ВАЖЛИВИЙ СЕКТОР АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ

Творчий доробок науковців-фахівців педагогічної сфери  збагатився на вагоме академічне видання – черговий (сімнадцятий) випуск збірника наукових праць «Актуальні проблеми гуманітарної освіти», який побачив світ у Видавничому центрі академії за загальною редакцією професорів Афанасія Ломаковича та Валентини Бенери. Над Збірником працювала редакційна колегія у складі доктора педагогічних наук Олександра Дем’янчука, доктора біологічних наук Миколи Ільєнка, докторів історичних наук Ірини Скакальської та Генріха Стронського, доктора технічних наук Михайла Пашечка, доктора медичних наук Василя Василюка, професорів Олександра Безносюка, Олени Довгань і Богдана Яремка. Видання рекомендоване до друку Вченою радою Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

У Збірнику розглядаються теоретико-методологічні засади становлення та розвитку освіти, особистісно орієнтованого підходу в системі безперервної освіти, особистісно орієнтоване навчання в умовах реалізації нових освітніх програм, особистісно-професійна позиція педагога в новій парадигмі виховання. Зокрема, автори зосередили свою увагу на висвітленні актуальних напрямків розвитку дошкільної та початкової освіти та  еколого-біологічних аспектів професійної підготовки вчителів, на аналізі актуальних питань гуманітарної освіти, теорії та історії мистецької педагогіки, а також теоретико-методичних засад професійної підготовки вчителя технологій.

Аналіз інноваційних тенденцій у дошкільній та початковій освіті розпочинає кандидат педагогічних наук Оксана Доманюк, яка у статті «Підготовка майбутніх вихователів в умовах особистісно орієнтованої освіти» обґрунтовує значення та шляхи удосконалення підготовки педагогів для дошкільної навчально-виховної сфери у світлі сучасних вимог і новітніх соціально-культурних потреб суспільства, виконання та задоволення яких можливе тільки засобами освіти, що безпосередньо орієнтується на особистість як суб’єкта соціальної дії. Для цього автор висвітлює зміст дефініцій «особистість», «особистісно орієнтований підхід», «особистісно орієнтована освіта» та представляє різні підходи фахівців відповідних галузей педагогічної науки до вивчення означеної тематики. Науковець наголошує: формування особистості є фундаментальною проблемою в педагогічній, соціальній та культурній сферах життя, оскільки всі перетворення, що відбуваються в суспільстві загалом та в освіті зокрема пов’язані з особистістю – дійовою особою та суб’єктом суспільного процесу. Дослідження завершується висновком, що саме особистісно орієнтована освіта допомагає розкрити потенціал кожної особистості, дає змогу торкнутися всіх граней її внутрішнього світу, спонукаючи до визнання цінності міжлюдських взаємин.

Досліджуючи «Сучасні технології художньо-творчого розвитку учнів початкової школи на уроках мистецтва», кандидат педагогічних наук Вікторія Легін розглядає проблеми впровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес цього рівня національної освіти, зокрема, висвітлює основні аспекти формування в учнів молодших класів художньо-естетичного сприйняття світу через призму творів образотворчого мистецтва. Автор статті приходить до висновку, що розвиток художньо-творчого потенціалу учнів у процесі образотворчої діяльності є актуальною проблемою сучасної педагогічної науки, а  застосування сучасних технологій надійно сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу, формуванню в учнів своєрідного фундаменту для розвитку більш складних творчих якостей. Для цього зі зміною змісту освіти повинні змінюватися і методи навчання, котрі базуються на сучасних художньо-педагогічних технологіях.

Вектор науково-творчого пошуку кандидата педагогічних наук Вiталiя Мартинюка спрямувався на «Вплив тілесно-орієнтованої психотерапії на здоров’я особистості», в чому  тілесно-орієнтована психотерапія розглядається, як один із основних напрямків  практичної психології,  особливо ефективної для лікування та профілактики психосоматичних захворювань, неврозів, посттравматичних стресових розладів, а тому виступає запорукою і важливим засобом підтримання здоров’я особистості. Аналіз взаємовпливу роботи м’язової системи і психічних станів людини має важливе як теоретичне, так і практичне значення. З   цього випливає, що психотерапiя покликана створювати умови для оптимального функціонування та розвитку особисті, а тому, розробка теоретичних засад тiлесно-орiєнтованої психотерапiї є важливою науковою проблемою.

