200-РІЧНОМУ ЮВІЛЕЮ ВОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Такій визначній даті в історії нашої альма-матер приурочене об’ємне, естетично оформлене сувенірне видання «Ювілей 200-ліття Волинського ліцею у культурно-освітньому просторі України». Над книгою працювала редакційна рада, очолювана ректором академії, професором Афанасієм Ломаковичем. До її складу увійшли проректори навчального закладу Валентина Бенера, Марія Боднар і Микола Сиротюк, науковці-історики Ірина Скакальська, Володимир Собчук і Олександр Соловей, представники педагогічної науки Микола Курач і Людмила Врочинська, фахівці-філологи Олег Василишин і Лілія Невідомська, головний редактор газети «Замок» Анатолій Багнюк і куратор музеїв академії Валентина Шпак.

Видання побачило світ у видавництві «Місіонер» (м.Жовква, Львівська область). Партнерами цього видавничого проекту виступили Кременецька міська рада, Сенат Республіки Польща та громадське об’єднання «Допомога поляка на Сході». Автори-упорядники книги – Афанасій Ломакович, Марія Боднар, Олег Василишин і Володимир Собчук. Літературне редагування здійснила Лілія Невідомська, а художньо-технічне – Роман Скиба. Комп’ютерну верстку забезпечила Неля Мазула, коректуру – Роман Дубровський.

Це історичне презентаційне видання присвячене 200-літтю Волинського ліцею у Кременці, який спільно з Волинською гімназією був предтечею низки відомих навчальних закладів – історичних попередників нинішньої гуманітарно-педагогічної академії. Книга знайомить читача з історією багатьох освітніх інституцій, що функціонували в архітектурному комплексі Єзуїтського колегіуму та закладали і формували культурно-освітні традиції нашого краю. Масштабно висвітлюється багатогранна діяльність сучасної гуманітарно-педагогічної академії з підготовки фахівців для національної школи. Подається тематична інформація про роботу її структурних підрозділів, професійні будні та творчі пошуки науково-педагогічних і адміністративно-технічних працівників, про вагомі здобутки представників різних поколінь випускників. В анотації видання зазначається: «Академічна спільнота робить усе від неї залежне, щоб наш навчальний заклад, як і впродовж сотень років, залишався справжнім храмом освіти і науки».

Ректор академії, професор Афанасій Ломакович у вступному слові наголошує: «Могутня аура та високий науковий потенціал Волинського ліцею були дієвим важелем того, що вища школа у Кременці стала першовитоком Університету св. Володимира (нині – Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) та Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Інколи Кременець називають маленькою Швейцарією, а ще його можна вважати своєрідними історичними дверима у Європу та європейську освіту».

У книзі опубліковане звернення Міністерства освіти і науки України до колективу академії, де, зокрема, говориться: «Сьогодні пріоритетним напрямком діяльності закладу є підготовка висококваліфікованих працівників освітньої галузі. Тенденції розвитку академії, яка успішно інтегрується в європейський та світовий науково-освітній простір, полягають у зміцненні її високого статусу і стабільних позицій на національному ринку освітніх послуг, співпадають із тенденціями та можливостями соціально-економічного і духовно-культурного розвитку краю, відповідають освітнім потребам не лише регіону, а й держави в цілому».

Ректор Київського НУ ім. Тараса Шевченка, академік Леонід Губерський підкреслює: «Ваш навчальний заклад за всю свою історію існування успадкував кращий досвід від освітніх інституцій, що складають літописну книгу становлення вищої освіти у краї. Знаменним є той факт, що історія наших навчальних закладів тісно взаємопов’язана. Заснування Київського університету ім. Тараса Шевченка бере свій початок від 1833 року на базі перенесеного до м. Києва Волинського ліцею. Ми бережемо пам’ять про історію заснування альма-матер. Сьогодні у Музеї нашого університету зберігаються експонати, які було перевезено із Волинського ліцею».

Продовжує думку свого київського колеги ректор Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка, професор Богдан Буяк: «Від Волинського ліцею – знаменитих Волинських Афін – пішов і Кременецький учительський інститут, і міжнародний флагман гуманітарної освіти – Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, і сучасна Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка… І в усі часи, незалежно від зміни устрою і назви, наша пра-альма-матер, наш спільний навчальний заклад мав дуже важливу і складну місію: бути форпостом знань і зберігати самобутність, бути на межі Сходу і Заходу і бути центром, за Шевченковими настановами, «і чужого навчатися, і свого не цуратись», брати найкраще, найпрогресивніше тогочасної світової науки – і віднаходити, збирати, вивчати і зберігати, пропагувати своє, українське, плекати вітчизняні таланти».

Структурне ювілейне видання включає вищезгадані вітальні слова, розділ «Віхи становлення», де міститься інформація про 12 освітніх закладів – попередників нинішньої академії, а найоб’ємніший розділ «Vivat academia!» висвітлює сучасне і перспективи нашої науково-освітньої інституції у контексті функціонування структурних підрозділів академії та наукових здобутків і творчих пошуків її науково-педагогічних працівників. Книга подає інформацію про науковців трьох факультетів (соціально-педагогічної освіти і мистецтв (декан Людмила Врочинська), фізичного виховання та біології (декан Олександр Бережанський) і гуманітарно-педагогічного факультету (декан Микола Курач)) у складі яких – 9 кафедр, де працюють 120 науковців, основна маса котрих мають наукові ступені доктора і кандидата наук та вчені звання професора і доцента. Охарактеризовано педагогічний коледж (директор Оксана Камінська), бібліотеку академії (директор Юлія Стрельчук), музеї освіти та довоєнної фотографії, кімнати-музеї композитора Михайла Вериківського та художника Ростислава Глувка, Етнографічну світлицю Волині (завідувач Ірина Комінярська). Сказане слово про газету «Замок» як інформаційний оберіг академії. Йдеться і про адміністративно-технічну службу, бухгалтерію, навчально-методичний відділ, наукову частину, відділ кадрів. Привертає увагу заключний розділ «Вони були учнями Кременця» з конкретною інформацією про 62 найбільш відомих випускників нашої альма-матер.

 
Анонси
Галерея
Професорсько-викладацька конференція
Професорсько-викладацька конференціяПрофесорсько-викладацька конференція
На даний момент 413 гостей на сайті