«БАТЬКИ – УЧНІ – ВЧИТЕЛІ»

Якщо аналізувати структуру цієї класичної педагогічної тріади, то доведеться однозначно визнати, що її вершиною виступає молоде покоління, котрому належить творити майбутнє та продовжувати справу батьків і вчителів, а відповідальна і почесна роль останніх – підготувати свою зміну до повноцінної та успішної діяльності у завтрашньому соціумі. Результати такої підготовки безпосередньо залежать від взаємодії педагогічного колективу із батьківською спільнотою, від їхнього взаєморозуміння у виборі форм, методів і засобів виховного впливу на дітей, від взаємоузгодження конкретних заходів навчально-виховного змісту, здійснюваних вчителями і батьками з метою залучення підростаючого покоління до активного засвоєння, творення і використання матеріальних і духовних цінностей сучасного суспільства.

Проблеми віковічної педагогічної тріади «батьки – учні – вчителі» висвітлюються у навчально-методичному посібнику «Батьківські збори у початковій школі», підготовленому кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри педагогіки та психології нашої академії Софією Корнієнко у співавторстві з тернопільським науковцем Ярославою Кодлюк. Книга побачила світ в обласному видавництві «Навчальна книга – Богдан» і включена до бібліотечної серії «Нова українська школа». Рецензували посібник доктор педагогічних наук, дійсний член НАПН України, професор Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка В.П.Кравець, доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, професор В.Є.Бенера та завідувач відділу дошкільної та початкової освіти Тернопільського комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Л.Б.Коненко. Видання адресоване вчителям початкової школи, студентам спеціальності «Початкова освіта» і батькам учнів молодших класів. Тут розкрито тематику, зміст, форми і методи проведення батьківських зборів у початковій школі, подано рекомендації щодо організації, навчання та виховання дітей у сім’ї.

Автори посібника виходять із того, що сім’я, родина належать до основних виховних інституцій, які формують особистість дитини – майбутнього активного суб’єкта суспільних відносин. Сім’я була і залишається одним із найпотужніших засобів виховання дітей. Згідно з Концепцією Нової української школи ключовим компонентом формули обновлюваної школи стає педагогіка партнерства, в основі якої лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителями, учнями та батьками як рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за кінцевий результат навчально-виховної діяльності як в умовах сім’ї, так і в освітньому просторі школи.

У цьому плані особливого значення набуває педагогічна культура дорослих членів родини, педагогічна підготовленість батьків до цілеспрямованої роботи з дітьми, що забезпечується педагогічною просвітою старших членів сім’ї. Автори переконують, що основною формою педагогічної просвіти батьків і найефективнішою формою спілкування з ними залишаються педагогічні збори, з яких загальношкільні проводяться двічі на рік, а класні, як правило, – щомісяця. Частота проведення останніх обумовлюється потребою батьків молодших школярів у педагогічних порадах учителів із врахуванням динаміки і конкретних результатів навчально-виховної роботи з дітьми молодших класів. За змістом класні батьківські збори поділяються на три основні види: організаційні (на початку навчального року), підсумкові (в кінці навчального року) і тематичні (за тематикою педагогічної просвіти батьків). Графік і тематика зборів затверджуються педагогічною радою школи.

Тематична спрямованість батьківських зборів враховує вік дітей, навчально-виховні завдання школи, інтереси та потреби класного колективу, а також сприяє формуванню у членів родини школяра необхідних знань про виховання дітей в умовах сім’ї. Зокрема, батьків першокласників ознайомлюють із психологічними особливостями молодших школярів, консультують щодо правильної організації режиму дня учня, в тому числі його ігрової діяльності, наголошують на важливості позитивного мікроклімату в сім’ї для успішного виховання та навчання дитини.

Тематика батьківських зборів у другому класі ускладнюється: батьків інформують про особливості роботи зі шкільним підручником як засобом навчання, виховання та загального розвитку школяра, їм дають рекомендації щодо формування у дітей вміння вчитися та виховання позитивних моральних якостей.

Особливих знань потребують батьки третьокласників: їх необхідно озброювати методикою розвивального навчання, переконувати у важливості позитивного вирішення проблеми спілкування в родині, в тому числі між представниками різних поколінь. І в цьому контексті обов’язковим є застосування рідної мови як головного засобу спілкування.

Батьки учнів четвертого класу підходять до «дорослих» проблем юного покоління, де акцентується увага на профілактичній роботі щодо уникнення шкідливих звичок (тютюнопаління, алкоголь, наркотики), на статевому вихованні дітей, на регулюванні впливу засобів масової інформації та соціальних мереж на світогляд і психоемоційний стан школярів, на активізації роботи із формування в учнів уміння самостійно вчитися.

Автори посібника пропонують творчий підхід до організації батьківських зборів. На їх думку, ефективність зустрічей педагогів із батьками значно зросте, якщо збори проводити у поєднанні офіційного компоненту з лекціями, бесідами, семінарами, практикумами, прес-конференціями, тематичними святами, диспутами, рольовими іграми. Книга наповнена конкретними рекомендаціями, збагачена важливим інформаційно-тематичним матеріалом, пропонує конкретні сценарії проведення батьківських зборів і взірці організаційно-методичної документації, інструктивні та консультативні матеріали, структуровані в розділі «Додатки». У підсумку, навчально-методичний посібник «Батьківські збори у початковій школі» заслуговує на визнання настільної книги для вчителя молодших класів і батьків молодших школярів.

 
Галерея
foto 20
foto 20foto 20
На даний момент 399 гостей на сайті