Кандидата педагогічних наук, доцента Ірину Онищук зацікавили «Форми, методи та засоби розвитку творчого потенціалу й культури самовираження студентської молоді». Публікацію підготовлено на основі результатів експериментально-дослідницької роботи з вивчення розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності. Автор дослідження виходила з того, що оновлення системи вищої освіти зумовили необхідність якісних змін у підготовці майбутніх педагогів, зокрема вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки суспільство потребує фахівця з високим рівнем культури, здатного продукувати нові прогресивні ідеї, нестандартно й ефективно вирішувати різноманітні проблеми, проявляти творчість. Дослідниця переконує, що саме розвиток культури самовираження, як прояв індивідуальної культури студентської молоді, є вагомою складовою особистісного та професійного зростання педагога системи дошкільного виховання.

«Сучасні вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів» склали предмет дослідження, здійсненого кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри Вікторією Павелко. Науковець обґрунтувала суть, дала характеристику визначила педагогічні умови, розглянула структурно-змістову модель, а також розкрила роль педагогічної практики для підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних освітніх парадигм. У висновках зазначені критерії та фактори такої підготовки: науково-теоретичні (педагогічні, психологічні, професійні), методичні, технологічні знання (використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати й використовувати позитивний педагогічний досвід тощо), прогнозування результатів власної діяльності, її корекція та рефлексія, естетична, етична, дослідно-творча компетентність, культура праці, комунікативні, організаційні уміння та навички.

Кандидат педагогічних наук Оксана Солтис пропонує наукову розвідку «Альтернативна авторська технологія М. М. Єфименка з фізичного виховання дошкільнят: інноваційні принципи». Дослідниця характеризує конкретні інноваційні теоретико-педагогічні принципи фізичного виховання, що покладені в основу згаданої авторської технології, як принципи побудови фізкультурно-оздоровчої та корекційної роботи в закладах дошкільної освіти: загальний принцип природвідповідності, філогенетичний принцип, принцип небуденності, принцип комплексності, принцип дуалізму, принцип корекційно-профілактичної спрямованості, гендерний принцип.  Саме вони, вважає науковець, дають змогу визначати авторську технологію М.М. Єфименка як інноваційну технологію фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Кандидат психологічних наук Юлія Тимош працювала над темою «Образотворча діяльність як засіб розвитку художньої творчості дітей дошкільного віку», в якій вона визначила, що використання різноманітних нетрадиційних технік та матеріалів на заняттях з образотворчої діяльності сприяє розвитку у дітей  образної уяви, логічного мислення, творчої фантазії. Саме зазначені педагогічні засоби, підкреслює дослідниця, необхідні для того, щоб надати творчого характеру образотворенню дитини. Спираючись на практичний досвід вихователів закладів дошкільної освіти, науковець переконує, що саме малювання нетрадиційними техніками виступає особливо ефективним, дуже цікавим і доступним для дітей видом творчої діяльності, що сприятиме розвитку їх художніх здібностей та образного мисленню, формуванню естетичних смаків.

Увагою досвідченого  науковця, завідувача кафедри методики дошкільної та початкової освіти, доцента Тетяни Фасолько заволоділа проблематика «Особистісне становлення дитини-дошкільника», де вона здійснила фаховий аналіз сучасних підходів до проблеми формування дитячої особистості у дошкільному віці і особливо наголосила на важливості врахування законів психічного розвитку у формуванні передумов особистісного самовизначення дошкільників, а також розкрила психолого-педагогічні підходи до проблеми виховання ціннісного ставлення до себе у дітей дошкільного віку та обґрунтувала важливість інноваційного розвитку дошкільної освіти у контексті новітніх тенденцій та пріоритетів функціонування сучасного соціуму. Аналітик-дослідник приходить до імперативного висновку:   формування особистісної зрілості дитини забезпечується набором базових якостей, оптимальною за змістом провідною діяльністю та основними формами дитячої активності, відмовою від жорсткої регламентації життя дитини-дошкільника. Особливої уваги заслуговує зауваження: особистісно зорієнтовані освітні технології забезпечують можливість реалізації освітньо-виховних завдань при оптимальному врахуванні вікових психологічних можливостей дитини дошкільного віку та механізмів розвитку особистості.

Кандидат педагогічних наук Оксана Швець аналізувала «Поетичні твори як засіб прилучення дітей до багатств рідної мови (на основі праць Є.Тихєєвої та К.Чуковського)». Проаналізувавши праці згаданих авторів, науковець наголошує, що вміння дитини усвідомити невичерпне багатство рідної мови через зміст та виражальні засоби поетичних творів несе величезний вклад у її розвиток як неповторної особистості та сприяє тому, що дошкільники починають активно та успішно ним користуватись в різних комунікативних ситуаціях. Дослідниця наголошує, що  використання досвіду роботи,  рекомендацій вчених надають змогу удосконалювати не лише рівень та якість підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, а й спрямувати батьків до прилучення дітей різного віку до багатств рідної мови засобами поетичних творів.

