ДО МЕТОДИКИ – ІЗ ТВОРЧИМ ПІДХОДОМ

За матеріалами науково-методичного семінару «Креативний підхід у сучасній мистецькій освіті» Видавничим центром нашої академії опубліковано однойменний збірник науково-методичних статей, підготовлених учасниками згаданого зібрання фахівців. Загальну редакцію видання здійснили науковці-музикознавці Лариса Соляр та Інна Ратинська. Основна особливість книги: абсолютну більшість її авторів складають юні дослідники мистецтвознавчої проблематики – магістранти спеціальності «Музичне мистецтво».

Тон музикознавчій тематиці задає магістрантка Ірина Кухарська, котра розкриває «Роль професійної компетентності вчителя музичного мистецтва в організації творчої діяльності учнів» (науковий керівник – доцент І.П.Гринчук). Вона визначає інформаційну, комунікативну, продуктивну, моральну, психологічну, предметну, соціальну і математичну компетентності й особисті якості вчителя, які вважає основним компонентом професійної компетентності педагога-музикознавця. Її колега Тетяна Петрочук бачить важливу «Роль виховних процесів у формуванні особистості майбутніх учителів мистецтва» (науковий керівник – кандидат педагогічних наук Л.В.Соляр) та аргументує це необхідністю оволодіння методикою безпосереднього емоційного звернення до внутрішнього світу дитини, де особливе місце належить музичній культурі.

Вікторія Лясковська звернулася до методики «Використання арт-технологій на уроках музичного мистецтва у школі» (науковий керівник – доцент М.Л.Швидків) і переконує, що арт-технології належать до найефективніших інновацій на інтегрованих уроках мистецтва у школі. Подібної позиції дотримується ще один підопічний доцента М.Л.Швидківа, Євген Пилипчук, який аналізує «Використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва» і обстоює тезу про особливу важливість активної взаємодії всіх учасників навчального музикознавчого процесу, що сприяє їх інтелектуальній, емоційній і творчій активності. Юлію Розмариновську також привабила саме інноваційна тематика, зокрема «Музикотерапія в системі освітнього процесу закладів дошкільної та загальної середньої освіти» (науковий керівник – доцент М.В.Булда). Висновок юної дослідниці однозначний: саме музикотерапія здатна бути засобом виховання, збереження та захисту кращих моральних якостей молодої людини в сучасному технологізованому соціумі.

Частина магістрантів звертаються до питань вокально-хорового мистецтва: Іванна Кот («Вокально-хорова робота як засіб музичного виховання учнів»; науковий керівник – доцент А.І.Шинкаренко), Марія Шуляк («Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-хорової роботи у школі»; науковий керівник – професор О.Н.Дем’янчук), Юлія Гусарук («Створення музичного образу засобами вокального виконавства»; науковий керівник – старший викладач А.М.Афанасенко) і Катерина Король («Вікові особливості розвитку дитячих голосів»; науковий керівник – доцент А.І.Шинкаренко). Узагальнюючим методичним підсумком цієї тематики виступає дослідження науковця кафедри мистецьких дисциплін і методики їх викладання О.А.Пуцик «Вплив галузей етнохудожньої діяльності на методичну роботу керівника дитячого хорового колективу».

Окремі статті присвячені методиці навчання інструментальному виконавству. Викладач-методист педагогічного коледжу Н.П.Найчук і асистент кафедри мистецьких дисциплін і методики їх викладання В.М.Яскевич досліджують «Особливості індивідуального розвитку студента-баяніста (акордеоніста) на уроках основного музичного інструмента». Їх практику наслідують магістранти Олександр Мельничук («Використання баянної літератури у сучасній практиці музичної освіти»; науковий керівник – доцент І.П.Гринчук) і Богдан Савчук («Дитяча фортепіанна музика як чинник виховання підростаючої особистості»; науковий керівник – М.В.Булда).

Історії музичного мистецтва присвятили свої наукові розвідки магістранти Мар’яна Ткачук («Історичні передумови розвитку бандурного мистецтва в Україні»; науковий керівник – Б.І.Яремко) і Павло Левицький («Баянно-акордеонне мистецтво Київщини 50 – 60-х рр. ХХ століття») (науковий керівник – О.Н.Дем’янчук). Історичний акцент у методологічній проблематиці зробили Тетяна Вознюк в аналітичному огляді навчально-методичної літератури Василя Лужного (науковий керівник – доцент В.М.Булда) і Євгенія Салюк, характеризуючи формування чуття ритму за педагогічною концепцією Карла Орфа (науковий керівник – доцент А.І.Шинкаренко), а студентка педагогічного коледжу Софія Вересюк долучила краєзнавчу тематику, досліджуючи кременецькі тексти у музичному мистецтві сьогодення і минулого (науковий керівник – викладач-методист педколеджу Н.П.Найчук).

Окремі роботи збірника стосуються інших мистецьких сфер. Зокрема, кандидат мистецтвознавства О.Г.Панфілова характеризує «Особливості архітектури Єзуїтського колегіуму у Кременці», а кандидат педагогічних наук Л.В.Соляр – «Український костюм як засіб вираження етнорегіональгної культури». Відійшли від музикознавчої тематики магістранти Світлана Атаманчук, яка висвітлювала важливість художньо-естетичного виховання школярів (науковий керівник – доцент М.В.Булда), Ірина Паляниця, визначаючи театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів (науковий керівник – професор Б.І.Яремко), і Вадим Шматковський, досліджуючи організаційну структуру Кременецького ліцею 1920 – 1939 рр. (науковий керівник – доцент О.Г.Легкун).

 
Галерея
Корпус №1
Корпус №1Корпус №1
На даний момент 552 гостей на сайті