Пошук
Головне меню

ГОРИЗОНТИ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ

Рада молодих науковців академії провела ІV Науково-практичну конференцію за традиційною темою «Litteris et Artibus: нові горизонти». Молоду наукову зміну вітали доктор педагогічних наук, проректор академії з наукової роботи, професор Валентина Бенера і голова Ради молодих науковців, кандидат філологічних наук Роман Дубровський.

До програми молодіжного наукового зібрання увійшло 41 наукове дослідження, підготовлене 49 авторами – магістрантами академії та молодими викладачами нашого навчального закладу. Частина робіт була оприлюднена на пленарному засіданні. Не дивно, що у наш тривожний час голова РМН Роман Дубровський і кандидат історичних наук Віталій Галішевський звернулися до міліарної тематики. Це засвідчує, що виклики сьогодення привертають увагу дослідників наймолодшого покоління. Причому Роман Дубровський темою «Феномен смерті у сучасній воєнній прозі» аналізує проблематику у контексті українських реалій і для нинішніх читачів. Їм адресує власне дослідження «Війська Волинського воєводства у Хотинській війні 1620 – 1621 рр.» і Віталій Галішевський, однак уже через ретроспективний підхід до окремих фактів і подій національної історії. Згадані роботи об’єднують два моменти: особлива увага до критичних епізодів українського історичного життєпису та формування патріотичних почуттів нинішнього покоління молодих людей через аналітичне сприйняття минулого і сьогодення свого народу.

Кандидат педагогічних наук Інна Ратинська і кандидат мистецтвознавства Світлана Гуральна обрали змістом своїх досліджень культурно-духовну проблематику, в якій кожна з них здійснила певне зміщення дослідницького акценту: перша – у світоглядно-виховну сферу в роботі «Моральна культура студентів: основні складові феномену», а друга – у площину історичної аналітики у розвідці «Духовне життя Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ століть (на матеріалі періодики)».

Магістрантка Ірина Бевсюк висвітлювала «Засоби мовного коду в політичному дискурсі Дмитра Павличка». Юна дослідниця через проекцію мовного коду творів відомого українського поета на стиль його участі в громадсько-політичному житті України продемонструвала особливості національного гуманізму і патріотизму як синтезу гуманістичного характеру української культури, насамперед літератури, і демократичної суті національної політики, насамперед державотворення, чим визначила, що Павличко-поет невіддільний від Павличка-політика і знаходиться у ситуації взаємозв’язку і взаємовпливу.

На завершення пленарного засідання конференції його учасникам було запропоновано два арт-брейки: солістка Ілона Данилюк і концертмейстер Павло Яловський виконали українську народну пісню «Ой візьму відерце», а студентка спеціальності «Образотворче мистецтво» Дарина Комінярська показала майстер-клас із гратографії.

Секційну роботу програма конференції спрямувала у мистецько-гуманітарному і технологічному напрямках та зосередила увагу молодих науковців на тематичних проблемах «Дошкільна освіта в сучасному педагогічному просторі» і «Прикладні аспекти професійної підготовки вчителів фізичної культури».

Роботу мистецько-гуманітарного сектору конференції відкрила доповідь кандидата філософських наук Олени Мороз «Модуси релігійно-національних поглядів православних діячів Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття» і доповнили дослідження магістрантів на тематичному полі української поезії: Іванна Гузар вивчала «”Кларнетизм“ у поезії Павла Тичини», а Юлія Остапчук характеризувала «Топос Кременця у творах Дзвінки Торохтушки».

Технологічна тематика секційної роботи позначилась методологічним інтересом доповідачів. «Форми і методи підготовки майбутніх учителів технологій до педагогічної діяльності у позашкільних навчальних закладах» аналізували магістранти спеціальності «Технологічна освіта» Юрій Верзун і Віталій Вальчук. Особливу увагу дослідники приділили феномену інформаційних технологій у навчальній роботі. Так, магістранти Іван Лохманюк і Михайло Панчук зупинилися на «Основних напрямках використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі», а їх колега Іван Салюк конкретизував теоретичний пошук до окремого навчального предмета  характеристикою «Основ розвитку логічного мислення учнів на уроках інформатики у 5 – 9 класах загальноосвітньої школи».

Змістовно насиченою виявилася програма секції «Дошкільна освіта в сучасному педагогічному просторі». Молоді аналітики віддали належне дошкільному сектору історії педагогічної науки. Магістрантка Олена Гнесь розробила тему «Софія Русова про практичні аспекти виховання дошкільників у дитячих садках». Її колега Зоряна Маслюк оприлюднила дослідження «А.М.Богуш – засновниця нової галузі педагогічної науки – дошкільної лінгводидактики».

