КРОК ДО ПОЛІТИЧНОЇ МУДРОСТІ

Зробити ще один крок до осягнення політичної мудрості запропонував студентам академії кандидат історичних наук, доцент Олександр Соловей у підготовленому  ним навчальному посібнику «Практикум з політології». Черговий раз велику справу зробив «Малий видавничий дім» Василя та Марії Деревінських, з якими наші науковці підтримують продуктивні творчі зв’язки: саме в цьому видавництві побачив світ «Практикум». Навчальне видання рекомендувала до друку вчена рада гуманітарно-технологічного факультету нашої академії, а рецензували посібник доктор історичних наук, професор кафедри української філології та суспільних дисциплін нашого навчального закладу Ірина Скакальська і кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, доцент  Володимир Кіцак.

Практикум спрямований на удосконалення процесу вивчення програмового матеріалу з навчальної дисципліни «Політологія», де, зокрема, передбачається аналіз історії політичної думки та основ теорії політики. Книга розрахована насамперед на студентську аудиторію, на фахівців-педагогів, чия професійна діяльність пов’язана з суспільно-політичною підготовкою молодого покоління, а також на всіх, кого цікавлять питання політичної теорії, практики суспільно-політичного життя та політичної діяльності.

Автор вважає, що навчальний посібник покликаний сприяти формуванню в молодої людини навиків володіння проблемними питаннями політичної науки та здатності застосовувати їх в аналізі конкретних дилем сучасного політичного життя на основі політологічних знань із формулюванням чітких аргументів, пояснень та висновків у контексті знань з історії зарубіжної та вітчизняної політичної думки, класичних і модерних політичних теорій, концепцій та вчень. Вирішення означеного завдання вимагає активізації пізнавальної діяльності студентів через запровадження інноваційних форм і методів навчання. У цьому аспекті позитивний ефект дає організація на заняттях таких форм навально-пізнавальної роботи як круглі столи, дискусії, дебати, ділові ігри та різні формати обговорення найбільш важливих проблем політичного життя. Студентам пропонується для аналітичного осмислення текстовий матеріал з різних літературних джерел і тестові завдання як засіб самоперевірки рівня засвоєння навчального матеріалу. Кожна тема посібника складається із теоретичного і практичного блоків. Враховуючи компетентнісний підхід, посібник націлює студентів на розв’язання практичних завдань, пов’язаних із змістом загальної життєдіяльності та професійної діяльності людини, із вирішенням її соціально-політичних і повсякденних інтересів і проблем.

Варто звернутися до методичної статистики навчального посібника. Розробка 9 ключових тем здійснювалася через розкриття 52 тематичних проблем, що зайняло 288 сторінок тексту. Вивчення матеріалу забезпечується використанням 196 основних політологічних понять і категорій та політичного глосарію в обсязі 179 герменевтичних одиниць. У посібнику запропоновано 180 завдань і 54 теми рефератів для самостійної роботи студентів, а також 450 тестових завдань для визначення якості знань з конкретних тем і 35 аналітичних завдань із дослідження документальних матеріалів і наукових текстів. Для виконання такого значного обсягу навчальної роботи студентів адресовано до 79 джерел основної та 115 джерел додаткової літератури. Перелік орієнтовних питань до заліку для підвищення рейтингу включає  90 позицій, окрім цього названо 12 орієнтовних завдань для індивідуальної науково-дослідної роботи. Весь навчальний матеріал посібника розподілено на 2 змістових модулі. До першого модуля входять перш 3 теми, де розкривається предмет політологїї та історія зарубіжної та національної політичної думки. Другий модуль в обсязі 6 наступних тем висвітлює основні питання політичної теорії. Родзинкою посібника стало його поліграфічне оформлення. Насамперед, йдеться про світлини, що відображають участь студентства нашого навчального закладу в політичному житті суспільства упродовж останнього десятиріччя. Причому, на всіх 12 світлинах навчального посібника студенти побачать самих себе. Привертають увагу епіграфи – вислови видатних представників науки і практики про політичне життя людської спільноти. Важливо, що кожен із 20 використаних епіграфів має значне світоглядно-пізнавальне та духовно-виховне значення. Підкреслимо важливу особливість методичної статистики посібника: навантаження контрою та самоконтролю за якістю та рівнем освоєння навчального матеріалу розподілене рівномірно по всіх темах обох змістових модулів: на кожну із 9 навчальних тем визначено по 20 завдань для самостійної роботи, по 50 тестових завдань та по 6 тем для підготовки наукових рефератів. Не сумніваємося, що аргументовано продумані кількісні параметри «Практикуму з політології» за необхідністю мають вплинути на якісні показники освоєння матеріалу цієї життєво важливої академічної дисципліни.

