РЕГІОНАЛЬНІ ПРИРОДНИЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Науково-педагогічні працівники кафедри біології, екології та методики їх викладання нашої академії впродовж декількох років беруть активну участь у Подільських читаннях природничо-наукової тематичної спрямованості. Цьогоріч учасники Читань на базі Кам’янець-Подільського НУ ім. Івана Огієнка працювали над проблемою «Епоха природничих досліджень Поділля: історія, теорія, практика». Серед організаторів наукового форуму – університет-господар, Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка, Вінницький ДПУ ім. Михайла Коцюбинського, Подільський державний аграрний університет, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, НПП «Подільські Товтри» і Товариство подільських природодослідників і природолюбів.
Читання проходили у форматі Міжнародної науково-практичної конференції, на пленарному засіданні якої прозвучали доповіді про сторічний період вивчення природознавства в Кам’янець-Подільському НУ ім. Івана Огієнка, розвиток етнокультурного ландшафтознавства у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського, сучасні тенденції розвитку заповідної справи на Поділлі, зокрема в НПП «Подільські Товтри», історію наукових досліджень на кафедрах природничого профілю національних ВЗО.
Основна робота здійснювалась на засіданнях тематичних секцій. Група науковців аналізували історію та перспективи природничих досліджень і саме в такому контексті характеризували діяльність наукових центрів Поділля як бази регіональних і міжнародних досліджень природи. Йшлося про мережу ботанічних природно-заповідних територій, структуру природно-заповідних фондів, про історію та перспективи конкретних напрямів флористичних і фауністичних досліджень природи регіону. В цій секції наші науковці Н.І.Цицюра та О.С.Семенчук презентували тему «Ботанічна освіта у Кременецькому державному педагогічному інституті (1940 – 1950 рр.)».
Ґрунтовною і насиченою за змістом була розмова науковців про Поділля як об’єкт світової науки, про міжнародні проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, а також про дослідження біоти Поділля, Волині й інших суміжних територій. Наші учасники І.М.Михалюк і В.А.Нездвецька інформували про систематичну структуру вищої водної флори природних і штучних водойм околиць міста Кременця, а природознавці І.О Ігліна, І.Я.Довганюк, М.А.Троцюк – про орнітофауну урочища «Гниле озеро» НПП «Кременецькі гори», А.О.Штогун, Ю.В.Якимчук – про вивчення стану, інвентаризацію й охорону тваринного світу як необхідну передумову здійснення наукових досліджень (на матеріалах НПП «Кременецькі гори»).
Безперечною соціальною актуальністю та гостротою відзначалися проблеми, що висвітлювалися членами секції «Ландшафти і суспільсьтво»: етнічний аспект взаємодії в системі «суспільство – ландшафт» (І.М.Барна), концепція геосистеми «природа – людина – суспільство» (Г.В.Чернюк, І.П.Касіяник, Б.В.Матвійчук, І.Б.Любинська), метахронні закономірності протікання природних процесів (В.К.Лихолат), природні умови як основа забезпечення сталого розвитку регіону (М.М.Назарук), антропогенні ландшафти басейнових систем (С.С.Придеткевич), природні проблеми відтворення населення (О.В.Мотуз).
![]() |
![]() |
![]() |
Конкретизували екологічну проблематику науковці секції «Екологічні аспекти збереження природи Поділля та суміжних територій». Їх увагу привернули методи оцінки радіаційного забруднення ландшафтних місцевостей (Л.П.Царик, В.О.Логінов), проблеми засолення природно-господарських систем (Є.А.Іванов, Є.Є.Тихонович) і продовольчої безпеки як економічного пріоритету й екологічного імперативу (В.П.Онопрієнко). Тут велася розмова про екологічну ситуацію та здоров’язберігаючі заходи на Тернопіллі: «Потенціал стійкості природного середовища до антропогенних впливів у межах Кременецького горбогірного лісового району» (Л.В.Янковська), «До проблеми озеленення об’єднаних територіальних громад Тернопільської області» (І.Р.Кузик) і про охорону здоров’я населення, що проживає на забруднених територіях після аварії на Чорнобильській АЕС (В.М.Василюк).
Не залишився поза увагою і світоглядно-освітній аспект тематики Читань. На засіданні секції, де вивчали процес формування освітніх компетенцій, науковці аналізували проблеми екологічного виховання майбутніх фахівців-природознавців (О.М.Семерня), вплив на екологічну свідомість студентів технічних ВНЗ під час практик у національних природних парках (Т.І.Білик, А.І.Шамало, К.О.Бабікова). Тут же йшлося про компоненти екологічної культури фахівців різних профілів (С.В.Совгіра), вияснялися можливості освітнього потенціалу природничо-наукової спадщини окремих учених (Н.В.Муніч, А.О.Логінова). Наші фахівці О.І.Дух, О.В.Тригуба й О.М.Тимошенко висвітлили «Роль громадських організацій у формуванні еколого-орієнтованої діяльності молоді».
На завершення Читань на території заказників «Вербецькі Товтри» та «Кармалюкова гора» відбувся виїзний науково-практичний семінар «Унікальні об’єкти Поділля. Ефективне використання як умова збереження».