ФЕНОМЕН НАРОДНОЇ ПІСНІ

Яке ж то диво дивне – народна пісня! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні лади, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня – це душа народу, його історія. Вона не залишає наш народ ні в радості, ні в смутку.

Про історію виникнення народної пісні, її роди, жанри, тематичні групи йшлося на виховній годині «Українська народна пісня – душа народу», підготовленій студентами 41-Дк групи педагогічного коледжу, їхнім груповим керівником Надією Сабран та баяністом Василем Сабраном, який забезпечував музичний супровід пісень. Учасники дійства були одягнені у мальовничі вишиванки і присвятили цей захід ліричним творам про кохання.

Ведучі Олена Давидчук і Валентина Назар переплітали свої розповіді з біблійними притчами й іншими цікавими історіями про народну пісню, демонстрували відеоролики пісень Квітки Цісик й уривки з повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала».  Чудові ліричні поезії Ліни Костенко читали Іванна Коцюба («Очима ти сказав мені: люблю») і Соломія Маротчак («Світлий сонет»).


Та головна увага, звичайно ж, була приділена виконанню відомих та улюблених українських народних пісень «Цвіте терен», «Чорні очка, як терен», «Сиджу я край віконечка», «Тече вода каламутна», кожна з яких була презентована лаконічною розповіддю про її  зміст і характерні особливості.

На завершення виховної години із заключним словом до своїх вихованців звернулася груповий керівник Надія Сабран. А народна пісня не змовкла: її відлуння ще довго звучало в історичному корпусі нашої академії як незбагненний феномен народної душі.

 
Анонси
Галерея
Вид на історичний корпус академії
Вид на історичний корпус академіїВид на історичний корпус академії
На даний момент 407 гостей на сайті