Афоризми видатних персоналій світової політики використовуються як тематичні орієнтири для усвідомлення суті та значення конкретного навчального матеріалу. Зокрема, ознайомлення студентів  з політологією викладач розпочинає з відомих висловів двох видатних британців: політичного діяча ХХ століття Уінстона Черчілля «Навіть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика цікавиться нами» та вченого-історика ХІХ століття Едуарда Фрімена «Історія – це минуле політики, а політика – це сьогоднішній день історії». Використане і Шевченкове «Учітесь, читайте і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».  Є серед авторів афоризмів давньоримський політик Пліній-молодший, президент США Авраам Лінкольн і президент Франції Жорж Помпіду, французький імператор Наполеон Бонапарт, держсекретар США Генрі Кіссінджер, прем’єр-міністр Великої Британії Бенджамін Дізраелі, філософ Джон Мілль, американський політолог Гарольд Лассуелл; з українських імен – політичні діячі минулого Степан Бандера та Дмитро Мирон, а також учасники сучасних політичних баталій за державність України – Левко Лук’яненко, Володимир Черняк та Юрій Сиротюк (випускник Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука), видатна поетеса і громадсько-культурний діяч Ліна Костенко.

Змістове наповнення «Практикуму» обумовлене навчальною програмою курсу «Політологія» і включає ознайомлення з політологією як наукою, історією політичної думки, феноменом політичної влади і місцем держави у політичній системі суспільства, формуванням і функціонуванням партій, партійних систем, суспільно-політичних рухів і громадських організацій, поняттям політичної еліти та політичного лідерства, з особливостями формування та специфікою впливу політичної свідомості, політичної культури та ідеології на життєдіяльність окремої людини та суспільства в цілому, а також із місцем України в геополітичному просторі сучасного світу. Розподіл змістового навантаження по навчальних темах методично дозований – по 5-7 питань на кожну тему, що оптимізує самостійну роботу студентів і сприяє продуктивному засвоєнню навчального матеріалу.

Забезпечення практичної сторони вивчення програмового змісту дисципліни розпочинається із чіткого окреслення основних понять і категорій, в системі яких чільне місце належить об’єктам і суб’єктам політики, властивостям і еволюції політики, політичній свідомості та політичному світогляду, політичним вченням і політичній науці, українській національній ідеї та національному відродженню, суб’єктам і об’єктам політичної влади, державному устрою та політичному режиму суспільства, правовій державі та громадянському суспільству, партії як політичній інституції та інституту політичного лідерства, світовому політичному процесу та глобальним проблемам людства. До позитиву посібника слід зарахувати увагу автора до проблем становлення та розвитку політичної думки і політичної науки в Україні. Важливо, що на завершенні курсу проведена чітка  диференціація дефініцій політичної свідомості та політичного мислення, політичних знань і політичної компетентності, політичної ідеології та політичної соціалізації, політичних уявлень і політичної психології, політичної культури і політичної субкультури.

За своїм методичним призначенням і світоглядно-пізнавальним змістом з переліком основних понять і категорій тісно поєднаний глосарій, в якому, окрім академічного тлумачення дефініцій, необхідних для розкриття змісту навчального матеріалу, здійснюється  їх дидактичне пояснення, що значно розширює рамки енциклопедій чи словників, бо предметно пов’язується зі специфікою вивчення навчальної дисципліни студентами гуманітарно-педагогічного профілю, доповнюється конкретним фактологічним матеріалом, а також методичними настановами.

