НОВЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Підготовка педагогів-філологів, особливо вчителів іноземної мови, неможлива без залучення майбутніх фахівців до активної аналітико-пошукової діяльності, бо саме вона забезпечує такий важливий складник філологічної підготовки, як оволодіння методикою роботи з лінгвістичним матеріалом. З метою включення студентів до наукової творчості, формування у них навиків аналітичного мислення та озброєння необхідними навиками дослідження мовно-літературних текстів різних жанрів і напрямків науковці кафедри іноземних мов і методики їх викладання організували науково-дослідну лабораторію «Сучасні тенденції у лінгводидактиці та дослідженні дискурсу». Результати досліджень членів лабораторії публікуються у науковому часописі «Verba magistri» («Слово вчителя»), редакційну колегію якого очолює кандидат філологічних наук, доцент кафедри Тетяна Семегин. З нею співпрацюють доценти Наталія Воронцова, Орися Марунько, Денис Чик, Ольга Чик і доценти кафедри Наталія Янусь та Інна Клак. Технічний редактор видання – працівник мультимедійного центру гуманітарно-технологічного факультету Марія Грохольська.

Нещодавно вийшов друком другий випуск часопису «Verba magistri», на сторінках якого 36 студентів  і магістрантів досліджують літературознавчі проблеми, загальнотеоретичні питання філологічної науки та конкретну методологічну проблематику англійської та німецької мов.

Загальнотеоретичні акценти зробили Юлія Артищук (граматикалізація та лексикалізація у науковому дискурсі), Світлана де Віта (поняття «термін» у сучасному мовознавстві), Іванна Додчук (концепт комунікації та його лінгводидактичне застосування), Василина Загороднічок (категорія модальності у мовах світу), Ірина Рабош (мовні фактори формування вторинної мовної особистості), Наталія Павлюк (особливості німецьких власних назв як лінгвістичної категорії) і Мар’яна Томків (дослідження мовної економії у мовознавстві).

Літературознавчу проблематику висвітлюють Мар’яна Войтюк (особливості перекладу емоційно забарвленої лексики у романі Шарлотти Бронте «Джейн Ейр»), Катерина Овчаренко (мовна репрезентація концепту Patience в англійському фольклорі), Ольга Волоско (життєвий світ британця у фразеологізмах з етнокультурним компонентом), Михайло Панчук (топос і філософія осені у збірці Івана Франка «Зів’яле листя»), Інна Сказко (комплімент як концепція ввічливості в романах В.С.Моема та Дж.Остен), Ірина Станіславчук (концепт містерії у британському преромантичному романі), Ірина Ульчак (презентація концепту любові в романах Н.Спаркса) й Алла Якимчук (сленг на сторінках інтернет-видань).

Теоретичні питання англомовної лінгвістики стосувалися мовної картини світу в національній лінгвокультурі (Надія Захарчук), стилістичної функції звуконаслідувальних слів (Наталія Літвінчук), функціонування біблеїзмів у ЗМІ (Наталія Ліщук), семантичних і невербальних складових у соціальних мережах (Ірина Петричук), структури та вербалізації конкретних тематичних концептів (Мирослава Пономаренко), особливостей англомовного політичного дискурсу (Христина Рослик). У німецькій лінгвістиці автори досліджували вербальне та невербальне заперечення (Вікторія Бистрицька), фразеологізми із власним іменем (Оксана Бугай), функціонування фразеологізмів з антонімічним компонентом (Юлія Захарчук), градуйовані утворення у німецьких та українських текстах (Тетяна Козяр).

Особливу увагу юних дослідників привернула методологічна проблематика. Їх, зокрема, зацікавили «Роль і значення лексико-граматичної компетенції у вивченні англійської мови» (Оксана Босак), «Концептуальне поле «вік людини» і засоби його вербалізації в англійській мові» (Марія Гузик), «Вигук як лінгвістична категорія: класифікація вигуків сучасної англійської мови» (Юлія Ковгар). «Методичні основи навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови в ЗОШ: психолого-педагогічний аспект» (Віта Копач), «Лінгвальна репрезентація статі в англомовних медійних текстах» (Тетяна Яблонська), «Методика вивчення ідіоматичних одиниць на уроках англійської мови в ЗОШ» (Надія Товкач). Майбутні вчителі німецької мови зосередились на питаннях «Модифікаційні процеси приголосних у сучасній німецькій мові» (Віта Денисюк), «Особливості використання емфатичних граматичних конструкцій у німецькій мові» (Анастасія Ковалевич), «Шляхи формування лексичної компетенції учнів на уроках німецької мови» (Тетяна Мінчук), «Граматичні індикатори ввічливості у сучасній німецькій мові» (Тетяна Падальчук), «Особливості запозичень-англіцизмів у німецькій мові» (Аліна Суль).

Редакційна колегія часопису «Verba magistri» працює з юними авторами у напрямку розширення тематики й урізноманітнення форм і засобів науково-аналітичного пошуку у сфері іншомовної лінгвістики.

 
Галерея
День української писемності
День української писемностіДень української писемності
На даний момент 824 гостей на сайті