка дала характеристику освітній, науковій, організаційно-педагогічній діяльності Івана Стешенка, його внеску у відродження та становлення нової національної школи і конкретно – в розвиток системи й організації виховної роботи з формування українського інтелігента-патріота, націленого на розбудову національної української держави. У підсумку доповідач наголосила, що конкретним змістом державницької діяльності Івана Стешенка стало творення національної школи після Української національної революції в 1918 році.

Доктор історичних наук, професор кафедри української філології та суспільних дисциплін Ірина Скакальська у науковому дослідженні «Модерні виклики і традиції у вихованні і навчанні студентів на спадщині навчальних закладів міста Кременця у першій третині ХХ ст.» продемонструвала спадкоємність і динаміку навчально-виховної роботи в установах освіти краю з формування кваліфікованого спеціаліста і свідомого патріота Української держави. «Ідеї національного відродження у творчій діяльності Івана Стешенка» склали зміст і напрям наукового пошуку доктора педагогічних наук, завідувача кафедри методики викладання мистецьких дисциплін нашої академії, професора Олександра Дем’янчука та його колеги, кандидата педагогічних наук, завідувача кафедри музичних дисциплін Луцького педагогічного коледжу Богдани Жорняк.

Науковці третьої тематичної платформи досліджували проблему «Художній дискурс Івана Стешенка: семантика, підтекст і смислотворення». Загальнотеоретичний підхід до її розкриття здійснила доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту філології Київського НУ ім. Тараса Шевченка, професор Галина Александрова у доповіді «Творча спадщина Івана Стешенка», де проаналізувала його творчість на фоні освітніх і літературних процесів в Україні, висвітлила особливості поетичної складової літературного спадку, специфіку перекладів, а також дала оцінку сучасним публікаціям з дослідження творчості Івана Стешенка.

Оригінальну тему «Поезія як веселка: місце колоративів у ліриці Івана Стешенка» вивчав кандидат філологічних наук, голова Ради молодих науковців нашої академії Роман Дубровський. Краянин Стешенка, видавець, журналіст і краєзнавець із Полтави Григорій Титаренко презентував видання «Іван Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування» і повідомив учасникам Читань нові факти і деталі життєтворчості Івана Стешенка, а також про пошуки та знахідки його нових творів та інших матеріалів.

Між організаторами Читань та їх гостями відбувся обмін науковою літературою, дотичною до теми ювілейного наукового зібрання. Ректор академії, професор Афанасій Ломакович вручив науковцям-доповідачам примірники видань про історію та сьогодення нашого міста і навчального закладу, зокрема антологію літературних творів українських і зарубіжних авторів про Кременець, збірники матеріалів міжнародних і всеукраїнських наукових форумів, які проходили в нашій академії упродовж останніх років, а бібліотека навчального закладу поповнилася виданнями за тематикою становлення національної школи в Україні в цілому та в нашому регіоні зокрема.

Учасники Всеукраїнських ювілейних наукових читань були запрошені на відкриття Меморіального знаку з нагоди 100-річчя з часу заснування Української гімназії імені Івана Стешенка на будинку, де функціонувала гімназія у міжвоєнний період. Меморіальний знак, встановлений з ініціативи ректорату академії та міської ради, гласить: «Учителям гімназії із вдячністю за внесок у розбудову української національної освіти (1918 – 2018)». До  присутніх звернулися доктор філологічних наук, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, професор Микола Жулинський та міський голова Олексій Ковальчук. Організатори й гості урочистого дійства зустрілися з подружжям Петровських – лікарем Оленою і художником-дизайнером, випускником нашого навчального закладу Василем, які в даний час мешкають у цьому історичному приміщенні, стараннями яких відремонтовано фасад будинку гімназії та впорядковано прибудинкову територію. Розповідь про власні реставраційні зусилля Петровські ілюстрували фотознімками, що засвідчували, яким був об’єкт до і став після їх сімейної дизайнерської творчості. Академік Микола Жулинський і міський голова Олексій Ковальчук висловили вдячність подружжю кременчан за їх патріотичну мистецьку ініціативу.

Ядром культурної програми для учасників і гостей наукових Читань став концерт мистецьких колективів та окремих виконавців академії, що розпочався прологом із використанням поезії І. Стешенка й уривків із «Повстанського записника» колишнього випускника гімназії  М. Данилюка (псевдо «Блакитний»).

Літературну сторінку програми під керівництвом Василя Скоропляса презентували ведучі, актори студентського театру «Пілігрим» Ірина Бевсюк і Віталій Бойко (О. Мосійчук «Сльози Божої Матері» за романом Уласа Самчука «Марія». Монологи Марії та Гната) та їх колеги-актори Іванна Свитка (І. Стешенко «Музика сфер») і Марія Мазовіта (М. Данилюк «Українська правда одна…». Уривок із «Повстанського записника»).

Пісенну грань концерту відкрили виступи  хору народного співу під орудою Ольги Пуцик (концертмейстери – Василь Райчук і Валерій Яскевич) з патріотичними творами  «Волинь моя» С.Кривенького в обробці А.Пашкевича та «Ой, у лузі червона калина» Г.Труша в обробці А. Кушніренка (гармонізація В. Яскевича). Її продовжили вокальний квартет «Кремінь» у складі Володимира Дзюми, Володимира Іванюка, Петра Клака та Сергія Шегери (концертмейстер – Валерій  Яскевич) з піснею Д. Павличка і О.Білаша «Долиною туман тече», камерний хор і керівник Алла Афанасенко (слова  Т. Шевченка, музика Г. Гаврилець «Все упованіє моє…» та українська народна пісня «Ой, на горі два дубки» в обробці О.Чмут; концертмейстер Алла Савчук), вокальний гурт «Вишиванка» (слова й музика В. Марченка «Гусоньки»; слова Т. Шевченка, музика  народна «У перетику ходила, гармонізація  Валерія Яскевича), ансамбль викладачів з керівником Аллою Афанасенко (слова П. Гай-Нижника, музика С. Заверухи «Скажи-но, гаю», ансамбль бандуристок під керівництвом Ірини Харамбури (слова  А.Коломійця, музика О.Білаша «Зашуми, Дніпро», а також солісти – дзвінкоголоса Ілона Данилюк із «Соловейком» М. Кропивницького (концертмейстер – Любава Головінська) та заслужений артист України  Микола Швидків із піснею І. Франка і М. Лисенка «Безмежнеє поле» (концертмейстер – Інна Чорноока-Омельчук).


На завершення концертної програми прозвучала музична поема Т. Шевченка і М. Вериківського «Чернець» для баса і симфонічного оркестру у виконанні Володимира Іванюка та інструментальний твір «Коломийка» В. Матвіюка для  сопілки і  симфонічного оркестру із солісткою Мар’яною Томашівською (керівник симфонічного оркестру –  Володимир Козачок).

Автор сценарію та постановник концерту Василь Скоропляс. Постановочна група: Олександр Ковень, Микола Сиротюк, Левко Харамбура, Василь Райчук.

 
Галерея
foto 26
foto 26foto 26
На даний момент 450 гостей на сайті