Фахівці науково-природничого профілю висвітлюють «Еколого-біологічні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя». Аналіз проблематики розпочинає кандидат педагогічних наук Тетяна Бондаренко у статті «Підготовка майбутнього вчителя біології та основ здоров’я до застосування технологій креативного навчання». Показово, що автор розглядає поняття «креативність», визначає ознаки креативного навчання й аналізує його роль у формуванні творчої особистості учня. У статті охарактеризовано основні технології креативного навчання, зокрема, технології латерального мислення, життєвого проектування і самореалізації особистості, ситуативного моделювання, технології критичного мислення, кейс-технології. Автор виходить з того, що перед педагогічними закладами вищої освіти постало завдання формування особистості здобувача вищої освіти, здатного не просто засвоювати знання, а креативно мислити, генерувати нові ідеї, швидко адаптуватися до змін освітнього середовища і бути ефективним у сучасному соціумі.

«Роль формування екологічного світогляду в системі професійної підготовки майбутнього вчителя» визначає кандидат біологічних наук Людмила Головатюк, яка вважає, що формування екологічного стилю мислення, екологічної свідомості підростаючого покоління є головним завданням сучасної системи освіти. Це, відповідно, потребує переходу на інноваційну модель еколого-природничої освіти через використання специфічних позааудиторних форм та інноваційних методів проведення занять, що сприятиме забезпеченню майбутнього учителя знаннями, практичними уміннями і навичками організації еколого-природничої роботи в школі. Професійна, еколого-природнича підготовка майбутнього учителя має забезпечити формування природничо-наукової та соціальної компетентності як обов’язкової складової загальної культури особистості, здатної до життєдіяльності в сучасних умовах і до участі у вирішенні екологічних проблем нашого часу.

До конкретної проблематики «Заліснення лучно-степових оселищ і закономірності трансформації угрупувань грунтово-підстилкових твердокрилих на території Національного природного парку «Кременецькі гори»» звернулася молодий науковець кафедри біології, екології та методики їх викладання Ірина Довганюк. У статті охарактеризовано окреслену проблематику,  сформовано методологічні підходи до її вивчення та вирішення, зокрема, до висвітлення закономірностей трансформації угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих у нашому регіоні. Зазначено, що з метою встановлення закономірностей трансформації угруповань ґрунтово-підстилкових твердокрилих, зумовлених втратою лучнихстепів на території Парку та розроблення програми їх відновлення нами планується використовувати польові, камеральні та статистичні методи дослідження.

Дослідження фундаментальної теми «Екологізація освітнього простору закладів освіти» здійснюють кандидати біологічних наук, доценти Ольга Дух і Неля Цицюра та кандидат сільськогосподарських наук Олена Тригуба. Вони проаналізували особливості екологізації освітнього простору вищої школи як чинника формування екологічно свідомої студентської молоді. Відзначено важливість екологізації менеджменту навчальних закладів та впровадження концепції Zero Waste в управління закладом вищої освіти, екологізації освітньої програми, за якою здійснюється підготовка майбутніх фахівців, екологізації всього культурно-освітнього простору. Автори переконані, що вихователі та вчителі, поряд із загальним високим рівнем екологічної культури, повинні володіти методикою екологічної виховної роботи. Окрім цього, вважають вони, ефективність екологізації культурно-освітнього простору студентської молоді підвищиться завдяки реалізації неформальної екологічної освіти громадських об’єднань у співпраці із освітніми закладами.

Кандидат історичних наук Ольга Кратко і молодий науковець Вікторія Романова розробляли тему «Методика організації та проведення екскурсій з біології». У роботі розкриті методичні підходи щодо організації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час екологічних екскурсій. Доведено, що досліджуваний захід позашкільної роботи сприяє упровадженню неперервної екологічної освіти, формуванню наукового світогляду, викликає стійке бажання подолати екологічні проблеми, активізує участь у природоохоронному русі та заохочує учнів уважно придивлятися до вивчення та освоєння навколишнього світу у контексті екологічного світогляду та шанування природного середовища.

Доктора біологічних наук, завідувача кафедри біології, екології та методик їх викладання професора Миколу Ільєнка, кандидата педагогічних наук Тетяну Бондаренко та молоду дослідницю Мальвіну Ліщинович зацікавила специфічна тема «Методика формування знань учнів про способи комунікації тварин під час вивчення теми «Поведінка тварин» у шкільному курсі біології». Автори дослідження насамперед звертають  увага на підбір змісту, методів і технологій навчання під час вивчення комунікації тварин у шкільному курсі зоології. Спільнота живих організмів розглядається як сума біологічних індивідів, їх угруповань, контактів і взаємодій між ними у різноманітних  формах  взаємного впливу, однією із яких виступають інформаційні взаємодії, бо комунікація в найбільш широкому значенні якраз і означає передачу інформації.