Грунтовно здійснюється аргументація актуальності кожної навчальної теми і на цій основі визначається головна її навчально-пізнавальна та світоглядно-виховна мета. Саме тут наголошується на необхідності оволодіння молодою людиною елементами політичної культури, умінням правильно сприймати та об’єктивно, в активному режимі, реагувати на політичні процеси, для чого важливе значення має знання політичних ідей минулого та сучасних доктрин і концепцій, особливо, розвитку державницької ідеї українського народу як теоретичної серцевини історичного процесу розбудови національної держави. Показово, що висвітлення сутності політичної системи суспільства здійснено через призму функціонування та реформування політичної системи сучасної України, а характеристика держави – через проекцію на процеси державного будівництва та демократизації в нашій державі. Аналогічно, вивчення сутності, генезису та ролі політичних партій, партійних систем, громадських об’єднань пов’язане з висвітленням їх ролі в процесах оновлення українського соціуму, а звідси – з визначенням критеріїв аналізу та оцінки діяльності національної політичної еліти в сучасних умовах і в контексті зміцнення місця та ролі України в системі міжнародних відносин як суб’єкта світового співтовариства. Світоглядно-виховний потенціал навчального посібника, вважає автор, забезпечується тим, що засвоєння гуманістичних принципів розвитку світової цивілізації збагачує молоду людину найважливішими духовними ідеалами та цінностями – усвідомленням необхідності  та прагненнями до свободи, рівності, братерства, солідарності, справедливості, до відчуття відповідальності перед Вищим Розумом та Вічною Істиною.

Запропоновані  завдання для самостійної роботи та самоконтролю спрямовані не стільки на відтворення засвоєних знань, скільки на герменевтичну й аналітичну роботу з ними, на визначення загального, особливого й окремого, на пошук спільного та відмінного між поняттями, категоріями, дефініціями політичної теорії як в їх суті, так і за формами, функціями і значенням. Наприклад, «політика як наука», «політика як діяльність» і «політика як мистецтво», або «політичне життя» і «політична діяльність». Аналітичних висновків вимагають завдання, в яких пропонується здійснити порівняльне тлумачення політичних поглядів мислителів минулого і сучасності, теоретичних і функціональних особливостей різних політичних течій і шкіл, діяльності політичних партій і громадських рухів, або самостійно визначити найважливіші течії сучасної української суспільно-політичної думки, навіть окреслити своє розуміння проблем влади і владних відносин в нинішньому українському суспільстві. Напруження думки вимагає завдання щодо аналізу концептуальних підходів до визначення держави, досягнень та упущень процесу становлення правової держави в Україні, а також аргументація власного бачення вирішення конкретних проблем політичного життя українського народу, в тому числі, форми державного правління, найбільш прийнятної для наших національних традицій, національного менталітету та сучасних українських реалій. При вивченні процесу формування та функціонування політичних партій і партійних систем оригінальною і доцільною бачиться пропозиція охарактеризувати «групи інтересів» і «групи тиску», показати їх позитиви та негативи, роль у житті сучасного соціуму, а ще більший інтерес викликають завдання щодо висвітлення основних якостей політичного лідера чи представника національної політичної еліти з виходом на конкретні персоналії, або щодо перспективи входження України до Європейського Союзу та НАТО. Своєрідним підсумком виступає проблемно-аналітичне завдання, за яким необхідно визначити основні риси політичної культури українського народу.

