ОЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ НЕОЗНАЧЕНОСТІ

Інтенсивний розвиток усіх галузей наукового знання, радикальні зміни у змісті, формах, напрямках і методології дослідницького пошуку вимагають постійного оновлення категорійного апарату сучасної науки. В цьому контексті й лінгвістичну парадигму кінця ХХ – початку ХХІ століття визначає зорієнтованість на вивчення мовних категорій як своєрідних універсалій, що виникли внаслідок певних мисленнєво-мовленнєвих операцій і експлікують поняттєвий зміст предметів, явищ, властивостей об’єктивного світу. Все більшої виразності набуває взаємодія мовознавства із низкою суміжних дисциплін, а також апеляція до класичного твердження про тісну взаємодію мови та мислення, до антропоцентризму, який трактує дослідження мови як найважливіший елемент процесу пізнання її носія. Межі традиційного вивчення категорійної системи розширив функцій ний підхід, що в україністиці набув функційно-категорійного виміру і став підґрунтям створення функційно-категорійної граматики. У цю категорійну палітру повністю вписується і функційно-семантична категорія неозначеності, якій у нашому мовознавстві приділено найменше уваги. Останнє й обумовило тему дисертаційного дослідження викладача педагогічного коледжу Ірини Поляк «Функційно-семантична категорія неозначеності в сучасній українській літературній мові» на здобуття наукового ступня кандидата філологічних наук.

Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі української мови Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки під науковим керівництвом доктора філологічних наук, професора цієї ж кафедри Наталії Костусяк. Успішний захист дисертації відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради цього ж університету. Опонували нашому науковцю доктор філологічних наук, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, професор Катерина Городенська і кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Луцького національного технічного університету Лариса Тиха.

Дисертантка зауважує: проблема комплексного студіювання функційно-семантичної категорії неозначеності, що передбачає витлумачення її на засадах функційно-категорійної лінгвістики та пріоритетних нині комунікативно-прагматичного й антропоцентричного аспектів,  належить до розряду актуальних і дискусійних. Це вплинуло на визначення мети дисертаційного дослідження: обґрунтувати виокремлення функційно-семантичної категорії неозначеності, запропонувати її оновлену, ієрархічно структуровану грамемну типологію, зорієнтовану на комплекс змістових ознак і різнорівневих формальних засобів.

Така мета зобов’язала автора роботи аргументувати виокремлення й охарактеризувати теоретико-методологічні аспекти дослідження функційно-семантичної категорії неозначеності, з’ясувати її місце в категорійній системі сучасної української літературної мови, окреслити її комунікативно-прагматичну спеціалізацію, структурувати через механізм її реалізації, через ієрархію центральних і перехідних зон, а також ранжирувати її грамеми, виокремити та систематизувати вторинні предикатні синтаксеми як засоби її експлікації, з’ясувати специфіку моделювання грамем з узагальненим категорійним значенням неозначеної атрибутивності та неозначеної адвербіальності та, у підсумку, обґрунтувати взаємодію функційно-семантичної категорії неозначеності з модальними виявами висловлень у сучасній українській літературній мові. Тому предметом дослідження стали семантичні, функційні, комунікативно-прагматичні, модальні особливості різнорівневих, ієрархічно організованих засобів визначення категорії неозначеності, зокрема й тих, що мають різне за ступенем вияву неозначено-означене спрямування.

Теоретичне значення виконаного дослідження полягає у поглибленні відомостей про функційну та комунікативно-прагматичну спеціалізацію неозначено маркованих мовних одиниць, у розширенні уявлення про їх внутрішню змістову палітру, рівень спеціалізації. Дисертанткою запропонована класифікаційна модель студіювання функційно-семантичної неозначеності, що побудована на україномовному матеріалі, збагачує методологію й інструмент аналізу інших категорійних одиниць такого зразка і може бути застосована до їх опису на матеріалі інших мов.

Практична значимість дисертації пов’язана з можливістю використання отриманих результатів при викладанні курсів «Лексикологія української мови», «Морфологія української мови», «Синтаксис української мови», «Теоретичні основи функційної морфології», «Теоретичні основи функційного синтаксису», «Сучасні лінгвістичні парадигми», а також при написанні відповідних підручників і посібників, при підготовці методичних рекомендацій, у науковій роботі студентів, магістрантів, аспірантів.

Важливо, що всі, передбачені дисертаційною роботою дослідження науковець виконала самостійно, всі опубліковані праці написані одноосібно. Наукові доповіді за темою дисертації автором оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференціях, на науково-методичних семінарах та опубліковані у 5 фахових виданнях України та у 5 виданнях, зареєстрованих у наукометричних базах. Список використаної літератури включає 342 позиції, а інформаційно-тематичних джерел – 217 позицій.

Перспективу подальших досліджень дисертантка бачить у комплексному описі інших фукнкційно-семантичних категорій сучасної української літературної мови, побудованому на запропонованій у дисертаційній роботі методиці дослідження категорії неозначеності.

 
Галерея
foto 9
foto 9foto 9
На даний момент 515 гостей на сайті