«КОМПАРАТИВНІ СТУДІЇ» – ІХ ВИПУСК!

Побачив світ дев’ятий випуск наукового часопису «Кременецькі компаративні студії», підготовлений до друку редакційною колегією, очолюваною доцентами Денисом Чиком (головний редактор) та Оленою Пасічник (відповідальний редактор). Технічну роботу здійснили Марія Грохольська (технічний редактор), Наталія Колодійчук (відповідальний секретар), Тетяна Ропот (комп’ютерна графіка) і Сергій Киричок (комп’ютерна верстка і дизайн). У книзі міститься 36 наукових публікацій 47 авторів із України, Литви, Азербайджану, Росії і Туреччини. Часопис індексується у міжнародній наукометричній базі Index Copernikus International.

Відкривається видання розділом «Сучасні проблеми порівняльного літературознавства», де представляють результати власних наукових досліджень 11 аналітиків з України, Туреччини і Росії. Доцент Рівненського ДГУ Ірина Бестюк характеризує способи трансляції живописного і музичного в окремих прозових творах, а науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Катерина Годік – психологію деструктивної особистості в романах зарубіжних і вітчизняних авторів. Доцент Кавказького університету Еллада Герайзаде (м.Карс, Туреччина) висвітлює співзвучні мотиви англійського й азербайджанського романтизму, доцент Полтавського НПУ ім. В.Г.Короленка Тетяна Конєва – відлуння естетики Г.Ібсена у ранній драматургії Б.Шоу. Науковці Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка Галина Дзись, Тарас Дзись і Анатолій Катериняк малюють образ Галичини через компаративістику прозових творів різних авторів. Едемський міф у сучасній американській фантастиці переосмислює доцент Полтавського НПУ ім. В.Г.Короленка Наталія Криницька, а доцент НУ «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка Леся Пікун – образи та ідеї зарубіжних романів у їх дзеркальному відображенні. До проблем російської літератури звернулися професор Московського ДУ ім. М.В.Ломоносова Наталія Пахсарьян (місце творчості Сервантеса у французькій прозі) і бібліограф Харківського НУ ім. В.Н.Каразіна Юліана Полякова (сучасні інтерпретації образу Печоріна). До методологічної проблематики – інтертекстуального аналізу художнього твору – звернулася доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Світлана Сафарян. У цьому розділі вміщено статтю науковця нашої академії, доцента Олени Пасічник і фрілансера Олени Сафіюк «Колористика як засіб рефлексії національного образу світу у творах Михайла Коцюбинського та Джеймса Джойса».

Оригінальні та гострі питання вирішують автори розділу «Актуальні проблеми загального літературознавства». Вони, зокрема, аналізують Голодомор як виклик літературній і літературознавчій рефлексії (Валерія Дуркалевич, Дрогобицький ДПУ ім. Івана Франка), тілесний код жінки у творчості Марії Матіос (Мирослава Крупка, Рівненський ДГУ), «пекельну гастрономію» в українській літературі ХVІІ – ХІХ століть (Світлана Богданець, КНУ ім. Тараса Шевченка), міфологічні прообрази Різдва і Великодня (Оксана Савенко, Житомирський ДУ ім. Івана Франка), феміністку в американській літературі (Олена Мащенко, Дніпровський НУ ім. Олеся Гончара). Окремі автори звертаються до проблем мемуаристики (Таїсія Біляніна, Вікторія Ліпіна, Дніпровський НУ ім. Олеся Гончара), до питання історичного наративу в жанрових романах (Олеся Петрусь, Бродівський педагогічний коледж ім. Маркіяна Маркевича), до ролі казкових персонажів у вираженні ідеї твору (Віра Хмель, Алла Матчук, Рівненський ДГУ). Увагу науковця з Інституту літератури ім. Нізамі Ганджеві НАН Азербайджану Ламії Насірової привернув історичний прототип Чингісхана у художній прозі, доцента НУ «Чернігівський колегіум» ім. Тараса Шевченка Ірини Яковенко – літературні екокритичні студії в США та Україні, а науковець Львівського інституту економіки і туризму Галина Швець вивчала опозицію «особи – не-особи» у творчості Дж.Стейнбека.

Автори розділу «Компаративний підхід у перекладознавстві» зосередились на двох темах: «Способи перекладу складних іменників у російсько-українській лексикографії другої половини ХХ століття» (Іван Мацегора, Олександр Муравін, Запорізький НУ) та «Стратифікація англомовної лексики готельно-ресторанної сфери й особливості її перекладу українською мовою» (Жанна Баб’як, Таміла Котовська, Ірина Павлуцька, Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка).

Зміст розділу «Сучасна компаративна лінгвістика: проблеми і перспективи» розкривають дослідження доцента Сумського ДПУ ім. А.С.Макаренка Олександри Мовчанової «Символіка назв овочів і фруктів (на матеріалі слів-символів і фразеологізмів французької, англійської, російської та української мов)» і доцента кафедри іноземних мов і методики їх викладання нашої академії Тетяни Семегин «Міждисциплінарні семантичні переходи на матеріалі української і англійської мов».

«Актуальні проблеми загальної лінгвістики» дослідники диференціювали на граматичні особливості запозичених одиниць у назвах культурних рослин (Тетяна Марченко, Сумський національний аграрний університет), діахронічний аспект назв міських вулиць (Ірина Діденко, Тетяна Дідковська, Ірина Олійник, КНУ ім. Тараса Шевченка), характеристику основних прийомів створення портретних образів у художньому дискурсі (Зоряна Пелих, Бродівський педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича), прагматичну інтерпретацію стилістичних засобів прозових творів (Ніна Христич, Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія Сковороди), класифікацію поетичних текстів (Людмила Шевченко, КНУ ім. Тараса Шевченка), специфіку мовлення в британській королівській родині  в публічних виступах (Галина Кузборська, Лінас Селмістрайтіс, Університет Миколаса Ромеліса, Вільнюс, Литва).

Тему «Актуальні проблеми міждисциплінарних студій» науковці висвітлювали у трьох змістових напрямках: «Етичні норми ісламу: традиція і новаторство» (Ельхан Абдуллабеков, НАН Азербайджану), «”Мовленнєва/текстотворча особистість“ – чи супроводжується вона текстовою ”смисловою тілесністю“? Міркування у дусі англомовної культури письма на тлі парадигм із інших культур» (Тетяна Миронова, Дніпровський ДУ внутрішніх справ) та «Алгоритм створення позитивного образу в контексті ідеологізованої культури», що аналізував науковець кафедри іноземних мов та методики їх викладання нашої академії, доктор філологічних наук, професор Олександр Глотов.

Редакційна колегія часопису активно працює над підготовкою наступного, ювілейного випуску «Кременецьких компаративних студій».

 
Галерея
foto 12
foto 12foto 12
На даний момент 481 гостей на сайті