Пошук

ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ – КАТЕГОРІЯ ПЕДАГОГІЧНА

«Формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку» – таку назву має навчально-методичний посібник, який поповнив методичну скарбничку кафедри теорії та методики дошкільної і початкової освіти. Видання, автором якого є науковець цієї кафедри Оксана Доманюк, рекомендоване до друку вченою радою нашого навчального закладу. Роботу рецензували доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи академії, професор Валентина Бенера і кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології ім. професора Т.І.Поніманської Рівненського ДГУ Наталія Маліновська.

У посібнику обґрунтовується значення доброзичливості як базової якості та складової соціальної комунікативності дитячої особистості, акцентується увага на необхідності фахової підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у старших дошкільників. Теоретичні міркування підкріплюються практичними матеріалами з формування доброзичливості у дітей і дорослих.

Автор врахувала, що Базовий компонент дошкільної освіти України, як Державний стандарт виховання дітей дошкільного віку, орієнтує на цілісний розвиток дитини з пріоритетом соціально-морального розвитку особистості та формування у дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними, а освітня лінія «Дитина в соціумі» конкретно спрямовує на формування соціально-комунікативної компетенції, що передбачає обізнаність дитини з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин, уміння дотримуватись їх під час спілкування, здатність взаємодіяти з людьми, узгоджувати свої дії та поведінку з іншими, усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі, співчувати, співпереживати, допомагати іншим і в загальному – бути готовим до доброзичливих взаємин. Формування таких моральних якостей вимагає пошуку ефективних шляхів, методів, засобів і форм впливу на дитячу особистість з метою виховання гуманного, позитивного ставлення до соціального оточення.

Розглядаючи теоретичні аспекти формування доброзичливості у старших дошкільнят, молодий науковець характеризує цю моральну якість як складову соціальної компетентності згаданої категорії дітей і підкреслює, що саме в дитячому віці особистість осягає складну систему взаємин як вдома, так і в закладі дошкільної освіти, набуває первинного досвіду суспільної поведінки, формує власне ставлення не лише близьких, однолітків, соціального та природного оточення, а й до самої себе. Останнє, наголошує автор, особливо важливе, бо саме через ставлення дитини до себе відображається і проникає з однієї сфери в іншу весь досвід, набутий нею по лінії ставлення нею до людей та предметного світу. Тому базовою характеристикою зростаючої особистості наприкінці дошкільного періоду виступає самостановлення, що виникає на основі самосприйняття, самооцінки й оцінок значущого оточення – батьків і педагогів дошкільного закладу.

Становлення і розвиток образу Себе зазнають впливу двох чинників: досвіду індивідуальної діяльності та досвіду спілкування з людьми. Саме завдяки взаєминам дитячої особистості з іншими формується неповторна своєрідність внутрішнього світу, виникає образ «Я», що стає стійким особистісним утворенням. Автор подає поняття доброзичливості як емоційно позитивне ставлення особистості до оточуючих, яке виявляється у задоволенні від взаємодії з ними, розумінні та сприйняття їхньої індивідуальності, вмінні цінувати, турбуватися про їх потреби й інтереси, у підтриманні з ними дружніх взаємин у різноманітних видах діяльності. У посібнику розкрито основні моменти підготовки педагогів ЗДО до виховання зростаючої особистості в умовах особистісно-зорієнтованої освіти та організаційно-методичні аспекти емпіричного вивчення готовності вихователя дошкільного закладу до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку.

Важливе практичне значення має розділ «Методичні аспекти формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку», де висвітлено використання у цій сфері методів педагогіки емпауерменту (розширення прав і можливостей), зокрема, проектних ігор, ситуацій для обігрування й обговорення, соціально-емоційних ігор та ігрових вправ, соціоадаптивних, рухливих ігор, а також тренінгів як форм групової роботи з елементами творчої взаємодії, спрямованої на розвиток доброзичливості через вербальні та невербальні вправи та ігри. Ще одним позитивом практичної частини посібника є предметна розробка співпраці педагогів ЗДО з батьками у формуванні доброзичливості дітей. Навіть передбачено тренінг для батьків «Доброзичливість починається в сім’ї», проблемні ситуації та домашні завдання для них.

Автор визначила показники та критерії засвоєння студентами – майбутніми вихователями ЗДО – методики формування доброзичливості у старших дошкільнят, до яких включила особисту доброзичливу взаємодію з дітьми, вміння проектувати і знаходити оптимальні рішення й аналізувати результати цієї роботи.

 
Анонси
Галерея
64
6464
На даний момент 684 гостей на сайті