Зарубіжний досвід у вихованні дітей дошкільного віку вивчали магістрантки Марія Балагура («Забезпечення інтелектуального розвитку дитини у системі дошкільного виховання Німеччини») й Антоніна Харчук («Особливості виховання дітей у родинах і дитячих садках Німеччини»).

Запровадження інноваційних технологій у роботу з дошкільниками висвітлювали майбутні педагоги ЗДО Іванна Сівачинська («Характеристика сучасних технологій навчання магістрантів спеціальності «Дошкільне виховання» у закладах вищої освіти»), Ольга Сліпчук («Використання методів проектів у роботі вихователя закладу дошкільної освіти») та Інна Бійчук («Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до використання інноваційних технологій»).

Конкретні методичні питання виховної роботи з дітьми розробляли Ірина Орловська («Роль ігор і занять у формуванні дружніх взаємин між дітьми старшого дошкільного віку»), Надія Чабан («Формування основ споживчих знань у дітей старшого дошкільного віку») й Олена Терпелюк («Розумове виховання дітей дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема»). Магістрантка Марія Саєнко у розвідці «Технології застосування народної іграшки у педагогічному процесі сучасного закладу дошкільної освіти» зуміла поєднати інновації із традиціями. До завжди та в усіх аспектах актуальної екологічної проблематики звернулися Світлана Горобець обґрунтуванням «Ролі екскурсій в екологічному вихованні дошкільників» та Марія Садовник, увагу якої привернуло «Формування екологічної компетентності у дітей дошкільного віку».

Характерною ознакою роботи тематичної секції «Прикладні аспекти професійної підготовки вчителів фізичної культури» стала співпраця молодих науковців академії із магістрантами спеціальності «Фізичне виховання». Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Віктор Слюсарчук спільно з магістрантом Дмитром Сичовим аналізували «Стан і шляхи покращення фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку». Магістрантка Андріана Дацюк під керівництвом кандидата наук з фізичного виховання і спорту Тетяни Кучер вивчала «Функціональний стан дітей молодшого шкільного віку та динаміку рівня їх фізичної підготовленості».

Учасницею конференції була кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка Галина Лаврін, під керівництвом якої магістрант Дмитро Шемчук здійснив цікаве дослідження «Фізична культура як засіб корекції екзаменаційного стресу під час зовнішнього незалежного оцінювання старшокласників». Старший викладач кафедри спортивних ігор і туризму Василь Довгаль і магістрант Назар Яремчук висвітлювали «Індивідуальний підхід у процесі навчання молодших школярів з урахуванням їх фізичного розвитку», а науковець цієї ж кафедри Сергій Сиротюк спільно з магістрантом Михайлом Морочинцем зосередились на конкретній темі «Динаміка фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів 5 – 6 класів загальноосвітніх шкіл м.Кременця».

Окремі магістранти звернулися до загальнотеоретичних питань фізичного виховання. Цій темі присвятили свої наукові пошуки Іван Бірук і Сергій Семенюк («Педагогічні умови покращення фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання»), Владислав Устимчик («Фізичний розвиток і фізична підготовленість дітей 7 – 11 років»), Ірина Мадієвська й Ольга Головенько («Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку»), Катерина Омелько («Характеристика показників фізичного здоров’я дітей 7 – 8 років») та Ірина Синюк («Характеристика показників рухової активності та фізичного стану молодших школярів»).

Група молодих дослідників зупинилися на проблемах методичного забезпечення заходів фізичного виховання школярів. Зокрема, магістрантка Оксана Головчук аналізувала «Оптимізацію процесу фізичного виховання учнів початкових класів засобами спортивних ігор (футбол)», її колега Анна Лизун працювала над актуальною у спортивній методиці темою «Формування рухових умінь і навичок на основі теорії ”Орієнтовної основи дій“». Магістрант Віталій Клімчук перевів акцент на «Проведення уроків фізичної культури з переважним використанням ігрового і змагального методів на етапі базової фізкультурної освіти школярів», а Романа Левчуна зацікавило «Використання методу стретчингу у фізичній і технічній підготовці юних баскетболістів».

Інші доповідачі вирішували методичні питання фізичного виховання у контексті окремих спортивних дисциплін. Такий підхід здійснили Андрій Романчук у розвідці «Організація туристичної роботи з учнями загальноосвітньої школи» та Наталія Хмелюк – у роботі «Фізичний розвиток і фізична підготовленість дітей 6 – 8 років, які займаються сюжетно-рольовою ритмічною гімнастикою». Цікаву у методичному і фактологічному плані тему «Проблеми та перспективи фізичного виховання школярів сільських малокомплектних шкіл у Тернопільській області та Кременецькому районі» обрав Віталій Головатий.

Матеріали ІV Науково-практичної конференції «Litteris et Artibus: нові горизонти» будуть опубліковані в однойменному Збірнику наукових праць.

 
Анонси
Галерея
50
5050
На даний момент 662 гостей на сайті