Особливе місце у Збірнику належить аналітичній авторській роботі доктора біологічних наук, професора Миколи Ільєнка «Механізм виникнення адаптації». Досвідчений аналітик пояснює, що  зміни генотипу в результаті мутації, кросинговеру, перестановки генів в окремих локусах та подібне – це процес видозмін  структур і функцій, формування певного типу адаптації як стратегії виду. Надалі адаптація  буде перевірена природним добором на адекватність поведінки особини в біоценозі, що є тактикою кожної особини та популяції в межах норми реагування. Тому проблема адаптації є однією із найважливіших проблем біології, медицини, психології, соціології, філософії. Бо саме завдяки процесу адаптації здійснюється регуляція гомеостазу, психічної рівноваги, управління емоціями, людина навчається керуванню машинами і механізмами, отримує навики входження до соціуму іншої країни, іншої культури, людей іншої раси, релігії, статі, віку, до клімату. Звідси випливає важливість  аналізу механізмів виникнення біологічної і соціальної адаптації у їх взаємодії для досягнення здорового способу життя та успішної практичної діяльності людини.

Велика група наших науковців розробляють «Актуальні питання гуманітарної освіти і теорії та історії мистецької педагогіки». Власне бачення проблематики в статті «Дуальне навчання: елементи майбутньої освіти» оприлюднює професор Олександр Безносюк, який вважає основними завданнями дуальної форми навчання уникнення застарілих елементів  традиційних форм і методів навчально-виховної роботи, подолання розриву між теорією і практикою, освітою та виробництвом, підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів із урахуванням вимог роботодавців у рамках нових організаційно-відмінних форм навчання. Автор аналізує досвід засновників дуальної освіти – освітян Німеччини, а також представляє дуальну модель підготовки учителя в системі «заклад вищої освіти – школа».

Кандидати філологічних наук, доцент Інна Волянюк і старший викладач Роман Дубровський аналізують «Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів-предметників закладів загальної середньої освіти». Вони висвітлюють зміст поняття «комунікативна компетентність», аналізують різноманітні підходи науковців щодо його трактування,  обґрунтовують актуальність, важливість і значимість такої компетентності у підготовці фахівців і характеризують основні форми, методи, засоби та шляхи формування комунікативної компетентності педагогів системи загальної середньої освіти. Автори виходили з того, що основним «знаряддям» професійної діяльності вчителя-предметника є його мовлення. Звідси, здатність педагога належним чином організовувати комунікативну взаємодію на рівнях: «учитель – учень», «учитель – керівник освітнього закладу», «учитель – учитель», «учитель – батьки» – є чи не найважливішою умовою високої ефективності професійної діяльності вчителя.

Кандидат мистецтвознавства Світлана Гуральна досліджує «Відображення церковно-музичної діяльності Андрея Шептицького у періодиці першої половини ХХ ст.». Науковець характеризує постать Андрея Шептицького через різноманітність напрямків його діяльності, насамперед, наголошує на його музично-мистецьких уподобаннях,зокрема, вказує на поле зацікавлення митрополита мистецькою складовою в літургійному обряді. У дослідженні особливу увагу приділено різнорівневим навчальним духовним закладам, що засновані за ініціативи та матеріальної підтримки митрополита Андрея Шептицького, висвітлено вагомі результати його різносторонньої співпраці  з представниками української еліти. Автор згадує низку церковно-музичних святкувань, що сприяли розвитку духовної творчості в Галичині першої половини ХХ століття.

У статті «Хронотопне відчуття епохи в художній матриці повісті «Гори говорять» Уласа Самчука» проаналізовано часопростір війни у взаємозв’язку з наративними особливостями твору відомого українського прозаїка минулого століття. Автор наукової розвідки кандидат філологічних наук, доцент Ірина Комінярська довела, що часопросторові художні образи повісті – відбитки поглядів письменника та його життєвої позиції, бо час і простір духовного життя героїв його творів вимірюються не лише подіями зовнішнього світу, а й власними враженнями, мисленням, почуттями. В загальному, часопросторові художні образи тісно переплетені з філософськими роздумами письменника-наратора про сенс життя та місце людини у світі: в цьому – основний висновок наукової розвідки.

