ІНДИВІД І СОЦІУМ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ

Науково-педагогічний колектив академії продовжує розширювати горизонти творчої співпраці з науковими й освітніми інституціями України і зарубіжжя. Зокрема, в рамках Міжнародного методологічного симпозіуму «Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання» було проведено ХІХ Міжнародну наукову конференцію «Особистість і суспільство: конфронтація чи консенсус», присвячену 210-річчю від дня народження Юліуша Словацького. Оргкомітет зібрання очолював ректор Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, професор Афанасій Ломакович. Окрім нього,  наш заклад вищої освіти представляли доктор педагогічних наук, доцент Микола Курач (заступник голови Оргкомітету), проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Валентина Бенера і доктор філологічних наук, професор Олександр Глотов. До складу Оргкомітету також увійшли директор Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці Тамара Сєніна, тернопільський науковець, професор Оксана Лабащук і представники польської науки, професори Олег Лєщак (голова симпозіуму) і Ричард Стефанськи (секретар симпозіуму).

У конференції, що проходила в залі засідань Музею Юліуша Словацького, брали участь українські фахівці – з Києва, Харкова, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Острога, Черкас, Кременця, польські – з Кельце і литовські – з Каунаса. Співорганізаторами конференції разом із нашою академією виступили Університет Яна Кохановського в Кельце, Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького в Кременці, науковий альманах «Studia Methodologica» (Тернопіль).

Актуальні проблемно-дискусійні теми запропонували зарубіжні учасники наукового форуму: індивід і суспільство в художній творчості (Світлана Лєщак), психологічний дискурс емоцій у медіапросторі (Катаржина Оберда), колективна й індивідуальна моделі організації і труднощі їх реалізації (Ричард Стефанськи), інформаційні загрози в комунікації (Пйотр Чайковски). Литовський вчений Владас Просцевічюс (Каунас) працював над питанням «Втілення слова як теоретична проблема».

Закономірно, що основний масив теоретичної дискусійної проблематики вирішували господарі наукового форуму – українські фахівці. Представник столичної науки Аріна Сидоркіна характеризувала індивідуальне та колективне в сучасних медіатекстах. Харків’янка Оксана Просяник зацікавилася особистісною специфікою у конфліктних суспільних комунікаціях, а її краянка Анна Крапивник – трансмедіальністю біблійних текстів. Науковці з Черкас Тетяна Ісаєнко й Олена Пчелінцева розглядали реально-віртуально-імітаційні підходи до проблеми примирення. Сергій Волковинський із Кам’янця-Подільського зупинився на принципах стоїцизму як практичному способі взаємодії особистості в суспільстві. Наші сусіди з Острога підготували свої виступи на літературознавчих матеріалах: публіцистична протидія суспільству (Лілія Помернюк) та українська рецепція в іншомовних літературних творах (Юлія Шабатіна). Активно працювали дослідники-тернополяни Катерина Трачук (особистість в тоталітарному суспільстві), Тетяна Решетуха (особистість в україномовних рукописних часописах), Ігор Папуша (совість як регулятор тенденції виживання) та Оксана Лабащук (індивідуальне й колективне в антропології сміху).

Фактично кожна третя наукова доповідь на конференції належала нашим науковцям – представникам різних профільних кафедр академії. Професор Василь Василюк говорив про індивід через призму тріади «людина – суспільство – природа», а професор Олександр Глотов – про символічний «кременецький трикутник». Доцент Олена Пасічник розкрила культурологічний аспект епістолярію Юліуша Словацького, а молодий науковець Вікторія Якимович – стереотипні образи «чужих» в національних літературах. Автор цих рядків характеризувала релігійну особистість як суб’єкт соціальної активності, а її юна колега Мар’яна Ярощук – психосемантичні координати релігійності та духовності особистості. Конкретну методологічну проблематику «Інтерактивні технології в роботі соціального педагога як засіб формування гуманізації міжособистісних відносин» розробляв кандидат педагогічних наук Володимир Терпелюк.

Тематика методологічного симпозіуму «Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання» – практично невичерпна, тому науковців чекає нова зустріч наступного року вже на ювілейній ХХ Міжнародній науковій конференції з комплексу питань, обумовлених стратегією симпозіуму.

 
Галерея
foto 26
foto 26foto 26
На даний момент 650 гостей на сайті