Тестовий сектор «Практикуму»  найширший за обсягом, що дозволило автору посібника спрямувати зусилля студентів як на перевірку якості та глибини засвоєння навчального матеріалу, так і на аналітичний пошук та висвітлення шляхів, методів і засобів вирішення теоретичних завдань і практичних суспільно-політичних проблем сучасного соціуму, а також визначення ролі політичної теорії та політології як науки в організації суспільного життя, в розробці заходів із забезпечення гармонійного та ефективного функціонування всіх складових політичної системи суспільства. Особливий ефект тестові завдання дають в тематичному напрямі, що стосується історії політичних учень, в порівняльному аналізі політичних теорій, концепцій та напрямків, в оцінці їх позитивів і негативів, у висвітленні впливу окремих політичних сил на суспільно-політичне життя,  економічну та соціально-культурну сфери життєдіяльності людини. Окрім цього, робота з тестами вимагає розуміння функціональних особливостей політичної системи суспільства, насамперед, владних інституцій, виборчого процесу та виборчої системи як механізму зміни влади та контролю за її діяльністю, дійового впливу на прийняття владних рішень, значення та сутності багатопартійності, її зв’язку з демократичними тенденціями в діяльності органів влади.

На формування, виявлення та обгрунтування власного розуміння суспільно-політичних процесів спрямована підібрана автором тематика наукових рефератів, в якій запропоновано показати роль політики у житті сучасного соціуму та інтерпретацію політики сучасною політичною наукою, дати характеристику основним школам і течіям сучасної зарубіжної політології та розкрити значення національної політичної думки у розбудові суверенної України; окреслити особливості  політичної системи та державної влади, а також специфіку становлення демократії в нашій державі; висвітлити феномен багатопартійності як необхідної умови здійснення корінних демократичних перетворень; прослідкувати сучасні тенденції світового політичного процесу і «знайти» місце України у світовому геополітичному просторі. Серед заключних тем запропонованих наукових рефератів – «Проблеми формування української політичної культури в умовах посттоталітарної трансформації суспільства» та «Особливості участі молоді в політичному житті суспільства».

Особливої уваги заслуговує творча аудиторна і поза аудиторна індивідуальна робота студентів із першоджерелами, різноманітними документами і науковими текстами, що сприяє поглибленню їх знань, формуванню навиків аналітичного дослідження інформаційних, теоретичних, методичних і публіцистичних матеріалів, формулювання необхідних висновків логічного причинно-наслідкового характеру, за аналогією або на принципах компаративістики. Серед запропонованих текстів – давні матеріали суспільно-політичного змісту, зокрема, Звід законів царя Хаммурапі; фрагменти наукових і публіцистичних статей та уривки з наукових монографій і навчальних посібників; розширені цитати із праць класиків політичної науки, наприклад, з роботи Михайла Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть» або «Звідки пішло українство і до чого воно йде»; відомі історичні документи, хоча б Четвертий Універсал Української Центральної Ради; уривки з колективних наукових досліджень, насамперед, за змістом сучасного суспільно-політичного стану українського суспільства.

Якщо орієнтовні питання до заліку для підвищення рейтингу спрямовані на визначення якості  знань та визначення рівня освоєння студентами навчального матеріалу, то орієнтовні завдання для індивідуальної роботи мають за мету допомогти майбутнім педагогам оволодіти методикою і вдосконалити навики логіко-теоретичного аналізу інформаційних та інших текстуальних матеріалів. Зокрема, такі завдання передбачають аналітичний огляд і оформлення рефератом чи студентською науковою роботою публікацій у національних ЗМІ з питань внутрішньої та зовнішньої політики України, висвітлення політичних поглядів відомого українського діяча минулого чи сучасності, впливу політики, конкретного політичного режиму на долю людини (на прикладі окремої сім’ї чи родини за вибором автора дослідження), особливостей функціонування тоталітарних і авторитарних режимів у нашому регіоні (на матеріалах окремих населених пунктів), взаємодії політичних режимів і церкви ( за даними конкретної релігійної громади). Також пропонується підготувати анотації наукових статей суспільно-політичної тематичної спрямованості, опублікованих у періодичних виданнях останніх років. Передбачена можливість написання за згаданими матеріалами наукового дослідження для участі в конкурсі студентських наукових робіт або оформлення тез для виступу на студентській науковій конференції, а також виконання такого творчого аналітичного завдання як підготовка сценарію проведення засідання політичного клубу з актуальних проблем політичного життя України.

 
Галерея
Олімпійське свято
Олімпійське святоОлімпійське свято
На даний момент 473 гостей на сайті