Функціональне значення творчої спадщини українських композиторів для дітей в контексті її використання для інструментальної підготовки  учителів музичних дисциплін у загальноосвітній школі висвітлює кандидат мистецтвознавства, доцент Оксана Легкун у статті «Фортепіанна музика для дітей у професійному становленні майбутнього учителя музичного мистецтва». Автор  характеризує можливості та пізнавально-виховний потенціал української дитячої фортепіанної музики, в чому наголошує на необхідності її глибокого теоретичного усвідомлення для чіткого визначення форм, шляхів і методів її практичного використання у навчально-виховній роботі. Практична сторона дослідження забезпечена стилістичним аналізом фортепіанних творів відомих українських композиторів – авторів музичних творів для дітей.

Кандидат філологічних наук, доцент Олена Пасічник обрала об’єктом дослідження «Художній образ Кременця у творчості Дзвінки Торохтушко». Наша дослідниця вперше в українському літературознавстві проаналізувала творчість Дзвінки Торохтушко – відомої письменниці, поетки, волонтерки і блогерки, у творчості якої особливе місце належить художньому образу Кременця – її малої батьківщини, і прийшла до висновку, що на формування особистості майбутньої письменниці  вплинули Кременець, її рідна Сичівка, місцеві мешканці, вчителі Кременецької СШ №1. Художній образ Кременця візуалізовано у прозових і поетичних творах, де авторка піднімає проблеми міського буття в суспільно-історичній, соціальній, культурологічній та екзистенційній площинах, а що стосується просторових ознак топосу малої батьківщини то, насамперед, йдеться про архітектурний, пейзажний, історіософський топоси як буттєвий часопростір її краян – мешканців Кременця.

Для кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри мистецьких дисциплін і методик їх викладання Олександри Панфілової та викладача педагогічного коледжу Богдани Гуменюк пріоритетною виявилася тема «Вирішення навчальних завдань у живописі натюрморту». Науковці виходять з того, що виконання натюрморту займає важливе місце в навчальному процесі та є основою оволодіння знаннями та навиками з живопису, такими як лінійно-конструктивна побудова, перспектива, пропорції, об’єм, тонове та кольорове вирішення, особливості передачі фактури різних матеріалів, цілісності. Вони аналізують основні види постановок натюрморту та виокремлюють навчальні завдання, кожне з яких є важливим у процесі зростання та становлення майбутнього фахівця, і приходять до висновку, що, виконуючи короткочасні етюди, довготривалі постановки, враховуючи усі особливості навчальних завдань натюрморту, відповідально працюючи, студент зможе опанувати основи образотворчої грамоти, застосовувати уміння і навички у подальшій творчій роботі.

Досвідчений музикознавець, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик їх викладання Василь Райчук аналізує «Розвиток творчої активності майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі його інструментальної підготовки» і доводить, що це виступає основою вдосконалення   музичних здібностей, виявлення ініціативи та мистецької самостійності музиканта. Автор вважає, що виконання такого складного завдання –   процес довготривалий, який вимагає щоденного планомірного поєднання різних форм і методів роботи, що допоможуть майбутньому вчителю музичного мистецтва оволодіти глибокими знання з музично-теоретичних дисциплін, досконало оволодіти грою на музичному інструменті.

Доктор психологічних наук Наталія Савелюк спрямувала свій науковий інтерес на «Психічне здоров’я і психологічне благополуччя особистості в умовах пандемії COVID-19». У статті ґрунтовно здійснюється порівняльний теоретичний аналіз понять «благополуччя», «психологічне благополуччя» та «психічне здоров’я», розглядаються основні компоненти та фактори як благополуччя в цілому, так і психологічного благополуччя зокрема, стисло описуються  актуальні засади підтримки психічного здоров’я та благополуччя особистості в умовах пандемії COVID-19. Науковець приходить до висновку, що необхідна основа збереження психічного здоров’я людини в умовах пандемії COVID-19 – це належний рівень її здоров’я в цілому та сприятливе соціальне оточення, високий рівень медичної та психологічної допомоги; тоді як стрижневий ресурс підтримки психологічного благополуччя – самоефективність, самодовіра і толерантність до невизначеності як уміння навіть у загрозі побачити стимул для саморозвитку.

«Роль людського капіталу у розвитку суспільства: неформальна освіта» – тема наукового дослідження доктора історичних наук Ірини Скакальської. Дослідниця зазначає, що  прискорений розвиток технологій вимагає створення і впровадження інноваційних форм освіти. У статті охарактеризовано важливість державних інвестицій у розвиток людського капіталу саме з такою метою та у такому контексті, проаналізовано функціональне значення та сформулювано найефективніші інноваційні прийоми і методи розвитку неформальної освіти в умовах реформування суспільства, розкрита роль масових освітніх онлайн-курсів у збагаченні людського капіталу. Аргументуючи значення дистанційного навчання для неформальної освіти, науковець характеризує інструменти  застосування  освітніх інновацій в науково-педагогічному та навчально-виховному процесах.

