ДУХОВНА ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРІВ ГАЛИЧИНИ

Молодий науковець нашого закладу вищої освіти Світлана Гуральна при виборі теми дисертаційного дослідження виходила з того, що соціокультурні дослідження окремих регіонів України з позиції визначення їх локальних особливостей розвитку виступають одним із пріоритетних напрямів сучасної вітчизняної гуманітарної науки. У цьому контексті багатий матеріал для аналітичних пошуків дає культурно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття, що характеризувалося впливом складних історико-політичних і соціальних обставин, обумовлених тривалим розподілом українського етносу між різними державами та релігійними конфесіями. Останнє актуалізувало роль духовного мистецтва, насамперед його музичної складової, у згуртуванні української нації та збереженні національної ідентичності. Це і схилило дисертантку до наукового дослідження за темою «Духовна творчість галицьких композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть у контексті літургійно-хорової практики регіону».

Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі музичної медієвістики та україністики у Львівській національній музичній академії ім. М.В.Лисенка. Наукове керівництво дисертаційним дослідженням молодого музикознавця здійснила доктор мистецтвознавства, завідувач згаданої кафедри, доцент Наталія Сиротинська. Захист дисертації відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській НМА ім. М.В.Лисенка. Опонували нашому науковцеві доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського НУ ім. Василя Стефаника Ганна Карась і кандидат мистецтвознавства, доцент Львівського НУ ім. Івана Франка Світлана Салдан.

Досліджуючи проблему, дисертантка вивчала відповідні архівні фонди та періодичні видання, нотні джерела та пов’язані з ними бібліографічні й археографічні описи, що відображали не лише соціокультурний контекст галицького середовища, а й запити соціуму щодо функціонування сакрального мистецтва, насамперед музичного. Саме це надає змогу висвітлити систему ціннісних орієнтирів, які сповідували і пропагували композитори Галичини, на цій основі визначити теоретико-стилістичну специфіку їх духовної творчості та вирішити низку конкретних завдань: осмислити соціокультурні обставини діяльності УГКЦ, дослідити проблематику літургійно-хорової творчості її духовенства, а також тенденції розвитку хорового мистецтва у духовних закладах регіону, висвітлити форми впливу освітніх реформ на дяко-регентську освіту та співпрацю церковних і світських хорових колективів, охарактеризувати локальні особливості літургійної практики та літургійно-хорову творчість окремих композиторів, теоретико-стилістичні аспекти якої і стали предметом дисертаційного дослідження.

Теоретичну базу дисертаційної роботи склали праці відомих авторів з теорії та історії церковної музики, основні положення Літургіки Східного обряду, дослідження з практики та історії літургійного співу, хорового виконавства. Такий підхід забезпечив новизну і значення дисертаційних пошуків: з даної тематики виявлено нові архівні та бібліотечні матеріали, публікації періодичних видань, що забезпечило включення їх до наукового обігу і вивчення співпраці світських та духовних хорових колективів на основі фіксованих джерел їх творчої діяльності; здійснено аналіз впливу реформ у галузі музично-хорової освіти на хорове життя краю та активізацію музично-хорової творчості. У підсумку, теоретичне значення роботи полягає у художньо-стильовій оцінці літургійно-хорових музичних творів, а також у відкритті нових імен авторів церковної музики. У практичному плані матеріали дисертації можна використати у вивченні історії богослужбового музичного мистецтва, у навчальних і методичних посібниках релігійної тематики, хорової культури і мистецтва України у навчальних закладах світського і духовного спрямування, у практичній діяльності диригентів колективів духовної музики.

Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 18 наукових публікаціях, з яких 10 – у вітчизняних фахових виданнях, 2 – у міжнародних періодичних і 6 – у збірниках матеріалів тематичних наукових конференцій, а також оприлюднені на 9 всеукраїнських і міжнародних наукових форумах.

Автор дисертаційної роботи підкреслює високу відповідальність майстрів музично-духовного мистецтва у формуванні та зміцненні національної свідомості громадян засобами літургійно-хорової складової сакрального обряду, що сприяє консолідації українського народу.

 
Анонси
Галерея
Спортивний зал
Спортивний залСпортивний зал
На даний момент 413 гостей на сайті