ТРЕТЄ ОНОВЛЕННЯ ГОРИЗОНТІВ

Рада молодих науковців академії провела ІІІ Науково-практичну конференцію «Litteris et Artibus: нові горизонти». Учасників пленарного засідання, що проходило в читальному залі бібліотеки академії, вітала доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи, професор Валентина Бенера. Голова Ради молодих науковців, кандидат філологічних наук Роман Дубровський також звернувся до юної наукової зміни з вітальним словом і взяв на себе обов’язки модератора пленарного дискурсу.

Першою до трибуни він запросив доктора психологічних наук, доцента Наталію Савелюк, яка у доповіді «Психологія підготовки і захисту дисертації» поділилася власним досвідом роботи над дисертаційним дослідженням, розкрила особливості підготовки до захисту дисертації на засідання спеціалізованої вченої ради. Актуальність її виступу визначалася ще й тим, що серед молодих науковців є багато здобувачів наукових ступенів, окремі з яких завершують підготовку дисертаційних робіт і активно готуються до їх захисту. Не менш актуальним і світоглядно та змістовно цікавим був виступ кандидата філософських наук Олени Мороз «Світоглядно-теоретичні важелі людської екзистенції в повоєнні роки (за романом Андрія Кокотюхи «Червоний»)». Важливість цієї теми опредметнилась участю наших викладачів і студентів у зйомках фільму за мотивами згаданого роману, які нещодавно проходили в Кременці. Сам модератор виступив із темою «Поезія як веселка: місце колоративів у ліриці Івана Стешенка» – і цей зміст мав не лише теоретичну, а й локальну просторово-часову актуальність з огляду на відзначення 100-річчя з часу відкриття Кременецької української гімназії ім. Івана Стешенка. Магістрант Дмитро Клак розкрив «Можливості використання платформи ARDUINO на заняттях з технічного моделювання». Тематика викликала неабиякий інтерес у присутніх, що підтвердила низка запитань з їхньої сторони, на які молодий науковець дав аргументовані відповіді. Програма пленарного засідання включала дослідження здобувача наукового ступеня Оксани Швець «Педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до використання поетичних творів у художньо-мовленнєвій діяльності».

Мистецьким прологом до секційної роботи став виступ студента спеціальності «Музичне виховання» Ростислава Сиротюка, котрий виконав соло на саксофоні «Довга дорога…» Раймонда Паулса і майстер-клас з кавового живопису, запропонуваний студенткою спеціальності «Образотворче мистецтво» Софією Беркитою.

Роботою мистецько-гуманітарної секції конференції керувала кандидат філософських наук Олена Мороз. Тут виступила здобувач Вікторія Якимович, яка розкрила «Роль стереотипу у формуванні образу представника іншої етнокультури в художній літературі». Над літературознавчою проблематикою працювали магістранти Аліна Костючик (маркована лексика у романі Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»), Марія Гаврилюк (світ смертників і пересильних у романах У.Самчука, О.Солженіцина, М.Набокова), Оксана Шипка (образ України у поезії Івана Гнатюка), Інна Фурсик (мала проза Бориса Харчука) та Інна Дзьоба (дитинство великого сонцепоклонника Михайла Коцюбинського).

У психолого-педагогічній секції (модератор Наталія Яцюк) основними темами дискурсу були різні аспекти діяльності педагога загальноосвітньої школи (аспірант Алла Прус, магістранти Юлія Шкред і Павло Левицький), особливості роботи з молодшими школярами (магістранти Андрій Романчук, Ірина Кірись), методика позакласної та позашкільної роботи (магістранти Ольга Вериш, Анастасія Новосад, Марія Іванків), інноваційні підходи до трудового навчання школярів (магістранти Василь Пархута, Вікторія Денисюк, Антоніна Тригуба), сучасні особистісно-орієнтовані освітні технології (магістрант Надія Ящук) і світоглядно-теоретичні психолого-педагогічні проблеми (викладач Наталія Яцюк, магістрант Микола Данилюк, студент Микола Шевчук).

Магістранти – члени секції «Дошкільна освіта в сучасному освітньому просторі» (модератор Орися Швець) – вивчали педагогічні ідеї М.Монтессорі (Марина Дудка), К.Ушинського (Олеся Іванчук), різні аспекти родинного виховання (Катерина Братасюк), роботу вихователя ЗДО з батьками (Катерина Меленщук), використання традицій українського народу у вихованні дошкільників (Орися Стецюк), специфіку педагогічної роботи в позашкільних навчальних закладах (Віталій Вальчук, Владислав Семенюк), формування мовленнєвої компетентності (Тетяна Романів) і навичок асертивної поведінки (Ганна Шевчук) дітей дошкільного віку, організацію оздоровчої роботи в ЗДО (Лілія Вавренюк).

Домінантою секції «Інновації у вищій школі: теоретичні та прикладні аспекти» (модератор – кандидат педагогічних наук Віталій Цісарук) була інноваційна складова процесу підготовки вчителів трудового навчання і технологій, яку висвітлювали магістранти Ганна Ліснічук (професійна орієнтація оосбистості), Людмила Тимчук (застосування інформаційних технологій), Неля Столярчук (підготовка вчителя технологій до професійної діяльності), Петро Іванівський і Марія Касюта (формування професійної компетентності вчителя технологій), Людмила Плескач (активні методи навчання у підготовці вчителя трудового навчання).

Найбільш представницькою була секція «Прикладні аспекти професійної підготовки вчителів фізичної культури та вчителів біології» (модератор – кандидат педагогічних наук Микола Божик). Магістранти аналізували фізичний стан дітей шкільного віку (Катерина Колодійчук, Олег Антонюк, Віктор Глущук, Володимир Озімковський, Віталій Пасіула Володимир Назарко, Віталій Ніколайчук), можливості впливу занять фізичною культурою та спортом на здоров’я дітей і молоді (Марія Козак, Сергій Боднар, Андрій Дерев’янко, Ігор Мартинюк). Важливе місце зайняла методологічна проблематика: колове тренування на уроках фізичної культури (Іван Мовчан), застосування загальнорозвиваючих вправ (Володимир Гузюк), формування мотивації до занять фізичною культурою (Олег Хоров, Ольга Ковальчук), фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку (Андрій Тарасюк, Назар Лукащук), теоретико-методична підготовка школярів на заняттях з фізичної культури (Віталій Савін), забезпечення активності учнів у вивченні та виконанні фізичних вправ (Олександр Швидкий). Питання організації оздоровчої і спортивно-масової роботи в школі розробляла Любов Зозуля. Магістранти-біологи розглядали стан соматичного здоров’я та ступінь біологічної зрілості першокласників (Іван Карпович), здійснювали аналіз захворювання населення Шумщини (Оксана Токарська) і навіть характеризували видове різноманіття птахів водно-болотних угідь  Кременецького горбогір’я (Віра Ткачук).

За матеріалами ІІІ Науково-практичну конференцію «Litteris et Artibus: нові горизонти» буде опубліковано черговий Збірник наукових праць членів СНТ академії.

 
Галерея
КВК
КВККВК
На даний момент 490 гостей на сайті