Професійний тандем музикознавців у складі Левка Харамбури та Ірини Харамбури обрав об’єктом дослідження «Бандурне виконавство у сучасній професійній культурі». Досліджуючи бандурне виконавство, фахівці характеризують процес становлення бандури як перспективного концертного інструменту і на цій основі приходять до висновку, що виконавська творчість бандуристів-солістів вимагає високого рівня  майстерності, яскравої індивідуальної манери і творчої різноманітності у підходах до реалізації художнього зад Підкреслюючи духовно-виховне значення бандурного мистецтва, автори наголошують, що відкриття музичного світу за допомогою бандури відіграє важливу роль не тільки в процесі розвитку музичних здібностей та естетичних смаків людини, але й сприяє формуванню її громадянської позиції через доручення до багатств національної музичної культури.

Аспірант кафедри педагогіки та психології нашої академії Павло Яловський розробляє «Культурологічні аспекти формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва». Молодий науковець висвітлює зміст загальної, педагогічної та музичної культури як невід’ємних складових професійної компетентності педагогів музичного профілю, характеризує сутність культурологічної компетентності вчителів музики. Автор дослідження приходить до важливого висновку: необхідною умовою фахової підготовки педагогів-музикантів є впровадження в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти ідей культурологічного підходу, що сприятиме розвитку високого рівня культури здобувачів, забезпечить здатність студентської молоді до ефективного здійснення музично-освітньої діяльності на культурологічних засадах, сприятиме успішній реалізації музичної освіти школярів.

Науково-педагогічні працівники спеціальності «Фізична культура» аналізують комплексну проблему «Оптимізація фізичного виховання у системі педагогічної освіти». Свій внесок у розробку проблематики здійснив кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Володимир Банах, який запропонував дослідження «Персоналізований підхід як основа організації та реалізації фізичного виховання студентської молоді». Автор переконує, що реалізація такого підходу у закладах вищої освіти Україні  сприяла б не тільки розвитку, але й підтриманню високого рівня показників психофізіологічного стану і здоров’я студентів. Однак, дотепер ще остаточно не сформовано розуміння таких термінів, як «персоналізований підхід» та «персоніфікований підхід», відкритим залишається питання про особливості, характерні ознаки, конкретні критерії та показники персоналізації у фізичному вихованні.

Кандидат педагогічних наук Микола Божик, кандидат наук із фізичного виховання та спорту, доцент  Тетяна Кучер, асистент кафедри  Сергій Сиротюк досліджують «Готовність майбутніх учителів до розвитку культури здоров’я учнів загальноосвітньої школи».В їх роботі проаналізовано стан дослідження проблеми готовності майбутніх учителів до розвитку культури здоров’я учнів загальноосвітньої школи, визначені основні фактори готовності  людини до ведення здорового способу життя, формування ціннісного ставлення до здоров’язбереження та утвердження культури здоров’я. Науковці наголошують, що саме учитель-предметник є суб’єктом педагогічної діяльності та сучасної культури, носієм соціально очікуваного стилю поведінки, способу життя, і уточнюють, що лише той учитель, який піклується про своє здоров’я, дотримується здорового способу життя, може переконати своїх вихованців дотримуватися такого стилю поведінки, який би сприяв збереженню і зміцненню їхнього здоров’я та розвитку культури здоров’я.На основі таких міркувань автори пропонують особливу увагу приділяти підготовці майбутніх вчителів до розвитку культури здоров’я учнів, що вимагає від педагогів володіння необхідними компетенціями у сфері фізичної культури і спорту, валеології та безпеки життєдіяльності.

Група науково-педагогічних працівників у складі завідувачки кафедри теоретико-методичних основ фізичного виховання, професора Олени Довгань, кандидата наук з фізичного виховання та спорту Володимира Банаха, асистента цієї ж кафедри Олександра Гурковського зосередилися на вивченні конкретного фахового питання «Методика проведення відеозйомки у біомеханічному аналізі фізичних вправ». Дослідники визначили та описали основні вимоги до проведення відео зйомок, правила організації та проведення зйомок за конкретною спрямованістю і чітко окресленою тематикою, наголосили на якісному опрацюванні матеріалів відео. Вони продемонстрували, що отримання якісної інформації, однозначних кількісних кінематичних параметрів сприятиме удосконаленню рухових дій спортсмена та оптимізації процесу навчання техніки.

