Пошук

МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДИСКУРС як ФЕНОМЕН СУЧАСНОСТІ

У сучасному взаємозалежному та всебічно інтегрованому світі особливу увагу надають міжкультурному дискурсу в його етнолінгвальному аспекті, який часто стає причиною виникнення комунікативних невдач у спілкуванні представників різних національних культур. Такій актуальній проблематиці присвятила своє дисертаційне дослідження «Етнолінгвальні особливості міжкультурного дискурсу (на матеріалі німецькомовної літератури мігрантів)» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук молодий науковець кафедри іноземних мов і методики їх викладання Ольга Микуляк. Дисертаційну роботу вона виконала на кафедрі німецької філології Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента цієї кафедри Галини Новак. Офіційний захист дисертації відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради Одеського НУ ім. І.І.Мечнікова. Опонували нашому дисертантові доктор філологічних наук, завідувач кафедри іноземних мов НУ «Одеська юридична академія», професор Наталія Петлюченко і кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької мови Ніжинського ДУ ім. Миколи Гоголя, доцент Марія Блажко.

У дисертаційному дослідженні міжкультурний дискурс трактується як мисленнєво-мовленнєва взаємодія між представниками різних лінгвокультур – як у первинній комунікації, де автор-мігрант спілкується з читачем – носієм іншої культури, так і у вторинній комунікації, яка зображує в тексті спілкування героїв-мігрантів із носіями іншої культури, містить як мовні, так і позамовні особливості, схожість та відмінність двох лінгвокультур і покликана забезпечити взаєморозуміння між комунікантами. Саме тому актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю дослідження мовної репрезентації етнокультурної інформації у текстах німецькомовної літератури мігрантів. Науковець наголошує, що особливо важливим є вивчення форм і способів етнокультурного впливу, а це потребує системного аналізу текстово-дискурсивного та когнітивного аспектів цієї літератури.

Дисертант визначила теоретико-методологічні засади дослідження етнолінгвальних особливостей міжкультурного дискурсу; проаналізувала сучасні німецькомовні тексти літератури мігрантів як особливий текстотип, важливий для діалогу культур; виокремила мовні засоби репрезентації етнокультурної інформації; виявила різні типи етнореалій як маркерів національного колориту в текстах; висвітлила мовні стереотипи та способи їх вербального вираження. Важливо, що науковець простежила найтиповіші культурні та національні особливості німецького, польського, російського й українського народів і з’ясувала причини та наслідки виникнення комунікативних невдач у процесі міжкультурної комунікації, ідентифікувала засоби вербалізації типових рис характеру та комунікативної поведінки представників різних етносів.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначена його об’єктом і предметом, завдяки яким уперше проаналізовано сучасні німецькомовні тексти літератури мігрантів як особливий текстотип і досліджено їх із позицій етнолінгвістики, лінгвокультурології, міжкультурної комунікації. Дисертант уточнила дефініцію «міжкультурний дискурс» і розрізнила його первинний і вторинний типи, охарактеризувала лінгвальну та лінгвокультурологічну специфіку реалізації етнокультурної інформації у міжкультурному спілкуванні. В роботі типологізовано комунікативні невдачі міжкультурної комунікації, виокремлено й описано помилки під час такого спілкування на фонетичному, лексичному, граматичному рівнях, а також виявлено помилки через розбіжності у фонових та країнознавчих знаннях.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати є внеском у таких галузях германістики, як лексикологія, ономастика, етнолінгвістика, соціолінгвістика, лінгвістика тексту, функційно-комунікативна лінгвістика, а практичне – у можливостях використання його матеріалів при викладанні курсів лексикології та стилістики німецької мови, загального мовознавства, при підготовці навчальних і методичних посібників і навіть у лексикографічній практиці (формування друкованих та електронних словників).

Особливої уваги заслуговує структура дисертаційної роботи, виконаної з використанням 294 літературних джерел, в тому числі 74 – іноземними мовами, 16 джерел ілюстративного матеріалу, а також змістово й інформаційно наповнених і методично ефективних додатків, серед яких – «Типові риси німців, поляків і росіян», «Класифікація етнореалій», «Класифікація мовних стереотипів», «Типові помилки» і «Ключові опозиції».

Перспективи подальшого дослідження науковець бачить в аналізі міжкультурних особливостей текстів німецькомовних авторів неслов’янського походження, вихідців з інших регіонів планети, зокрема з арабського світу.

 
Анонси
Галерея
17
1717
На даний момент 636 гостей на сайті