Важливу науково-методичну тематику «Інтерактивні методи навчання у підготовці магістрів до читання лекцій із спортивно-педагогічних дисциплін» підготували кандидат педагогічних дисциплін, доцент Володимир Папуша, старший викладач Василь Довгаль і асистент кафедри спортивних ігор і туризму Галина Кедрич. Дослідники визнають, що рівень методичної підготовки магістрів до проведення практичних занять зі СПД є значно вищим, ніж їх готовність читати лекції з цих предметів, а це, відповідно, формує потребу в озброєнні магістрів знаннями, навичками та вміннями з арсеналу новітніх освітніх технологій, і в загальному – володіння прогресивними методами і засобами дидактики – технологіями  і методами активного навчання, необхідними для проведення лекційних занять згідно сучасних дидактичних вимог. Серед таких форм автори називають інтерактивну лекцію, лекцію на основі мультимедійних технологій,    лекцію з використанням інтерактивної дошки і вважають їх  необхідними елементами системного впровадження нових педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання.

Специфічну, як для нашого навчального закладу, тему дослідження «Фізичний саморозвиток у підготовці дівчат – майбутніх офіцерів до професійної діяльності у вищому військовому навчальному закладі» обрав кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Віктор Слюсарчук. Важливість такої проблематики наш науковець бачить в тому, що фізичне виховання у вищому військовому навчальному  закладі залишається провідним засобом формування готовності дівчат – майбутніх офіцерів до професійної діяльності, а одним із шляхів підвищення ефективності фізичного виховання виступає запровадження в освітній процес заходів фізичного саморозвитку. Але відсутність належних досліджень у цьому напрямі ускладнює вирішення окресленої проблеми, чим зумовлює актуальність її вивчення та практичного розв’язання.

До питання не лише актуального, а й проблемного та соціально гострого звернувся асистент кафедри спортивних ігор і туризму Олександр Ястремський у своїй науковій розвідці «Діагностика та оцінка порушень постави у дітей 10-12 років». Актуальність проблематики дослідник аргументує тим, що в останні роки помітно зросла кількість порушень опорно-рухового апарату школярів, зокрема, у 90% учнів виявлено порушення постави. Разом з тим він вказує, що основними причинами такого критичного стану зі здоров’ям учнів виступають обмежений руховий режим, несприятливий режим харчування; недостатній сон, недостатня увага та відсутність систематичного контролю зі сторони батьків і вчителів за станом і динамікою здоров’я дітей шкільного віку.

Розділ «Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя технологій» розпочинається дослідженням «Реалізація змішаного навчання з використанням Moodle», яке підготували кандидат технічних наук, доцент Надія Бабій, кандидат педагогічних наук, доцент Олена Фурман і молодий науковець Павло Комісарук. Автори статті розглядають можливості реалізації змішаного навчання засобами та інструментами, які наявні в модульному об'єктно-орієнтованому динамічному навчальному середовищі Moodle. Вони  звертають увагу на поєднання он-лайн навчання, традиційного та самостійного, що досягається завдяки реалізації змішаного режиму навчання, і називають  переваги змішаного навчання: гнучкість, простота доступу, модульний характер, якість, економічність, найсучасніші технології, велика аудиторія, соціальний баланс, глобальне охоплення, нова роль вчителя. В загальному, засоби системи Moodle дають можливості для реалізації змішаного навчання, а для здобувача вищої освіти виступають тим інструментом, який дозволяє активізувати процес пізнавальної діяльності,  формує вміння орієнтуватися й адаптуватися в сучасному світі.

Кандидат педагогічних наук, доцент Іван Білосевич і молодий науковець Дмитро Клак аналізують «Використання платформи Tinkercad як засобу нзнайомлення студентів з процесом 3D моделювання». Вони дають загальну характеристику цього  онлайн-сервісу, історію розвитку програми, описують загальний функціонал платформи, обґрунтовують перспективи та доцільність її використання як засобу ознайомлення із 3D середовищем моделювання, а також повідомляють про основні  переваги та недоліки при роботі з цією платформою. Науковці переконують, що платформа Tinkercad має значні перспективи впровадження в освітній процес для підготовки фахівців із спеціальностей, де застосовуються знання із 3D моделювання, бо онлайн-ресурс Tinkercad є веб-інструментом, який дозволяє моделювати об’єкти будь-якої складності та не має обмежень в професіях,  доступний кожному, хто має креативне мислення та бажання творити.

Цей же тандем авторів продовжує співпрацю над темою «До питання контексту охорони праці у професійній підготовці майбутнього вчителя». Дослідження присвячене проблемі функціонування в Україні системи управління охороною праці. Науковці переконують, що формування культури дотримання правил техніки безпеки та принципів охорони праці відбувається у процесі безперервного навчання спеціалістів усіх галузей і профілів у контексті безпеки життєдіяльності при виконанні ними своїх фахових обов’язків. У дослідженні характеризуються рівні та принципи визначення змісту і структурування програми професійної підготовки майбутніх педагогів у галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, акцентується проблема формування вмінь і навичок, професіоналізму в реалізації законів взаємодії в системі «людина — середовище». Автори резонно застерігають: проблеми формування та підвищення  якості необхідних знань, умінь і навичок з питань безпеки праці, проблеми удосконалення форм і методів викладання науки охорони праці та безпеки життєдіяльності, проблеми впровадження та використання інформаційних, модульних, особистісно орієнтованих, комунікаційних  технологій, спрямованих в першу чергу на студентоцентризм, залишаються досить актуальними.

Молода дослідниця Катерина Годун визначає «Роль наукового світогляду у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій». Вона акцентує увагу на процесі формування та розвитку професійної педагогічної компетентності майбутнього вчителя технологій, аналізує поняття наукового світогляду та професійної компетентності. Окремо розглядає  роль вчителя технологій в освітньому процесі, розкриває значення наукового світогляду освітян для формування та розвитку у них професійної педагогічної компетентності. Дослідниця підкреслює, що професійна підготовка вчителів технологій складає цілісну систему розвитку їх інтелектуально-творчого потенціалу, і додає, що сучасного професійно компетентного вчителя технологій вирізняє особливий стиль, в якому поєднується уміння структурувати професійні явища та процеси у контексті цілісного мислення, виявляються креативність і  творчі фахові здібності, і все це – на основі використання наукового світогляду, особливо в тій його частині, що стосується професійної діяльності.

Кандидати педагогічних наук, доценти кафедри Марія Олексюк і Віталій Цісарук характеризують «Основи дизай-підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності «Деревообробка»». Ними визначено зміст і компоненти освітньо-професійної програми за вказаною спеціальністю, описано програмні результати вибіркової дисципліни «Сучасні технології художньої обробки деревини». Науковці підкреслюють, що важливою особливістю спеціальних дисциплін дидактичного комплексу, який забезпечує дизайн-освіту педагогів професійного навчання, є алгоритм методичної послідовності та логічної наступності їх вивчення, що забезпечує послідовне оволодіння студентами змістовою й процесуальною сторонами їх майбутньої професійно-педагогічної діяльності. При цьому, вважають автори, підготовка педагогів професійної освіти у галузі дизайну вимагає спеціального відбору змісту програмового матеріалу особистісно орієнтованої спрямованості, чим забезпечується розвиток компетентностей і професійно значущих особистісних якостей вчителя. Ґрунтовний аналіз змісту, цілей і завдань навчальних дисциплін дозволив здійснити чітке виокремлення основних аспектів професійно-педагогічної діяльності, ієрархічну побудову навчальних дисциплін, установити функціональну залежність між предметами, побудувати схему єдиного технологічного процесу з формування фахової готовності педагогів професійної освіти з  навчання школярів цього виду декоративно-ужиткового мистецтва.

Викладач технічних дисциплін Ірина Цісарук висвітлює особливо актуальну та гостру для сьогодення проблему «Професійний розвиток майбутніх учителів трудового навчання і технологій під час дистанційного навчання». Автор дослідження пропонує визначення основних понять і форм дистанційного навчання, описує його види та характерні риси, визначає найбільш популярні сервіси для його здійснення та подає конкретні приклади їх практичного використання в процесі викладання дисципліни «Сучасні техніки художньої обробки матеріалів», де воно виступає як раціональне та органічне поєднання різноманітних інформаційних і комунікаційних технологій. Однією із найефективніших програм онлайн-навчання науковець називає програму Zoom, яка дозволяє проводити онлайн-зустрічі, лекції, семінари, консультації, а за допомогою онлайн-конференцій створюється ефект «живого спілкування», що дозволяє визначити рівень знань, вмінь та комунікаційних можливостей кожного студента. Дослідниця переконує, що  дистанційне навчання надає здобувачам вищої освіти можливість вільного доступу до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, відкриває абсолютно нові можливості для творчого самовираження, для формування та розвитку необхідних професійних компетентностей, і, , в свою чергу, дозволяє викладачам реалізовувати інноваційні форми і методи навчання із застосування новітніх педагогічних технологій.

Сімнадцятий випуск збірника «Актуальні проблеми гуманітарної освіти» поповнив науковий сектор публікацій та видань, підготовлених науково-педагогічними працівниками навчального закладу, став черговою сторінкою наукового літопису, що відображає історію аналітико-теоретичної творчості авторів-інтелектуалів нашої академії та коледжу. На черзі – наступний випуск із дослідженнями новітніх тем і актуальних проблем.

 
Галерея
Вид на історичний корпус академії
Вид на історичний корпус академіїВид на історичний корпус академії
На даний момент 719 гостей на сайті